Як український політикум може бути пов’язаний з російською агентурою, наскільки можна довіряти місії ОБСЄ, як попередити терористичні атаки в тому числі з боку РФ та чому західні розвідки погано працюють, розповів гість Politeka Online Василь Вовк, генерал-майор, керівник Головного слідчого управління Служби безпеки України в 2014-2015 рр.
Які країни найактивніше шпигують в Україні
Найбільш активно в Україні шпигує Російська Федерація, але для цього їй не потрібно докладати багато зусиль, оскільки шпигунська сітка тут існує ще з часів Радянського Союзу. Ті особи, які працювали на КДБ, сьогодні працюють на ФСБ, на жаль, а не на СБУ. Йдеться про високопоставлених резидентів, ВІП агентів, політиків, які у владі на найвищих посадах, для яких нічого не вартує виконати те чи інше завдання російської розвідки або контррозвідки, якою є Генеральна служба безпеки РФ.
Враховуючи сказане вище, СБУ нескладно вирахувати, віднайти навіть глибоко вживлених агентів, оскільки вони залишилися з тої спільної служби, яка називалася КДБ.
Але тут вступає в дію поняття політичної доцільності. Когось потрібно притягнути до відповідальності – його притягують, щоб натиснути, відтіснити, змусити, вигнати з України, щоб не заважав. Так і в боротьбі з розвідкою та її агентурою: потрібно розкрити – розкриють, не потрібно – завдання буде не чіпати, оскільки, зачепивши високопоставленого агента, можна зачепити найвищий політикум в Україні, який із ним пов’язаний і теж може мати стосунок до агентури.
Річ у тім, що у нас сьогодні деякі високопоставлені агенти, інформатори, довірені особи спецслужб російської розвідки або контррозвідки самі можуть не знати, що вони значаться серед агентурної сітки, доповідаючи про ті чи інші події, передаючи ту чи іншу інформацію, консультуючи з тих чи інших питань.
Щодо потрапляння до російських спецслужб внутрішнього документа України нібито з рук співробітника СММ ОБСЄ
На жаль, як і в більшості випадків, ЗМІ, не лише наші, перевернули все з ніг на голову. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ сама собі досьє не готує, вони один одного не вивчають, хто скільки випиває, хто з ким курить, хто з ким спить. Це робота російської розвідки та контррозвідки, спецслужб, щоб вивчити всіх осіб та на них скласти досьє.
З приводу атаки російськими хакерами лабораторії у Швейцарії, яка вивчала “новичок”
Це непрямий, але аргумент, що саме Росія займалася отруєнням у Солсбері, треба бути відвертим. Але це не визначальний аргумент, щоб робити серйозні висновки, а для політтехнологій, інформаційної війни. Щоб робити професійні висновки, потрібні більш серйозні аргументи, більша база доказів. Із кримінально-процесуального погляду не можна говорити, що Росія винна, потрібно називати конкретних осіб, хто саме в Росії винен: керівник спецслужби, президент, начальник Генерального штабу, керівник інформаційного міністерства.
Така інформація гідна уваги, зокрема уваги засобів масової інформації. А так ми вириваємо якісь невеличкі моменти, не зовсім сформовані аргументи, і намагаємося за допомогою них робити висновки. Такі аргументи непридатні для серйозного професійного висновку.
Щодо кваліфікації британських служб та можливості попередити
Я скажу не лише на підставі подій, пов’язаних із “новачком”, а як узагалі працюють спецслужби. Хоча, мабуть, це некоректно, бо я колишній представник спецслужб. Але сьогодні я можу вільно висловлювати свою думку як громадянин України та особа, яка дотична до діяльності спецслужб, дещо читає між рядків та має певну інформацію, якої пересічні громадяни не мають.
Спецслужби західних країн, зокрема Великобританії, працюють погано.
Справа навіть не в “новачку”, а в тій низці терористичних актів, які відбуваються у Великобританії, Франції, Іспанії, Німеччині, інших сильних передових країнах Європи, які задають моду в європейській політиці, з якими асоціюється Європейський Союз як частина Північноатлантичного блоку. Вони працюють самостійно, без взаємозв’язку, без взаємних консультацій, тільки постфактум передають ту чи іншу інформацію. Але, як то кажуть, після бою пізно махати кулаками.
Я давно пропонував послу Франції винести питання про створення МАТЦ – Міжнародного антитерористичного центру. Він мав би стосунок і до боротьби з такими злочинами, як отруєння політиків, бізнесменів тощо, оскільки тут теж є ознаки терористичних атак. На жаль, на це ніхто не реагує, не хотять об’єднувалися європейські країни під прапором МАТЦ для спільної боротьби зі злочинністю. Це буде не як Інтерпол, не диспетчерська, пошта, а структура, яка має оперативну, слідчу складову, яка могла би вживлювати до терористів свою агентуру до скоєння терористичних актів або до замахів на тих чи інших осіб. Для цього багато роботи не потрібно.
У кожної країни є свій позитивний досвід. Можна було б їх об’єднати, це дало б реальні результати за рік-два.
Чомусь не зважуються на це, хоча ми всюди чуємо, що є велика дружба, велика взаємодія в Європі між демократичними передовими країнами. У цьому напрямку я не бачу спільних зусиль для боротьби з тероризмом, зокрема протидії отруєнням людей. Між РФ та Великобританією є свої специфічні відносини, які вже зайшли за ту лінію, звідки найближчі 10 років я не бачу зворотного ходу.
