«Нескінченність не для слабаків» - так називається книга, яка написана радником прем'єр-міністра України Юрієм Голиком. Нещодавно він її презентував у Києві. У книзі розповідається про те, як команда бізнес-менеджерів, потрапивши до Дніпропетровської облдержадміністрації у 2015-2019 роках, зіткнулася з бюрократичною машиною держуправління. Хто в цьому зіткненні переміг, і яке втілення це знайшло у Дніпропетровській області, колишній радник голови Дніпропетровської ОДА Юрій Голик розповів у програмі «Грані» дніпропетровського 34-го каналу.

За 4 роки роботи команди колишнього губернатора Валентина Резніченка в області було успішно реалізовано близько 2 000 інфраструктурних проектів, з яких 500 - внутрішні дороги в населених пунктах. Також були побудовані і капітально реконструйовані десятки шкіл, дитсадків, лікарень, стадіонів. Населені пункти повністю відмовлялися від газопостачання і переходили на альтернативні енергоносії.

Таких темпів якісного будівництва, як у Дніпропетровській області зразка 2015-2019, Україна раніше не знала. Недарма на 2020 рік президент Володимир Зеленський оголосив старт програми будівництва 100 шкіл, 100 дитячих садків і 100 стадіонів. Тільки тепер вже по всій Україні. Виконання цієї програми покладено на тих, у кого вже є успішний досвід реалізації подібних проектів. Курирує програму нинішній радник прем'єр-міністра Юрій Голик.

Радник прем’єра каже, що після виходу книги йому дзвонять з різних областей і просять надати їм людей з колишньої дніпропетровської команди. Тих людей, для яких не існує слова «неможливо».

Про книгу «Нескінченність не для слабаків», про успіхи команди Резніченка та про перешкоди, які довелося подолати, - в інтерв'ю Юрія Голика 34 каналу Дніпропетровська, текст якого публікує Інформатор.

ЯК СТАВ РАДНИКОМ ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА

Голова Укравтодору Олександр Кубраков, прем'єр-міністр Олексій Гончарук та його радник Юрій Голик на відкритті Маріупольської траси

«Чи сумнівався я, отримавши пропозицію стати радником прем'єр-міністра України? Ні. Тому що було поставлене абсолютно чітке завдання, і так чи інакше ми допомагали новому уряду втілювати нові проекти. Наприклад, та ж траса Дніпро - Запоріжжя - Маріуполь, де 70 км 3 роки ремонтували, а ми 130 км за 68 днів зробили. Це було одним із завдань, над яким ціла група людей працювала. І багато хто з цієї групи офіційно пішов у владу, хтось став радником, хтось став експертом у певних групах. Тобто це – абсолютно зрозуміле і логічне продовження.

Більш того, багато хто працював в обласній адміністрації у нашій команді і пішли працювати в бізнес, тому що вони – фахівці високого класу, і їх там з руками і ногами відірвали. Крім того, нам досі дзвонять всі без винятку обласні адміністрації і запитують: «Хлопці, якщо у вас там хтось пішов з адміністрації, і ви там з ними працювали, тож ми почитали вашу книжку і давайте цих людей нам, тільки нехай приїжджають і допоможуть нам зробити те ж саме».

І дивіться, було інтерв'ю Володимира Зеленського, в якому він сказав, що на трасі Запоріжжя – Маріуполь під час ремонту використовувалися ті технології, які ми в Дніпропетровській області застосовували, бо більше доріг, ніж ми, в країні не побудував ніхто. Тільки 500 в межах населених пунктів, а будь-яка сусідня область я не знаю скільки. І вважаю, що якби Укравтодор прислухався до нас у 2017 році так, як йому довелося прислухатися влітку 2019 року, то трасу Запоріжжя - Маріуполь ми б збудували, умовно кажучи, за 5 місяців. Але у зв'язку з тим, що Укравтодор дуже сильно симулював недоумство і перестав це робити тільки після того, як ми його «ніжно» обняли і пояснили, що з ним буде, якщо він не припинить це робити, дорога будувалася рік, хоча все це можна було зробити набагато швидше.

Плюс президент анонсував будівництво 100 шкіл, 100 дитячих садків, 100 стадіонів по всій країні. Насправді, це – те ж саме, що робили ми в Дніпропетровській області, тільки тепер це повинно відбуватися по всій країні. Це – нормальна і зрозуміла ідея, яка буде підхоплена і реалізована, за що йому окремі респект і повага, оскільки він, як ніхто інший, розуміє, що нові школи, садочки та стадіони – нова якість життя дітей по всій країні, і це дуже важливо», – говорить Юрій Голик.

