В історії вже є подібний приклад: протистояння СРСР і Фінляндії наприкінці 30-х років минулого століття

Урок історії нагадав відомий політолог й експерт зі стратегічних комунікацій Владислав Міхеєв, посилаючись на інтерв'ю історика Кіммо Рентола для ВВС, де той розвінчав міфи про радянсько-фінську війну 1939-40 років.

Зокрема мова йде про «лінію Маннергейма», комплекс оборонних споруд між Фінською затокою і Ладогою довжиною близько 135 кілометрів, створений у 1920—1930 роки на фінській частині Карельського перешийка для стримування можливого наступального удару з боку СРСР.

Вважалося, що вона неприступна, хоча це було далеко не так. Тим не менш, радянський наступ зупинила зовсім не вона.

Країна, чия армія поступалася радянській за чисельністю в 60 разів, по літакам у 100 разів, по танкам у 350 разів, змогла зупинити монстра, пішовши шляхом, на який розігрітий кров'ю СРСР, бажаючий більше жертв, зовсім не розраховував.

Спочатку, опинившись перед лицем такої потужної загрози, фіни, як і українці, хотіли збільшувати військовий бюджет, будувати укріплення, нагнітати патріотичну істерію, закликати світову спільноту проявити принципову позицію і так далі.

Проте ключову роль у перемозі Фінляндії та в «Зимовій війни» зіграв міністр… фінансів –соціал-демократ Вяйне Таннер.

В 1934 році, коли будівництво «лінії Маннергейма» було в самому розпалі, несподівано для всіх він запропонував заморозити роботи на три роки і створити для людей такі умови життя, які б їм хотілося захищати. І до 1939 року це завдання було виконано.

До того часу захисна споруда не була добудована, однак у війні перемогли не військові дії, а «нове співтовариство», у якого тепер дійсно з'явилося що захищати.

«Як разюче відрізняються ці дві патріотичні стратегії - українців і фінів! І як разюче відрізняються їх результати. Можна збільшити військовий бюджет ще в два рази, можна і далі діставати західних партнерів, які вже ненавидять себе за політкоректність, можна безупинно повторювати «ні капітуляції!»... Це все не тільки бездарно, тупо, але і злочинно по відношенню до України», – пише Міхєєв на своїй сторінці у Фейсбуці.

Для того, щоб перемогти, він радить покінчити з війною і «марним нарощуванням м'язів, здатних проломити череп українському журналісту, але не здатних ефективно протистояти військовій машині агресора».

Автор підкреслює: очевидного рішення у війни на Донбасі немає:

«Парадокс, але війну Україна може виграти тільки, якщо припинить війну - не критично, за якою «формулою». І вивільнить енергію економічної творчості мас, спрямувавши сили і кошти на створення та розвиток «нової природи» українського суспільства».

Правда, підкреслює Міхєєв, в Кабміні немає людей на зразок Вяйне Таннера, і з такими кадрами справи в Україні ще гірші, ніж із зброєю і ресурсами.

«Коли відраза до «своїх» стає сильнішою, ніж загроза з боку «чужих», виграти війну неможливо», підкреслив політолог.

Нагадаємо, українська книга справила фурор в США.

Як повідомляла Politeka, курортне місто України під загрозою захоплення армією Путіна, і це не Одеса.