В Україні створено 199 виборчих округів, від 4 до 17 на кожну область, у перегонах бере участь трохи менше 6 тисяч чоловік.
Вибори — передбачена Конституцією та законами форма безпосереднього народовладдя, по якій шляхом індивідуального голосування формуються представницькі органи державної влади та місцевого управління (самоврядування).
Чергові вибори депутатів до законодавчого органу України — Верховної Ради, пройдуть 21 липня 2019 року по змішаній мажоритарно-пропорційній системі. Це означає, що 225 депутатів пройдуть від партій, а 225 по мажоритарних округах.
Мажоритарний виборчий округ — територіальна одиниця, від якої виборцями вибирається депутат представницького органу або конкретна посадова особа. Передбачається, що обраний депутат буде представляти та захищати інтереси свого округу, боротися за процвітання.
Під самою мажоритарною системою варто розуміти певну схему, по якій депутати в парламент обираються за принципом «більшості» — кандидати, які отримають більше голосів виборців в своєму виборчому окрузі, пройдуть до Верховної Ради. Існує 3 таких схеми:
- Мажоритарна система відносної більшості — найбільш спрощена схема, згідно з якою, кандидату, щоб пройти в парламент, необхідно просто обігнати своїх конкурентів.
Відносний тип не враховує відсоток виборців, які проти кандидата, він може перемогти, набрав і 20%, і навіть 10%, якщо його опоненти наберуть менше. Саме така система включена в Українську змішану пропорційно-мажоритарну виборчу систему.
- Мажоритарна система абсолютної більшості — визнана однією з найбільш демократичних виборчих систем, які передбачають перемогу кандидата тільки в тому випадку, якщо він набере більше 50% голосів всіх виборців.
Якщо ж жоден з кандидатів не набирає більше 50%, організовується другий тур, в який, як правило, виходить тільки 2 претенденти, набравши найбільшу кількість голосів. Така система використовується і в Україні на президентських виборах, а також в деяких інших країнах, наприклад, Фінляндії, Польщі, Чехії, Литві, а у Франції ця схема працює на виборах депутатів усіх рівнів.
- Мажоритарна система кваліфікованої більшості — не так часто використовувана, але не менш ефективна виборча схема, яка передбачає перемогу кандидата тільки в тому випадку, якщо йому вдасться набрати (заздалегідь встановлену) більшість, наприклад, 2/3 або 3/4 від усіх голосів виборців. Цей показник завжди більше половини, тобто 50%.
Види виборчих округів
Згідно з виборчим правом існує 3 види виборчих округів:
- Єдиний виборчий округ — передбачений для пропорційної виборчої системи виборчий округ, в який входить вся територія країни. На цьому єдиному окрузі обирається посадова особа, і проводять вибори до представницького органу за списками кандидатів.
- Багатомандатний виборчий округ передбачає вибір відразу декількох депутатів, за кожного з яких виборець віддає свій голос. При цьому, голосування може бути організовано за різними системами: блоковою, обмеженого вотуму, єдиного непередаваного голосу.
- Одномандатний виборчий округ передбачає вибір одного депутата, при цьому голосування може організовуватися за мажоритарною виборчою системою відносної або абсолютної більшості.
Кількість існуючих на постійній основі одномандатних виборчих округів в Україні — 225.
В Україні для парламентських виборів 21 липня 2019 року підготовлено 199 виборчих округів, від 4 до 17 на кожну область, в залежності від кількості виборців. Найбільша кількість округів припадає на Дніпропетровську область — 17, а найменше на Чернівецьку — 4. В Києві функціонує 13 окремих округів.
Чому тільки 199, а не 225? Все полягає в тому, що АР Крим був анексований, а на території окупованих Донецької і Луганської областей провести вибори об’єктивно неможливо. Саме тому по факту в 2019 році буде обрано тільки 199 мажоритарників.
Що таке виборча дільниця?
Виборчою дільницею називають територіальну одиницю, яка створюється під час виборів і референдумів для проведення голосування і підрахунку голосів. Варто зазначити, що велика кількість людей помилково називають пункт (приміщення) для голосування виборчою дільницею.
На території виборчої дільниці працюють дільничні виборчі комісії і створюються списки виборців, які мають активне виборче право на відповідному окрузі.
