Михайло Хміль, бувши кандидатом в народні депутати, в 2012 році чесно сказав, що йде до Верховної Ради, щоб “покрасти”. Кілька разів політик порушував закон про персональне голосування, а також голосував за законопроекти, що обмежують свободу слова.

Біографія

Михайло Михайлович Хміль народився 11 травня 1973 року в селі Брюховичі на Львівщині.

Освіта

У 1995 році після закінчення економічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка Михайло Хміль отримав диплом соціолога. Наступні три роки він провів в аспірантурі того ж ВНЗ.

У 2002 році Михайло Хміль отримав докторську ступінь в Українському відкритому університеті, який знаходиться в німецькому місті Мюнхен.

Сім’я

Дружину парламентарія звуть Наталя. Вона працює в Українському національному інформаційному агентстві “Укрінформ”, а також на інтернет-порталі “Щоденний Львів”.

У подружжя Хміль є донька Марта. Вона вивчає прикладну математику в Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Кар’єра

Бувши аспірантом, Михайло Хміль почав працювати у Львівському університеті на посаді завідувача соціологічної лабораторії.

Протягом року (з 1998 по 1999 рік) він обіймав посаду комерційного директора у ТОВ “Роксан”. Ще один рік Хміль був помічником народного депутата третього скликання Верховної Ради Віктора Пинзеника. Після чого у 2000 році відправився до Німеччини, де проходив стажування в Бундестазі.

У період з 2001 по 2002 рік майбутній народний депутат був науковим робітником дослідного інституту німецько-українських відносин. З травня по грудень 2002 року Михайло Хміль знову відправився на стажування до Німеччини. На цей раз у мюнхенську компанію Direct-online.

По поверненню на батьківщину він став головою секретаріату громадської організації “Комітет підприємців Львівщини”. Потім з 2005 по 2012 рік Хміль працював директором Львівського обласного центру зайнятості.

Політикою зайнявся в 2009 році. Тоді він став головою міської організації партії “Фронт змін”. Через рік у лавах цієї політичної сили зайняв депутатське крісло у Львівській міській раді. Через два роки Михайло Хміль “пішов на підвищення” і став народним депутатом.

У 2012 році він переміг по сто п’ятнадцатому одномандатному округу (Сихівський район міста Львова). За кандидата від ВО “Батьківщина” проголосувало сорок три відсотки виборців. Хміль набрав на дванадцять відсотків більше свого опонента з партії УДАР Дмитра Добродомова.

У сьомому скликанні Верховної Ради політик входив до складу комітету з питань соціальної політики та праці.

Через два роки на позачергових парламентських виборах в 2014 році Михайло Хміль балотувався в парламент з Народним фронтом. Його сорок перший номер виявився прохідним і львів’янин вдруге став народним депутатом.

У восьмому скликанні Хміль увійшов до комітету з питань промислової політики і підприємництва.

Народний обранець – член груп по парламентських зв’язках з Японією, Йорданією, Німеччиною, Шрі-Ланкою, Польщею і Латвією. Також він входить в парламентську асамблею України та Польщі.

Михайло Хміль відвідав вісімдесят відсотків засідань в парламенті і сімдесят п’ять відсотків – засідань комітету. Львівський парламентарій зробив двадцять шість депутатських запитів, став автором або співавтором вісімдесяти одного законопроекту і двадцять вісім разів виступив з трибуни або з місця.

Компромат

Перед виборами 2012 року Михайло Хміль потрапив в курйозну ситуацію. Виступаючи перед виборцями, кандидат від ВО “Батьківщина” обмовився.

Він сказав, що йде в парламент для того, щоб “покрасти”. Хміль миттєво виправився і сказав “покласти”. Попри свою неоднозначну помилку, він все-таки переміг на своєму виборчому окрузі.

В кінці 2018 року ім’я львівського народного депутата опинилось у санкційному списку Російської Федерації.

Двічі народного обранця ловили на кнопкодавстві. У перший раз в лютому 2017 року Михайло Хміль сором’язливо прикривав свій злочин піджаком.

Через півтора року під час масового кнопкодавства він уже порушував закон відкрито.

Михайло Хміль був одним з депутатів, які проголосували за законопроекти № 9157 і 6688, які передбачають обмеження свободи слова.

Декларація

Згідно з електронною декларацією, у народного депутата у власності є одна земельна ділянка.  У 2011 році Михайло Хміль придбав дев’ятсот квадратних метрів землі в селі Тухля Львівської області.

Крім того, у спільній власності з дружиною і дочкою у народного обранця в селі Зубра на Львівщині є ще одна ділянка землі, а також житловий будинок.

Михаил Хмель

У 2015 році земля площею в тисячу дев’ятсот “квадратів” обійшлася подружжю Хміль в двадцять одну тисячу гривень. Будинок в триста квадратних метрів коштував політику один мільйон двісті двадцять тисяч.

Автомобільний парк подружжя Хміль представлений двома машинами марки Volkswagen. Наталя пересувається на Golf Plus 2013 року випуску. Автомобіль був придбаний у 2016 році майже за двісті тисяч. У Михайла – Passat 2012 випуску. У 2014 році народний депутат купив її за двісті дев’яносто тисяч.

Зарплата у Верховній Раді у Михайла Хмеля за рік склала двісті сорок чотири тисячі гривень. Викладання у Львівському університеті принесло політику вісімсот сімдесят три гривні.

Зарплата у Наталії Хміль за рік – сто дев’ять тисяч. У якості страхових виплат дружина парламентарія отримала дев’ятнадцять тисяч. Народний обранець задекларував і стипендію дочки. Вона склала тринадцять з половиною тисяч.

Понад мільйон гривень Наталя Хміль отримала як подарунок від свого батька – Ореста Вовчка. Мільйон шістсот тисяч вона зайняла у Романа Федишина, депутата Львівської міської ради.

Банківських рахунків у Михайла і Наталії Хміль немає. Готівковими коштами у парламентарія задекларовано сто двадцять тисяч гривень, у його дружини – п’ятдесят тисяч гривень.

Майже два мільйони гривень народний обранець зайняв у громадської організації “Львівський прес-клуб”. Наталія Хміль цій же організації зайняла два мільйони сімсот п’ятдесят тисяч гривень.