Про знакові події, що відбулися рік тому, та їхній подальший вплив на українську політику, про те, хто ж має рацію: Саакашвілі або Порошенко – і чому, розповів гість Politeka Online Сергій Гайдай, політтехнолог
Учора був рівно рік після прориву на кордоні України та Польщі, коли Михайла Саакашвілі люди внесли в країну
Я ставлюся до цього, як і завжди. Якщо повертатися до моменту повернення Саакашвілі в Україну – там дуже багато різночитань.
Слово “прорив” здається якимось жахливим. Прихильники нинішньої влади наполягали на ньому, бо вони хотіли представити це мало не як навалу якихось ворожих чорних сил.
Громадянин України Михайло Саакашвілі був незаконно позбавлений свого громадянства. Він вирішив законно повернутися в Україну, щоб відстояти свої права.
Якщо ви громадянин України і вас позбавили якихось прав, це ще не означає, що ви не можете в’їхати в Україну. Вам повинні надати можливість в’їхати в Україну, повернутися за місцем проживання і відстояти свої права, пройшовши всі правові інстанції. Навіть якщо суд вирішить, що ви тепер не громадянин України, це не означає, що вам автоматично заборонено в’їжджати.
Маса негромадян України відвідують Україну. Ви повинні здійснити якусь серйозну протиправну дію, після чого вам можуть сказати, що вам заборонено в’їжджати в Україну. Це застосовується до великої кількості російських громадян, які порушують правила перетину кордону, в’їжджаючи в окупований Крим не через українську сторону.
Михайло Саакашвілі тоді не мав такої заборони, йому не можна було заважати в’їжджати в Україну. Але українська влада зважилася на порушення закону, порушення прав громадянина, перекривши кордон.
Коли Михайло Саакашвілі спробував сісти в потяг і проїхати з Перемишля до Львова, потяг зупинили разом з усіма пасажирами, нічого не пояснюючи. Поїзд стояв кілька годин. Коли Саакашвілі зрозумів, що потяг не рушить, поки він із нього не вийде, що українська влада взяла в заручники велику кількість пасажирів, які, звісно, були обурені ситуацією, він вирішив пішки перейти кордон.
Якщо їхати машиною, то там доведеться стояти 7-8 годин, а пішки швидше. У цій ситуації прикордонники просто закрили пункт, нічого не пояснюючи, і перестали пропускати. Тоді вже прихильники з обох сторін посунули в бік прикордонників і внесли Саакашвілі.
Уже зараз влада народила абсолютно незаконний акт, який робить Михайла Саакашвілі персоною нон ґрата. Знайшли якесь правопорушення, приписали йому – тепер Саакашвілі справді заборонено в’їжджати в Україну. Тоді ж він мав повне право це зробити.
Не потрібно перебільшувати можливості Європи. Якби Європа та Америка могли так безапеляційно втручатися у внутрішні державні справи, навіть коли порушуються права людини, ми зараз не мали б на землі жодного диктаторського режиму, жодної авторитарної країни, де порушуються права людини, – Європа та Америка зачистили б територію. Але вони, на жаль, не можуть це зробити.
Чи були наслідки для Порошенка, який безпосередньо відповідальний за ситуацію з Саакашвілі? Я впевнений, що є досі. Його міжнародний авторитет, репутація помітно постраждали, хоча з ним і продовжують співпрацю. Ситуація з Саакашвілі, як і багато інших ситуацій, чітко його проявила – це людина корумпована, схильна до авторитарних рішень і порушень прав громадянина, коли йдеться про його владу і його боротьбу за владу.
Чи було вигнання Саакашвілі правильним рішенням для потрапляння Порошенка у другий тур
Ні. Він зазнав репутаційних втрат не лише на Заході, а і в Україні.
Для багатьох Саакашвілі незрозумілий і видається навіть небезпечним, у багатьох є до нього претензії: приїхав і нічого не зробив; так радикально поводитися не можна; ми українці, грузини нам не потрібні тощо.
Петро Олексійович не робить реформ, живе в старій політичній системі, де всі працюють на благополуччя керівного класу тощо. Суто по-людськи так чинити, як Порошенко вчинив із Саакашвілі, ні з ким не можна. Битися зі своїм противником потрібно по-чесному, в рамках чинного закону.
Порошенко в ситуації з Саакашвілі продемонстрував, що у нього немає жодних кордонів, що він людина безчесна, яка за правилами не грає.
Якщо колишнього грузинського президента, людину, яку знає весь світ, можна так просто викинути з країни, то прості українці тим паче змушені терпіти свавілля української влади, президента, який повинен бути гарантом Конституції. Тут президент дуже багато втратив.
