Вибори в РФ: Кремль злякався головного ворога Путіна

За крісло глави держави окрім Володимира Путіна будуть змагатися ще сім кандидатів: Сергій Бабурін, Павло Грудінін, Володимир Жириновський, Ксенія Собчак, Максим Сурайкін, Борис Титов і Григорій Явлінський. Російському опозиціонеру Олексію Навальному брати участь у виборах заборонили через наявність судимості.

Однак жодної інтриги в російських президентських виборах уже давно немає. Перемогу, в першому ж турі, зі значним відривом прогнозують Путіну, який фактично керує Росією вже вісімнадцятий рік. Єдине, чим занепокоєні в Кремлі, щоб його перемога була якомога масштабнішою, а перешкодити цьому може апатія виборців. Щоб збільшити явку і кількість голосів за Путіна, вдалися навіть до перенесення дня виборів – з 11 на 18 березня – річницю незаконної анексії Російською Федерацією Криму. Для цього напередодні ухвалили спеціальний закон. Чому потрібно було переносити дату – в документі прямо не прописано. Експерти ж вважають, що це зробили, бо захоплення Криму виставляють як одне з головних досягнень Путіна, це допоможе йому наростити виборчі показники. А щоб іще більше активізувати людей іти на вибори, особливо мешканців окупованого Криму, Путін іще 14 березня прибув на півострів й повідомив, що там голосуватиме.

Саме неучасть росіян у виборах є нині головним ворогом Володимира Путіна, вважає кореспондент швейцарської газети Le Temps Еммануель Гріншпан.

– Кремль використовує всі свої адміністративні ресурси, щоб підштовхнути російські народні маси до виборчих урн. Переобрання Путіна на четвертий термін – для них не просто електоральна формальність. Має бути всенародне голосування, гідне верховного лідера, щоб справити враження на міжнародне співтовариство, російську еліту, яка страждає від санкцій, і на сам російський народ.

Окрім традиційних для Росії засобів мобілізації, як-от використання «моральних авторитетів» – зірок, священнослужителів та спортсменів, цього разу з ініціативи місцевих органів влади було розгорнуто широкомасштабну систему батога і пряника.

Наприклад, у Москві компанія «Житловик» ввела систему відривних талонів. З ними працівники можуть долучитися до певних виборчих дільниць. Цю систему згодом скопіювали десятки державних установ. Також відомі випадки, коли виборців просять сфотографувати свій бюлетень, щоб перевірити, що хрестик поставили за «правильного» кандидата.

А от у Калінінградській області агітують за допомогою пряника. Місцева влада поширює листівки наступного змісту: «З 11:00 до 16:00 поблизу виборчих дільниць буде організовано торгівлю товарами за соціальними цінами». У переліку є сім товарів, ціни на які вдвічі або навіть втричі нижчі за ринкові.

До мобілізації електорату залучили й великі приватні компанії. Провідні торгові мережі часто розміщують на своїх касових чеках і пакетах написи із запрошенням взяти участь у виборах.

Окрім того, працівників виборчих комісії, які мають ходити по домівках виборців, що живуть у важкодоступних місцях, відтепер фінансово заохочують залежно від «ефективності методів їхньої роботи».

Багато місцевих органів влади одночасно з виборами організовують на виборчих дільницях різноманітні референдуми і опитування, які мають мобілізувати. Оскільки регіональні керівники знають, що якщо у них виявиться найнижчий рівень явки – їх покарають.

Австрійська журналістка Ютта Зоммербауер вказує також та той факт, що російська влада у своєму намаганні мобілізувати електорат навіть виходила за рамки закону.

– «Гомофобний ролик», який в середині лютого поширили в російському Інтернеті, закликав йти на вибори «поки не пізно» і був далеко не єдиною спробою змусити росіян піти проголосувати. Активна діяльність державних органів і добровольців ширилася всією країною й мала одну мету: спонукати максимальну кількість виборців прийти на дільниці. Знаменитості агітували взяти участь у виборах під хештегом «Вибори там, де ти». За селфі з виборчої дільниці, обіцяють подарунки на кшталт Iphone. Діти в школах готували малюнки, які радше призначені для батьків і повинні закликати їх до виконання громадянського обов’язку.

Розрахунок наступний: більше учасників – більше голосів за Володимира Путіна.

У Росії явка на вибори в останні роки постійно падала. Люди не зацікавлені. Багато хто переконаний, що його голос нічого не вирішить. Цей сумнів на тлі маніпуляцій, які були на минулих виборах, здається виправданим. Кремль, який неодмінно хоче уникнути заворушень, засвоїв урок із протестів у 2011-2012 роках: державна влада тепер підтримує прозорі вибори.

На державних і навколодержавних підприємствах, як і раніше, на співробітників чинять тиск і порушують їхнє право на вільне і таємне голосування. Керівники компаній не лише закликають підлеглих йти на вибори, а й змушують їх повідомляти, де вони будуть голосувати.

– Росіяни поки що закохані у Володимира Путіна. Коли він прийшов до влади в 1999 році, країна відновлювалася після однієї з найтяжчих економічних криз. Не без допомоги нафтового буму Путіну вдалося вирівняти корабель, – зазначив британський журналіст, кореспондент The Independent Олівер Керролл. – Багатьом громадянам він повернув зарплати і гідність. Одночасно він керував ерозією вільного інформаційного простору – спочатку телебачення, потім частина преси та Інтернету. Путін закликав своїх громадян не пхати носа в політику і зосередитися на своїх кар’єрах та зароблянні грошей.

Але двадцятилітнє плекання цинізму і апатії обернулося для Володимира Путіна проблемою. Йому потрібно, щоб росіяни знову відкрили для себе інтерес до політики, який він погасив. Не для того, щоб забезпечити собі крісло президента: Путін і так переможе. А для того, щоб отримати величезний вотум довіри під час президентських виборів, які можуть бути для нього останніми. За даними багатьох джерел, це означає, що йому потрібно 70% голосів при явці 70%.

Незалежна опитувальна організація «Левада-Центр» не може оцінювати шанси кандидатів, оскільки минулого року її визнали «іноземним агентом» і усунули від «втручання» у вибори, а за даними продержавних опитувальних організацій, Путін легко отримає потрібні показники. У соцмережі нещодавно сплив лист, імовірно, з президентської служби безпеки, в ньому було вказано цільові виборні показники, встановлені Кремлем. За тиждень до виборів операція зі збільшення явки триває повним ходом.

Найвагоміше нарощування явки буде досягнуто вручну, втручаннями на кшталт примусового голосування в установах, які перебувають під контролем Кремля: в державних корпораціях, університетах, лікарнях, психлікарнях.

А от опитування, яке провів «Левада-Центр», показало, що точно мають намір голосувати менше ніж 30% росіян.