Про втечу з БПП
Віктор Кривенко та Павло Кишкар офіційно вийшли з фракції «Блок Петра Порошенка». Жодних юридичних наслідків для них напевно не буде. По-перше, вони не обиралися за списками БПП. Спочатку вони були у фракції «Самопомочі», але їх виключили, бо голосували за президентські законопроекти. Норма імперативного мандату не діє на осіб, яких виключають із фракції. Потім вони вступили у БПП, а зараз вийшли. Це свідчить про те, що не масово, але багато людей починають задумуватися, чи варто продовжувати свою політичну діяльність на політичному кораблі, який тоне. Він справді тоне, якщо зважати на підтримку Петра Порошенка у 2014 році та порівняти її з тією, яка є сьогодні.
У соціологів є поняття «довіра/недовіра», «антирейтинг». Петро Порошенко – чемпіон в антирейтингу. На сьогодні майже 35% громадян у жодному разі не проголосують за нього. Така сама ситуація з БПП. Підтримка фракції коливається вже не в двозначних цифрах, а в однозначних – від 5 до 9%. Це означає, що політичний корабель із величезною пробоїною може піти на дно. Мав розмову з представниками БПП, які сказали, що багато людей у фракції замислюються про подальшу політичну кар’єру.
Вони мають ще принаймні рік. Точка неповернення буде у березні 2019 року. Доти їм просто треба з кимось домовитися, як продовжувати свою політичну кар’єру. 2019 рік зіб’є всі формати. У березні наступного року після виборів президента повністю переформатується вся українська політика. Впевнений, що буде новий президент.
Не можна сказати, що парламент – стійке утворення. Після того, як Порошенко перестане бути президентом, БПП не триматиметься купи, відразу ж розбіжаться. Як саме, в якому форматі – залежатиме від нового президента. На сьогодні «Блок Петра Порошенка» хаотичний, там дуже багато центрів впливу.
Коли кажуть, що у президентському рейтингу лідирує Юлія Тимошенко – це неправда. Перший номер у президентському рейтингу ще не визначили. 17-20% громадян із тих, хто прийде на вибори, ще не вирішили, за кого голосувати. На другому місці з 16-18% – інший кандидат, не Порошенко. Приплюсуйте. Близько 40% людей не визначилися або за іншого кандидата. Тимошенко, Порошенко та Гриценко мають сумарно 33%. Плюс іще й антирейтинг. Я бачив глибші дослідження про величезне перетікання голосів від Петра Олексійовича до інших кандидатів.
Людина, яка зараз не в політиці, не зможе стати президентом. Я бачив не зовсім публічні дослідження. Ситуація така, що чинного українського політика хочуть бачити в ролі президента більшість громадян України.
Про міфічну коаліцію
Коаліції в парламенті вже давно немає. Це нехтування Конституцією, законом із боку президента, голови Верховної Ради, щоб не йти на дострокові вибори.
Конституція прямо передбачає, що коаліція складається з депутатів фракцій, які входять до коаліції, не можна добирати персонально. Але у нас рахують усіх, навіть мене. Не треба писати заяву на вихід із коаліції, бо вихід із фракції автоматично призводить до виходу з коаліції. Зараз вважають, що немає сенсу порушувати це питання, бо до виборів практично півтора року залишилося.
Ігор Луценко про антикорупційний театр та специфічний парламент«Народний Фронт», безсумнівно, не хоче про це чути, бо не має рейтингу. «Блок Петра Порошенка» також. Ну, й президент. Навіщо йому зараз призначати позачергові вибори парламенту?
Наприклад, за тижневий порядок денний коаліція має проголосувати, бо їм треба показати результативність перед громадянами. Опозиція в таких голосуваннях взагалі не бере участі. Немає навіть проектів законів, представлених від опозиції. В результаті був 191 голос максимум. Це свідчить, що коаліції справді не існує. Можливо, ці закони не зовсім вигідні коаліції, тому їх не хочуть висувати на порядок денний.
Гримнувши по столу, президент сказав: «Місяць вам даю на ухвалення закону про Антикорупційний суд та зміни порядку декларування громадських активістів». Він знав, що голосів не буде цього тижня. У середу голосів не буває зазвичай. У четвер чи не половина фракції поїдуть навіщось витрачати гроші на Молитовний сніданок до президента США Дональда Трампа. Потім два непленарних тижні. Тобто три тижні ніхто не розглядатиме ці проекти. Це гра на публіку, абсолютно зрозумілий розклад. Президент – хороший поліцейський, який змушує всіх працювати, а Рада – поганий, який не хоче працювати. Але не працюють там винятково дві фракції – БПП та «Народний Фронт».