Колись Сергій Дунаєв був простим донецьким хлопцем, без зв’язків, грошей і, щоб не сказати, навіть без вищої освіти. Його шлях до успіху від монтажника до мера був тернистий. Корисні зв’язки, адюльтер і трохи криміналу – і ось Дунаєв вже бізнесмен і депутат, який вважає терористів «ЛНР» героями.
Біографія
Сергій Дунаєв з’явився на світ у родині робітників з Донбасу, 19 серпня 1973 року.
Сім’я
Донбасівець одружений. Його дружина Олена. Дунаєви виховують сина і дочку.
Освіта
Вищу освіту Дунаєв отримав ставши вже бізнесменом. У 2009 році він закінчив інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів. Потім вступив до Східно-українського національного університету імені В. Даля в Луганську, отримавши спеціальність «Фінанси».
Кар’єра і бізнес
Після школи в 1991 році майбутній нардеп пішов працювати монтажником . Через 4 роки він вирішив стати підприємцем. Ділові якості Дунаєва оцінили по заслугах, і вже в 1999 року він займає тільки керівні посади. Так, спочатку він керує малим приватним підприємством «ОСА». Пізніше займається приватним виробничо-комерційним підприємством «Легіон» і доходить до гендиректора страхової компанії «ОЛВІ».
Потрібно було поміркувати і про вищу освіту. Але в вуз Дунаєв пішов лише після закінчення інституту підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів у 2009 році. Спочатку він отримав кваліфікацію молодшого спеціаліста з фінансів.
Перші серйозні кроки в політиці молодого фахівця-фінансиста були зроблені завдяки підтримці міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка. Тоді він курував Лисичанськ як нардеп від Партії регіонів. До слова, «регіонал» з 1999 по 2001 рр. був гендиректором АТ «Лисичанськнафтооргсинтез», протягом багатьох років мав вагомий вплив на округ Рубіжне-Сєвєродонецьк-Лисичанськ. У цих містах він працював на посаді керівника великих підприємств, включаючи Лисичанський НПЗ.
У той же період діяльності Дунаєва, він здружився з народним депутатом, лідером «регіоналів» Луганщини і главою фракції ПР в парламенті Олександром Єфремовим.
Налагоджені зв’язки допомогли Дунаєву в 2006 році стати депутатом міської ради від Партії регіонів і прогнозовано очолити комісію з питань соціальної політики, молоді, фізкультури і спорту. Роботу в бізнесі також не кинув і до 2009 керував ТОВ «Енергетична інвестиційна кампанія», займаючи пост гендиректора «Енергопромтекса».
Підучившись в сфері публічної політики, Дунаєв займає посаду мера міста Лисичанська. На цій посаді він протримався до тих пір, поки зв’язки з впливовими регіоналами не допомогли Дунаєву в 2012 році стати народним депутатом.
Тоді Олександр Єфремов говорив про те, що вважає кандидатуру Дунаєва гідною підтримки, він «добре зарекомендував себе, як мер Лисичанська». А його роботу на цій посаді Єфремов порахував дуже ефективною.
У міських засобах масової інформації стали частіше писати про Дунаєва після того, як в 2008 році депутати Лисичанської міськради (більшість з них представники ПР) відправили у відставку безпартійного міського голову Леоніда Крисанова.
В ході цієї історії були заплановані позачергові вибори мера міста на березень 2009 року. Спочатку передбачалося, що кандидатом на посаду міського голови від «регіоналів» стане Сергій Дунаєв. Однак, після деяких перестановок, на позачергові вибори мера від «регіонів» пішов діючий секретар міськради Сергій Баранник. Вибори тоді закінчилися скандалом.
У 2009 році на повторних позачергових виборах жителі Лисичанська його обрали міським головою. На місцевих виборах 2010 року міським головою знову пощастило стати Дунаєву. Півтора роки тому головним його суперником був екс-мер Лисичанська Валерій Бондаренко, який йшов від комуністів при підтримці БЮТ і СПУ. На парламентських виборах 2012 року балотувався по округу №107 (з центром в місті Лисичанську). Перемога далася йому з великими труднощами.
Після подій на Майдані, навесні 2014 року Сергій Дунаєв вийшов з фракції Партії регіонів.
Зате вже в жовтні 2014 року на дострокових парламентських виборах Дунаєв здобув перемогу по одномандатному виборчому округу № 107 (Луганська область) і став народним депутатом Верховної Ради України VIII скликання.
Компромат і чутки
Рекетир
У лихі 90-е Сергій Дунаєв був лідером організованого «краснянського» угруповання, що займалось рекетом. При цьому сам ватажок на цьому терені особливо не фігурував. Хоча один промах все ж був. В результаті якого в 2000 році в відношенні нього було порушено кримінальну справу про вимагання.