Виборчою комісією називають спеціалізований незалежний колегіальний орган публічної влади, який формується відповідно до виборчого законодавства, організовує і забезпечує підготовку та проведення різноманітних виборів.
Як знайти свою виборчу дільницю?
Є кілька актуальних способів: перший — для тих, у кого є доступ до мережі «Інтернет», другий — для тих, у кого немає такого доступу.
Перший спосіб можна здійснити багатьма шляхами, але найбільш зручний — це відвідати сайт Державного реєстру виборців drv.gov.ua. Використовуючи цей сервіс, можна швидко дізнатися свою виборчу дільницю і, більш того, своє включення в список голосуючих.
Для перегляду карти округів досить перейти в рубрику «у розрізі округів» і вибрати свою область.
Також тут можна ознайомитися із закордонними виборчими дільницями:
Щоб знайти себе в списку виборців, необхідно ввести особисті дані в кабінеті виборця, іконку можна знайти в правому верхньому кутку головної сторінки сайту.
До особистих даних відноситься прізвище, ім’я, по батькові, дата народження та місце реєстрації. Після введення цих даних необхідно вказати свою електронну пошту, на яку прийде підтвердження. Після цих маніпуляцій користувач отримає номер своєї ділянки і виборчого округу.
Система виборчих комісій в Україні
Головою цієї системи виступає Центральна виборча комісія (ЦВК). Вона є вищим органом виборчої адміністрації, яка контролює консультативно-методичне забезпечення виборчих комісій нижчого рівня. Повноваження ЦВК поширюється по всій території країни і навіть на закордонні виборчі дільниці.
На загальнонаціональних виборах система ЦВК складається з:
- окружних виборчих комісій, які діють в рамках одномандатного (можливо територіального) виборчого округу;
- дільничних виборчих комісій, які діють в рамках виборчої дільниці.
На місцевих виборах ЦВК складається з:
- територіальних виборчих комісій, куди відноситься: виборча комісія АР Крим, обласні, районні, міські, районні в містах (з районним поділом), селищні, сільські виборчі комісії, які діють в рамках відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
- дільничні виборчі комісії, які діють в рамках виборчої дільниці.
Списки кандидатів в депутати по мажоритарних округах
26 червня ЦВК завершила реєструвати кандидатів у народні депутати на дострокових виборах 2019. Всього в гонці беруть участь 5845 бажаючих потрапити до Верховної Ради. По загальнонаціональному округу (пропорційна складова нашої виборчої системи) балотується 21 партія, а в одномандатних округах (мажоритарна система) змагається понад 3 тисячі учасників.
В цілому за мажоритарною системою в Україні 2019 «конкурс» становить 14 осіб на 1 мандат. Самовисуванців трохи більше, ніж тих, хто йде від партії. В цілому можна стверджувати, що приблизний паритет «50» на «50» збережений.
За словами різних експертів, даний наплив бажаючих зайняти крісло депутата — далеко не межа. Бували й більш «великі» кампанії. У ЦВК відзначили іншу особливість цього процесу: величезний відсоток усіх кандидатів несли заявки буквально в останні хвилини. Так, за останній реєстраційний день пакети документів принесли близько 1200 кандидатів в одномандатних округах. При цьому до 20-го липня загальна кількість заяв була близько 2000.
Весь список кандидатів висвітлити в одній статті досить складно і недоцільно, так як ця інформація знаходиться у відкритому доступі, і кожен бажаючий може ознайомитися не тільки з кандидатами від свого округу, а й переглянути, хто ж балотується на інших виборчих мажоритарних округах.
Фінансова складова парламентських виборів 2019
Центральною виборчою комісією було встановлено ліміт для учасників виборів. Політичним партіям (пропорційний тип) дозволено витратити не більше ніж 375 570 000 гривен. У свою чергу, кандидатам на мажоритарних округах був встановлений максимум — 16 692 000 гривен.
Нижня планка не встановлена, тобто кандидат може взагалі не вкладати в кампанію грошей, а підкуповувати електорат своєю харизмою.
Порушення закону кандидатами і агітаторами
Національна поліція України повідомляє, що за час передвиборчої кампанії агітатори близько 1700 разів порушували закон. Основними порушеннями є непрямий підкуп електорату і незаконна агітація.
