Пам’ять жертв геноциду 1915 року вірмени вшановують 24 квітня. Про визнання масової депортації та вбивств представників цього народу першим із американських президентів заявив Джо Байден.

У програмі «Романенко. Бесіди» Ілія Куса, експерт Українського інституту майбутнього, пояснив, що це може негативно відобразитися на відносинах США з Туреччиною.

«У 1915 році від 1 до 1,5 млн вірмен були вбиті на території колишньої Османської імперії», - згадує гість програми. Передусім ці події стосуються східних земель Туреччини, та багатьох вірмен не лише вбивали, але й заганяли на інші території цієї імперії. Вони змушені були тікати в Сирійську пустелю пішим ходом, це, власне, і стало причиною присутності вірменського народу в Сирії.

Куса називає події тих часів «маршами смерті», яких довелося зазнати вірменам та іншим народам від нацистів свого часу. Водночас найбільшою загрозою для вірмен, розповідає він, були курдські розбійники, грабіжники і вбивці, що могли напасти дорогою до «маршу смерті».

«Керівники Османської імперії шукали в усіх ворогів, а у вірменах вони бачили «5-у колону», - пояснює Куса. Та з появою власної держави вірмени постійно просувають проблему цього геноциду на міжнародну арену. Туреччина же зі свого боку не вважає ті події геноцидом і взагалі називає іншу кількість жертв.

Популярні новини зараз

Галкін показав незвичайне захоплення 72-річної Пугачової і їх доньки Лізи: "Геніально і просто"

Двоє малюків випали з вікон, дорослі недогледіли: деталі нещастя в Києві

Юна Юля безслідно зникла: пішла до подруги і пропала, прикмети

Мама Сердючки здивувала рідкісним фото з чоловіком і красунею донькою: «Так схожа на...»

Літак зі спортсменами впав відразу після зльоту, багато загиблих: перші кадри трагедії в Росії

Показати ще

Водночас визнання геноциду на міжнародному рівні, зазначає експерт, негативно відобразиться на репутації турецької держави та ставленні до неї світового співтовариства. Окрім цього, також будуть позови сімей постраждалих вірмен і відповідно доведеться виплачувати репарації. З іншого боку, маємо аналогічну ситуацію з Україною: держава ставить вимогу визнати Голодомор 1930-х років геноцидом.

Коментує Куса і визнання геноциду вірмен 1915 року з боку Джо Байдена. Передусім він зазначає, що це заява не на юридичному рівні, адже це не резолюція чи законопроєкт; це виключно політична заява. «Він вперше з всіх президентів США вжив слово «геноцид», - зазначає експерт. Так, якщо за попередніх президентів США йшлося лише про масові вбивства, то означення цих подій з боку Джо Байдена змінилося. Куса пояснює, що це відобразилося на політичній комунікації.

Нагадуємо, Куса розповів, як визнання Байденом геноциду вірмен вплине на Україну.

Раніше Politeka повідомляла про те, що підштовхнуло Туреччину до геноциду вірмен.