Новий дитячий садок в Обухівці виконаний у скандинавському стилі – один з багатьох проектів Юрія Голика на посаді радника голови Дніпропетровської ОДА.

СТАТУС РАДНИКА ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА БІЛЬШ ВІДПОВІДАЛЬНИЙ, НІЖ СТАТУС РАДНИКА ГУБЕРНАТОРА

«Складно сказати, оскільки різні завдання, різні масштаби. Статус радника прем'єр-міністра говорить лише про те, що те, що ми зробили в області, наш досвід затребуваний. І потрібно віддати належне цій команді, яка не говорить про те, що все, що було до нас – погано, а пропонує, що якщо є успішні кейси, то давайте подивимося, що з цих успішних кейсів можна взяти і застосувати по всій країні. Це – класно, так само робили і ми, коли прийшли до Дніпропетровської області. Ми взяли попередню команду, в якій було багато сильних людей, яких ми безкінечно поважаємо, дружимо і спілкуємося, ми їх взяли до себе і попросили пояснити, що і як вони робили», - сказав Юрій Голик.

ЧОМУ КНИГА НАЗИВАЄТЬСЯ «БЕЗКІНЕЧНІСТЬ НЕ ДЛЯ СЛАБАКІВ»

«Тому що у країні, в якій нічого не робилося десятиліттями, всі хотіли якихось реформ. Але як тільки вони починалися, тут же згорталися. А будь-яка трансформація, будь-яке створення чогось фізично відчутного – дійсно безкінечність. Можна безкінечно багато будувати інфраструктуру.

А «не для слабаків», тому що для того, аби ризикнути і зайнятися, як зробили ми, треба мати силу духу. Адже можна було бути класичною адміністрацією, яка проводить колегії, яка щороку збирає сільгоспвиробників і розповідає їм про надої, до яких ми ніякого стосунку не маємо.

Ми ризикнули зламати стереотипи, і ми це зробили. Але нашим шляхом більше ніхто не пішов. Давайте почекаємо 3 роки і подивимося на досвід будь-яких інших адміністрацій. Адже є ж приклад не тільки Дніпра, у Донецькій області багато шкіл побудовано, у Харківській – багато доріг. Але там немає такого комплексного підходу, який був у нас. Ми реально пахали кожен день.

На презентацію книги ми запросили наших друзів, які були з нами всі ці роки. Це – журналісти центральних видань, які періодично приїжджали і писали про нас матеріали, і блогери, з якими ми спілкувалися. Це був практично домашній захід, на якому ми приємно поспілкувалися.

Особливих відгуків на книгу поки немає. Мабуть, частина людей, яким книга подарована, її ще не читали. А інша частина прочитала, але соромиться критикувати. Я не думаю, що в історії людства є книга, яка б сподобалася абсолютно всім, смаки ж різні. Але мені пишуть, просять розповісти детальніше, як ми робили те чи інше», - сказав Юрій Голик.

«ДРАБИНА В НЕБЕСА»

«Так називається один з розділів книги, як і найвідоміша пісня «Led Zeppelin». Чи шкодуємо ми, що ступили на цю драбину? А у нас не було вибору. У нас ніхто не питав, чи хочемо ми цим займатися. Тому говорити про те, шкодуємо ми або не шкодуємо, немає сенсу.

Але за 4 роки ми перезнайомилися з величезною кількістю розумних людей. І це – найцінніше за 4 роки нашої роботи в ОДА. Адже як би не йшли люди в соцмережі, живе спілкування не заміниш нічим і ніколи. І найприємніше для нас, що нам з Валентином Резніченком досі у Фейсбуці пишуть директори шкіл, звичайні школярі, які ходять до шкіл, побудованих при нас. І заради інтересу мені згодом буде просто цікаво заїхати в одну з таких шкіл і побачитися з ними. Ми всім їм розіслали книгу, адже вона про них, не про нас», - каже Юрій Голик.

«СВОЇ ПРАВИЛА У ЧУЖОМУ МОНАСТИРІ»

«Нашу команду збирав Валентин Резніченко. Як він це робив – не знаю. Це – не перший наш з ним проект, команди кожного разу були різні, але всі успішні. Як у нього це виходить, я своїм логічним і математичним розумом закономірностей не знайшов. Але у Дніпрі нам на людей справді пощастило.

