Князевич Руслан Петрович – відмовився підписати рішення ЦВК про перемогу Віктора Януковича на виборах 2004 року, протягом тринадцяти років Князевич є народним депутатом.
Біографія
Князевич Руслан Петрович народився 28 червня 1974 року в місті Івано-Франківськ.
Освіта
Юридичну освіту Руслан Князевич отримав в Києві, де у віці двадцяти двох років закінчив місцевий університет ім. Т. Г. Шевченка.
Князевич навчався в аспірантурі у Інституті держави і права ім. В. М. Корецького.
Через п’ять років Руслан успішно захистив дисертацію і отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук.
Дисертацію він захищав в Одеській національній юридичній академії, де главою Вченої ради тоді був Сергій Ківалов.
Сім’я
Дядько Руслана – Василь Князевич. У другому уряді Юлії Тимошенко очолював міністерство охорони здоров’я.
Батько парламентарія – Петро Михайлович, є Народним артистом України.
Дружину народного депутата звуть Дарина. Вона є сестрою іншого українського політичного діяча – народного депутата з фракції “Опозиційний блок” Юрія Павленка.
Одружені з 2005 року. У Руслана і Дар’ї є двоє дітей: син Євген та дочка Катерина.
Кар’єра
Після закінчення юридичного факультету КНУ Руслан Князевич протягом чотирьох років був помічником спочатку у народного депутата-мажоритарника, а потім і голови Центральної виборчої комісії Михайла Рябця.
З 2000 по 2006 рік Руслан Князевич працював в ЦВК на різних посадах.
У 2004-2006 рр. – член Центральної виборчої комісії. Був одним з небагатьох членів ЦВК, які відмовилися в 2004 році визнати переможцем другого туру президентських виборів прем’єр-міністра Віктора Януковича.
У листопаді 2004 року Руслан Князевич залишався візувати рішення Центрального виборчого комітету про визнання Віктора Януковича переможцем другого туру президентських виборів.
З 2006 року він чотири рази поспіль обирався до українського парламенту.
Перші два рази до Верховної Ради Руслан Князевич проходив за списками президентської партії “Наша Україна” (у 2007 – “Наша Україна-Народна Самооборона”). Обидва рази його номер був дев’ятий. Руслан входив до складу комітету з питань правової політики.
У 2011 році Князевич змінив політичну партію і опинився в рядах “Фронту змін”. На парламентських виборах, які відбулися через рік ця політична сила йшла до Верховної Ради в складі “Блоку Юлії Тимошенко”.
Руслан Князевич отримав тридцять сьомий номер у списку. У парламенті сьомого скликання він входив до складу комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.
У четвертий раз він став народним обранцем вже з іншим блоком – “Блоком Петра Порошенка”, опинившись в ньому під дванадцятим номером. Політик знову увійшов до комітету з питань правової політики. І навіть його очолив.
У восьмому скликанні Верховної Ради Руслан Княжевич відвідав практично всі пленарні засідання (дев’яносто дев’ять відсотків відвідувань). З 2014 року політик зробив двадцять два депутатських запити, взяв участь більш, ніж у трьох сотнях законопроєктів і виступив в стінах парламенту чотириста п’ятдесят разів.
З квітня 2015 року Князевич введений до складу Ради з питань судової реформи.
Руслан Князевич – член груп по міжпарламентських зв’язках з Китаєм, Угорщиною, Чехією, Латвією, Ізраїлем, Мексикою, Францією і Кувейтом.
Під час президентства Петра Порошенка, Князевич був його представником в парламенті.
На президентських виборах він керував юридичною службою штабу кандидата Порошенка, а також був його Уповноваженим в Центральній виборчій комісії
У 2019 році Руслан Князевич в п’ятий раз балотується до Верховної Ради. Як і п’ять років тому він йде разом з політичною силою Петра Порошенка. У списку “Європейської солідарності” його номер двадцять перший
Народний обранець за тринадцять років парламентської діяльності двічі очолював Тимчасові слідчі комісії: з питання підготовки проєкту Закону України про вибори народних депутатів України (2011) і з питань підготовки законопроєкту про внесення змін до Конституції України (2014 року).
У 2005 році Руслан Князевич став Заслуженим юристом.
Згідно з рейтингом, який склав журнал “Фокус” в 2006 році, Руслан Князевич входив в десятку молодих перспективних українських політиків.
У 2009 році став доцентом в області загальних наук в Києво-Могилянській академії.
Цитати і заяви
Про вибори в мажоритарних округах
“Логічність цієї системи дуже проста. Щоб стати депутатом місцевих рад, потрібно в своїй команді мати авторитетних людей-носіїв громадської думки на рівні місцевих громад. Крім того, потрібно бути у складі сильної політичної сили, яка зможе вивести своїх кандидатів на відповідний рівень.
Недостатньо бути тільки сильним мажоритарником. Однією гречкою перемогти неможливо. Він повинен працювати на ідеологію і політичну силу для того, щоб вона набрала потрібні для проходження до місцевих рад голосів виборців. І попри відсоток мажоритарника допомогла йому стати депутатом.
Чим більше працює депутат на своєму окрузі, тим більше балів отримує партія. Тому цей політик стає цінним для своєї політичної сили, яка поставить його вище інших однопартійців”.
Декларація
У березні 2019 року народний депутат опублікував електронну декларацію про свої доходи за 2018 рік.
У політика одна квартира в Києві, яку він придбав у 2007 році за триста тринадцять тисяч гривень. Площа нерухомості – п’ятдесят вісім квадратних метрів. У столиці у Князевича задекларовано машиномісце. У рідному Івано-Франківську він орендує нерухомість під депутатську приймальню.
У дружини народного обранця в селі Вишеньки є земельна ділянка в півтори тисячі квадратних метрів.
Руслан Князевич пересувається на Volkswagen Multivan 2008 року випуску вартістю в триста двадцять три тисячі гривень. На його дружину записаний Kia Sportage 2013 року випуску. Він обійшовся Дарині Князевич у двісті п’ятдесят шість тисяч гривень.
У 2018 році народний обранець отримав дев’ятсот тринадцять тисяч гривень (зарплата і відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень). Від свого батька, Петра Михайловича, Руслан Князевич отримав в якості подарунків у грошовій та негрошовій формі на загальну суму в триста дев’ятнадцять тисяч гривень.
Банківських рахунків у подружжя Князевич немає. Готівковими коштами у народного депутата задекларовано тридцять три тисячі доларів і чотириста дев’яносто тисяч гривень. У Дарини Князевич є п’ятнадцять з половиною тисяч доларів.