Втім, далі цю справу не розглядали, тому що між злочином і прийняттям рішення пройшло 3 роки. Не секрет, що члени угруповання під проводом Дунаєва завжди підтримували добрі стосунки з міліцією, і часто це і зовсім були одні й ті ж люди.
Співмешканець дочки Бойко
У свій час в медіа довго обговорювалася тема переходу Дунаєва в «вищу лігу». В цьому була не тільки заслуга дружби з криміналітетом.
Тут зіграли ролі дві великі любові Дунаєва – до грошових знаків і дочки Юрія Бойка.
Подейкують, що офіційно шлюб із старшою спадкоємицею майбутнього глави Оппоблока Дунаєв не оформляють. Але ніщо не заважало йому оформити співжиття з нею в обхід і без розірвання його офіційного шлюбу. Такий напівлегальний, але все ж, союз з сімейством Бойко означав для Дунаєва нову і успішну віху в житті. Перед ним була дорога респектабельного бізнесмена, мецената і політика.
Ліквідатор підприємств
Згодом цей союз доб’ється серйозних результатів на ниві знищення промисловості Лисичанська. ВАТ «Лисичанська сода» буде натурально стерто з лиця землі. Ще одне велике підприємство – Лисичанський склозавод, він же ПАТ «Пролетарій», теж не без участі Дунаєва піддасться цілої низки пертурбацій, в результаті чого більше 3 тисяч пролетарів опиняться на вулиці. А то, що колись було заводом, буде знищуватися з року в рік.
До речі, в своєму «праведному» прагненні налагодити економіку в рідному краї, Дунаєв звинувачував всіх, крім себе. Лаяв опонентів: «наполегливо намагаються поширювати чутки про те, що мер міста закриває всі шахти». Лаяв місцевих чиновників: наводити порядок треба нормально, а не «обмотали абияк трубу – і знову ми втрачаємо тепло». Щодо Лисичанського НПЗ Дунаєв вважав проблеми, пов’язані з тим, що уряд повернувся до «нашого виробника» задом.
Вбивця тварин
Ще один скандал, слава про який дійшла до Європи, пов’язаний з пересувним мобільним крематорієм по утилізації бродячих тварин, в першу чергу, собак. Він відкрився в кінці 2009 року в Лисичанську. Вирішуючи питання з бродячими собаками в місті, влада зупинилася на нібито більш сучасному і екологічно безпечному способі утилізації тварин. З цією метою був розроблений спеціальний механізм – шприцемет.
Мобільна група, у складі водія, оператора й стрільця, відстрілювали собак. А потім тварин кремували в топці спеціального утилізатора при температурі 900 градусів.
Після того, як інформація про діяльність «очищення» з’явилася на всеукраїнських сайтах, крематорій швидко прикрили.
Прихильник окупантів
Сергій Дунаєв зі співчуттям ставиться до проросійських терористів. Так в квітні 2014 року він разом з колегою по парламенту Сергієм Тігіпком прибув в захоплену бандитами будівлю СБУ з метою не допустити штурму з боку українських силовиків, будучи таким чином живим щитом для загарбників. 9 травня 2015 року на урочистому мітингу в Лисичанську, присвяченому Дню Перемоги продовжувач справи Шарикова назвав російських найманців -“іхтамнєтов” героями.
Цей виступ нардепа із задоволенням тоді транслювали російські пропагандистські ЗМІ.
І знову слова “миротворця” потрапили в новинні стрічки путінських медіа.
Скриватель фінансів
15 травня 2018 року генеральний прокурор Юрій Луценко вніс подання на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Сергія Дунаєва. У тексті йшлося, що Дунаєв «подавав завідомо недостовірні відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави». Говорячи простіше, прихильник “русского мира” приховав відомості про свої доходи на сотні мільйонів гривень, отриманих від декількох фірм.
Декларація
Згідно з даними в електронному реєстрі, Сергій Дунаєв задекларував за 2017 рік 8 квартир з яких 4 (площа найбільшої – 456 метрів квадратних) – особисто належать нардепу, 2 – синові, 1 дружині і 1 квартира ( найменша – 61 метр квадратний) – належить родині в рівних частках.
Крім того, у власності Дунаєва гараж в Києві площею в 19 метрів квадратних і 6 приміщень загального користування, кожна площею в 352 метра квадратних, а також громадські приймальні в Лисичанську площею в 313 метрів квадратних.
Машини у Дунаєвих всього дві. Volkswagen Touareg 3.6 FSI 2010 року випуску числиться за дружиною. Сам Дунаєв їздить на Mercedes-Benz GL 500, рік випуску 2008 р.
За минулий рік Дунаєв заробив в управлінні справ апарату Верховної Ради 242 тис. 739 грн, отримав компенсацію витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень 252 тис. 825 грн. До того ж Сергый Дунаєв не любить тримати кошти в банках. На його рахунках в Ощадбанку всього 25 тис. 890 грн., готівкою нардеп вказав суму в 950 тис. грн.