Колишній глава Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко і Юрій Голик

Ми підбирали людей з однаковими життєвими цінностями, щоб, потрапивши у це бюрократичне пекло, можна було не слухати те, що тобі кажуть чиновники. Особливо про те, що щось зробити неможливо. Неможливо – гучне слово, за яким ховаються маленькі люди, які не хочуть нічого робити. Коли чиновники зрозуміли, що спосіб зробити неможливе можливим можна знайти завжди, вони вже самі починали отримувати від цього кайф. Так весело, як було працювати у нас, напевно, не було на жодній держслужбі.

Якщо взяти губернатора N-ської області і запитати, що він зробив за рік, то він почне розповідати про те, що прийнята така-то програма, був написаний такий-то меморандум. Це все слухати не треба. Треба з'ясовувати, що він конкретно за рік зробив? Будуть розповіді про поміняні вікна в школі, ямковий ремонт дороги.

У нас був інший підхід. Не треба міняти вікна відразу у всіх школах, треба повністю довести до розуму кілька шкіл, наступного року – ще кілька і так далі. Такий менеджерський підхід треба запускати по всій країні. Більш того, такий підхід був прийнятий у вигляді програми обласною радою, за яку депутати проголосували одноголосно. Це – єдина робоча програма, яка втілювалася кожного дня», – каже Юрій Голик.

ЩО БУЛО Б, ЯКБИ ЦЕ НЕ РОБИЛОСЯ

«Нічого б не було. Була б сумна обласна адміністрація, протокольні заходи з грамотами та звітами про всяку фігню.

Але Дніпро – унікальне місто. У нас після ефективної команди Коломойського, Корбана, Філатова і Олійника прийшла не менш ефективна команда Резніченка. Такого не було у жодній області.

Не було б двох таких команд, була б звичайна сіра адміністрація, в якій щось би відбувалося. Побудували б ще 17 км об'їзної дороги. Ми за 4 роки побудували 2 000 км доріг.

Або в лікарні Руднєва, де прооперували і врятували дівчинку Варвару, яка народилася на 28-му тижні, від вродженої вади серця. Якщо ми побудували тільки цю лікарню, де рятують дитячі життя, то могли б пишатися собою. І вже у ній врятували більше 1 000 дітей. Коли ми її відкривали, то, побачивши наркозну станцію, яку ми туди закупили, один з хірургів назвав її «Бентлі у світі наркозних станцій». Дитячі хірурги – фанати своєї справи, і коли їм дають сучасне обладнання, то вони ще краще починають працювати.

Заради чого ми все це робили? Заради дітей. І лікарні, і школи, і дороги», –- сказав Юрій Голик.

Новітнє обладнання, сучасний простір і врятовані дитячі життя – все це про лікарню ім. Руднєва у Дніпрі

КОГО З КОМАНДИ ОДА НЕ ВИСТАЧАЄ У КАБМІНІ

«Важко сказати. Завдання дуже різні. Ми всі з команди ОДА між собою спілкуємося. Немає у нас людини, яка б усе знала і вміла, завжди треба працювати колективним розумом. Більш того, ми регулярно зустрічаємося всі у Дніпрі або в Києві.

Нам не вистачає тієї комфортної атмосфери, яка була в ОДА, але за 4 роки там вже почався режим ксерокса. І правильно, що нас змінила інша команда. Ми почали емоційно вигоряти», - каже Юрій Голик.

МИ ІНТУЇТИВНО ПОЧАЛИ ПЕРШИМИ БУДУВАТИ ПОТРІБНІ СТАДІОНИ

«Те, що зараз демонструє наша збірна з футболу на відборі на Чемпіонат Європи – заслуга гравців і Андрія Шевченка. Але нічого такого більше не буде, якщо у країні не будуватимуть стадіони. До речі, у програмі уряду записано, що на 30 тисяч міського і 15 тисяч сільського населення повинен бути стадіон з повнорозмірним футбольним полем, легкоатлетичними доріжками зі штучним покриттям, полем для міні-футболу, баскетбольним і волейбольним майданчиками, зоною воркаута, роздягальнями з душовими. Ми інтуїтивно першими в країні почали будувати саме такі стадіони у Дніпропетровській області.

Я бував у Португалії, там в будь-якому населеному пункті є футбольне поле. І коли Кріштіану Роналду з'являється саме в Португалії, то зрозуміло, що там футбол розвивається не так, як у нас.

А здорова нація завжди економічно вигідніша для держави, ніж нація, яка курить, п'є, не може пішки на 3-ій поверх піднятися. А щоб нація була здоровою, вона повинна з дитинства займатися спортом, і не тільки в ДЮСШ, а просто на стадіонах. Як ми в дитинстві у дворах в футбол ганяли хоча б. Так ми ж в дитинстві і хворіли менше, ніж нинішні діти.