На першому місці серед регіонів-злочинців впевнено тримається Запорізька область. За нею слідом іде Київська та Харківська. А ось в ТОПі регіонів, які дотримуються закону, на першому місці розмістилася Львівська область, за нею слідом йдуть Хмельницька та Тернопільська область.
Керівник координаційного штабу МВС Іван Стойко заявив:
«Нами зафіксовано 1 252 випадки незаконної агітації, 138 випадків підкупу. Ці показники нижчі за ті, які були на минулих виборах. Встановлено 50 випадків перешкоджання виборчому праву громадян. Також в числі порушень в ході виборчої кампанії встановлено 4 випадки хуліганства, 14 — пошкодження майна, і 8 разів фіксувалися факти незаконного збору персональних даних».
Спроби боротися зі «Слугою народу» або передсмертні конвульсії «Старої влади»
«Атака клонів» — в Україні недобросовісні мажоритарники масово маскуються під бренд «Слуга народу» — абсолютний лідер гонки за всіма соцопитуваннями. З огляду на те, що дана політична сила не має в своїх рядах екс-депутатів, «досвідчені» псевдослуги народу влаштували на виборчих округах справжній бардак.
На переважній більшості українських округів з’явилася величезна кількість так званих «технічних» кандидатів, одних тільки «Зеленських» висунулося близько 8 чоловік, не рахуючи «Зелленских», «Зеленнских» і т.д.
В лідери бардаку вийшов 94 округ в Києві, де від «Слуги народу» балотується журналіст телеканалу 1+1 Олександр Дубинський. Тут проти нього вишикувалася ціла армія фейковий кандидатів, або це просто невдалий збіг обставин?
- Є кандидати на випадок, якщо хтось забуде ім’я журналіста: Максим Дубинський, Вадим Дубинський і Олексій Дубинський. При цьому всі вони співробітники містичного підприємства ТОВ «Слуга народу», відкритого декілька тижнів тому.
- Є 2 кандидата на випадок, якщо виборець буде орієнтуватися на професію «журналіст», а ім’я та прізвище забуде.
У Мін’юсті вже налічується близько 20 організацій, які виникли раптово і так чи інакше, використовують в назві «Слуга народу». До них відносяться і громадські організації, і приватні підприємства. Всі сили кидаються на те, щоб не дати виборцю зробити усвідомлений вибір.
Ці махінації можуть здаватися незначними, але якщо взяти до уваги той факт, що в мажоритарних бюлетенях у кандидатів немає номерів, то весь процес вибору перетворитися для багатьох в цілковиту кашу, гірше ЗНО для абітурієнтів.
Всі ці «пустощі» — це 157 стаття Кримінального кодексу України «Введення виборців в оману». Відповідно, партія «Слуга народу» подала позов до суду, але варто відзначити, що за всі роки незалежності немає ніякої інформації, що хоч 1 людина понесла покарання за цією статтею.
Немає страху у кандидатів і активно підкуповувати виборців, адже реальний строк за це отримала всього 1 «обрана» людина.
В 1/3 всіх округів з’явилися також і фейкові білборди, які активно копіюють плакати лідера партії “Слуга народу” Дмитра Разумкова. Харківська область яскраво і виділилася появою футболок, листівок та браслетів характерного кольору і стилю, кругом впізнаваний слоган «Зе»! Однак прізвища, зазначеної в цих агітаційних матеріалах, серед кандидатів партії насправді немає.
Керівник штабу партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявляє:
«Щодо назви «Слуга народу» вони порушують закон про захист інтелектуальної власності. Тому що назва «Слуга народу» зареєстрована як торговий знак. З приводу інших формулювань — вони вводять виборців в оману. І це, на думку наших юристів, і я з ними згоден, є перешкодою вільному волевиявленню громадян. Є така стаття в кримінальному кодексі».
Також варто підкреслити ще одну лазівку для зловмисників — біографія в бюлетені. Кандидати подають її самостійно і деякі з них пишуть: «я від «Слуги народу», хоча це зовсім не є дійсністю.
Офіційно партія-оригінал «Слуга народу» зафіксувала 12 таких випадків, за якими зверталася до суду, здобувши при цьому перемогу по всіх процесах. На даний момент ЦВК повинна викреслити згадку про партійну приналежність з біографії таких кандидатів.