Пам'ятаю, коли відкривали у Магдалинівці стадіон, то там ми зіграли з місцевою дитячою командою в футбол. І за нашу команду грали голова Федерації футболу Андрій Павелко, зірка світового футболу Олег Протасов, народний депутат Вадим Нестеренко. Діти були трохи офігівші, а їхні батьки – ще більше, оскільки вони Олега Протасова років 20 тому по телевізору бачили, а тут він у Магдалинівці грає з їхніми дітьми. А Протасов був вражений, що в Магдалинівці може бути побудований стадіон такого рівня.

Гра з дітьми на новому стадіоні у Магдалинівці

А в баскетбольному комплексі у Кам'янському лежить паркет виробництва однієї з двох компаній, що виробляють паркет для НБА. БК «Дніпро» грає на паркеті однієї компанії, а БК «Прометей» грає на паркеті іншої компанії. Я до знайомства з власником БК «Дніпро» Валерієм Кондратьєвим ніколи на баскетбол не ходив. Він мене просто затягнув на один матч в Дніпрі, і тепер я з задоволенням дивлюся баскетбольні матчі по телевізору. Дуже добре, що люди стали вкладати гроші в цей вид спорту, туди буде підтягуватися молодь. Якщо ми хочемо, щоб наші діти ставали гравцями НБА, то вони з дитинства повинні тренуватися у тих же умовах, що й гравці НБА», - впевнений Юрій Голик.

ПРО ДОГОВОРНЯКИ, ШКУРНЯКИ, ВІДКАТИ І ЗАКАТИ

«Звичайно, всі такі пропозиції нашій команді в ОДА були. Вони є в будь-якому держоргані. Головне, що всі співробітники на такі пропозиції повинні відповідати: «Давайте продовжимо розмову в кабінеті прокурора, щоб вам туди двічі не ходити».

Перевага нашої команди в ОДА була в тому, що у нас не було особистих інтересів. У Резніченка немає будівельної компанії, а у мене немає компанії, що поставляє харчування в школи. Є система «Прозорро», просимо туди. Все це швидко зрозуміли, а ми щороку підвищували відповідність кваліфікаційним вимогам. І виявилося, що якщо не йти на поступки перед совістю, то все можна робити швидше і навіть дешевше.

Але законодавство і система ціноутворення у державному будівництві мають дві відверто дебільні норми, які ми тепер намагаємося змінити. І якщо наш законопроект Верховна Рада підтримає, то з 1 січня 2020 року галузь дорожнього будівництва у країні заживе за європейськими законами. З яких приберуть 90% всіх кримінальних справ по будівництву (великий привіт правоохоронним органам!) заведеним з єдиною метою – вимагання.

Зараз держава говорить не просто: «Побудуй школу!», а ще й розповідає, з чого і як її будувати. У Європі кажуть: «Викопай яму такого-то розміру!», і чим ти її будеш копати – їм все одно. У нас же досі розповідають, що таку яму треба копати тільки ось таким-то екскаватором і заплатити екскаваторнику стільки-то і не більше. Тому будь-яка трата з бюджету – вже привід для кримінальної справи. Правда, там ніхто нічого ніколи не доводить, бо немає факту крадіжки грошей, але нерви вимотує сильно.

Усі ці фото не з Фінляндії чи Німеччини – це школа у Солоному, побудована командою Валентина Резніченка та Юрія Голика у Дніпропетровській області

У нас завжди вважали, що держава повинна будувати дешево, а ми вважаємо, що держава повинна будувати добре. А це означає оптимальне співвідношення ціни і якості. Дитина не повинна заходити у шкільний туалет, в якому можна знімати фільми жахів, дитина повинна заходити до комфортного туалету.

Хол перед їдальнею у Магдалинівській школі Дніпропетровської області. Було – стало.

Думаю, що ці норми ми зламати зможемо, оскільки я бачу в Раді склад депутатів, готових голосувати за прогресивні закони. По дорожньому будівництву підходи вже кардинально змінили. Дорожня галузь вже починає перетворюватися на локомотив економіки», - вважає Юрій Голик.

Тисячі кілометрів відремонтованих і нових доріг – результат роботи колишньої команди Дніпропетровської ОДА.

ХТО КОНТРОЛЮЄ КОНТРОЛЮЮЧИХ

«На це питання я відповіді не знайшов. Це – безкінечна історія, тому що в Україні завжди борються з наслідками, а не причинами. Ми плодимо контролюючі органи, які перевіряють один одного замість того, щоб ліквідувати причину. Ми в Нікополі, Марганці та Покрові ліквідували КП «Теплоенерго» і віддали опалення цих міст приватним компаніям. Все, там вже ніякої корупції немає.

У декількох департаментах охорони здоров'я декількох ОДА приїхали співробітники військової прокуратури, хоча незрозуміло, який вони взагалі мають стосунок до охорони здоров'я, і влаштували обшуки. Справа стосувалася діалізу. І якщо пацієнту починають заливати розчин однієї фірми, то вже йому не можна заливати розчин іншої фірми, бо пацієнт помре. Але чиновники вважають, що можна. Ось пацієнти збираються на мітинг під обласною радою, під ОДА і кажуть, що ми хочемо їх вбити. Ми не хочемо їх вбивати, але в департаменті охорони здоров'я йдуть обшуки, і ми не можемо оголосити торги. Зрештою справа дійшла до Києва, прокуратура відчепилася. Але хтось же цю історію запустив?

І таких історій – хоч греблю гати, на жаль.

Знову ж ми вважаємо, що після підписання будь-якого меморандуму потрібно тут же підписувати покроковий план – хто, що, коли і як буде робити. Тільки так вийде відчутний результат, тому ми усім на підписання меморандуму радимо приходити з лопатами», - каже Юрій Голик.

ЩО З ДОСВІДУ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ДНІПРІ КОПІЮВАТИМУТЬ НА ВСЮ УКРАЇНУ

«Копіювати не будемо нічого, оскільки це – рішення кожного міста окремо. Але будь-яка делегація, що приїжджає до Дніпра, йде на Алею Героїв, в музей АТО, до найбільшого і найвищого прапора України.

Це вже стало візитівкою Дніпра. Ми за цією програмою проводимо всіх школярів, і вони отримують зовсім інше сприйняття реальності. Такої програми немає в жодній області країни», - каже Юрій Голик.

КОЛИ В УКРАЇНІ РОЗПОЧНЕТЬСЯ ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО

«Як тільки в березні зійде сніг. Буде і 100 нових шкіл, і 100 садків, і 100 стадіонів. Зараз наше завдання донести до всіх ОДА країни, до всіх ОТГ, що не потрібно розмазувати ресурси тонким шаром по 1 000 об'єктів, а потрібно концентрувати їх на об'єктах, які можна закінчити до наступної зими. При цьому об'єкти для дітей повинні бути максимально комфортними для самих дітей.

Чим найбільше пишаємося з об'єктів на Дніпропетровщині? Хірургія Руднєва, адже там рятують дитячі життя. Дитячий садок в Обухівці, тому що у країні ніхто нічого подібного не збудував. Дитячі садки у формі сот у Підгородному і Романковому. І у всіх побудованих нами школах я бачу щасливі обличчя дітей.

Один з проектів, за який дякують команду Резніченка, – садок в Підгородному

Мрію, щоб із Краснодона, коли окуповані території повернуться в Україну, можна було будь-якій людині на легковій машині доїхати до Мукачева. Тобто дороги повинні бути ідеальними. Від Дніпра до Запоріжжя ми таку дорогу зробили, від Запоріжжя до Маріуполя зробили. Від Дніпра до Решетилівки добудовуємо. Хочу, щоб такими були всі дороги країни.

Якщо ми хочемо зробити країну єдиною, то люди повинні спілкуватися не тільки по телефону або у фейсбуці, вони повинні ще й бачити один одного», - вважає Юрій Голик.

НАСТУПНА КНИГА БУДЕ ХУДОЖНЬОЮ

«До березня вийде українська версія книги «Безкінечність не для слабаків», до кінця 2020 року – англійська.

А наступна книга буде художньою, тому що занадто багато того, що відбувається у кабінетах чиновників, дуже нагадує трилер, в якому добро бореться зі злом. У нашому випадку добро перемогло. Ми хочемо показати цю ж історію з точки зору звичайного співробітника, який багато років пропрацював в ОДА, які у нього були принципи на момент приходу нашої команди. Як вони змінювалися всі 4 роки, що з ними відбувалося потім.

Поки ми з членами нашої команди згадуємо різні смішні історії. Зводимо все воєдино, і упродовж наступного року напишемо.

Обов'язково знайдемо там місце для слів подяки дніпровським ЗМІ, нам відверто з ними пощастило, оскільки вони реально писали про те, що ми робили», - поділився Юрій Голик.