Чому Америка не поспішає покласти край ІДІЛ – альтернативна думка

Проблема в тому, пише Сач, що жодна з держав, залучених до справи Іраку і Сирії, в тому числі США і їх союзники, не визнає ІДІЛ своїм головним супротивником. Час їм це зробити.

Насправді бойові сили ІДІЛ невеликі. США оцінюють їх у 20 000 – 25 000 в Іраці та Сирії, плюс близько 5 000 в Лівії. Порівняно з чисельністю діючих армій Сирії (125 000), Іраку (271 500), Саудівської Аравії (233 500), Туреччини (510 600) або Ірану (523 000) сили ІДІЛ незначні.

Хоча ще у вересні 2014 року президент США Барака Обама пообіцяв «послабити і врешті знищити ІДІЛ», Штати і їх союзники, в тому числі Саудівська Аравія, Туреччина й Ізраїль, зосередилися натомість на поваленні сирійського режиму Башара Асада.

«Візьміть, наприклад, нещодавню щиру заяву ізраїльського генерал-майора Херц Халеві (його процитував мені журналіст, який був присутній при цьому виступі Халеві): «Ізраїль не хоче, щоб ситуація в Сирії закінчилася тим, що ІДІЛ розгромлено, наддержави пішли з регіону, а Ізраїль залишився з «Хезболлою» та Іраном, у яких зріс потенціал», – вважає аналітик.

Ізраїль виступає проти ІДІЛ, але країну більше турбує іранська допомога Асадові, який дає Ірану можливість надавати підтримку двом воєнізованим угрупованням, які є противниками Ізраїлю, – «Хезболли» і «Хамасу». Тим самим, для Ізраїлю пріоритетом є усунення Асада, а не повалення ІДІЛ.

Для США, яких очолюють неоконсерватори, війна в Сирії стала продовженням проекту зі встановлення глобальної американської гегемонії, розпочатої міністром оборони Річардом Чейні та його помічником Полом Вулфовіцем наприкінці Холодної війни. У 1991 році Вулфовіц заявив американському генералу Уеслі Кларку:

«Утім, дещо ми все-таки дізналися (завдяки війні в Перській затоці): ми можемо застосовувати нашу армію в цьому регіоні – на Близькому Сході, – і Ради нас не стануть зупиняти. У нас є приблизно 5 або 10 років, щоб зачистити всі ці старі радянські режими – Сирія, Іран, Ірак, – перш ніж з’явиться чергова велика наддержава, яка кине нам виклик», – заявляє журналіст.

Численні американські війни на Близькому Сході – Афганістан, Ірак, Сирія, Лівія – велися з метою прибрати зі сцени Радянський Союз (а потім Росію) і дати США владу гегемона, вважає він.

У Саудівській Аравії, як і в Ізраїлі, основна мета – повалити Асада, щоб послабити Іран. Сирія стала частиною масштабної проксі-війни між шиїтським Іраном і сунітською Саудівською Аравією. Вона ведеться на полях битв в Сирії та Ємені, а також у жорстких шиїтський сунітських конфронтаціях у Бахрейні та інших країнах регіону.

Туреччина могла б зміцнити свої регіональні позиції, завдяки поваленню Асада. Однак ця країна зараз зіткнулася із трьома противниками на південних кордонах – Асад, ІДІЛ і курдські націоналісти. ІДІЛ поки поступається у списку турецьких проблем Асаду і курдам. Однак проведені ІДІЛ теракти в Туреччині можуть змінити ситуацію.

Росія та Іран також переслідують власні інтереси в регіоні, в тому числі за допомогою проксі-воєн, а також підтримуючи операції воєнізованих угруповань. Однак обидві країни сигналізували про свою готовність співпрацювати зі США для повалення ІДІЛ і, ймовірно, для вирішення інших проблем. США досі відмахуються від цих пропозицій, тому що вони зосередилися на режимі Асада, висловлює свою версію оглядач.

Живучість ІДІЛ вказує на три стратегічні помилки в американській зовнішній політиці, а також одну фатальну тактичну помилку.

По-перше, прагнення неоконів до встановлення американської гегемонії шляхом зміни режимів – це не просто агресивна самовпевненість, це класичний приклад імперського перевантаження. Такий підхід провалився скрізь, де США намагалися його застосувати. Сирія і Лівія – найсвіжіші приклади.

По-друге, ЦРУ тривалий час озброював і тренував сунітських джихадистів у межах таємних операцій, які фінансувала Саудівська Аравія. У свою чергу, ці джихадісти породили ІДІЛ, що став прямим, хоча і не передбачуваним, наслідком політики ЦРУ і його саудівських партнерів.

По-третє, американське сприйняття Ірану і Росії як заклятих ворогів Америки є самоздійснюваним пророцтвом.

По-четверте, з тактичної точки зору спроба вести війну на два фронти – одночасно проти Асада та ІДІЛ – провалилася. Як тільки слабшали позиції Асада, сунітські джихадісти, в тому числі ІДІЛ і Фронт ан-Нусра, заповнювали виникаючий вакуум.

Асад і його іракські колеги зможуть розгромити ІДІЛ, якщо США, Росія, Саудівська Аравія та Іран забезпечать їм прикриття з повітря, а також логістичну підтримку. Так, Асад залишиться при владі; так, Росія збереже союзника в Сирії; і так, в Ірану тут буде вплив. Теракти, безсумнівно, продовжаться, причому, можливо, навіть від імені ІДІЛ протягом якогось часу. Але в цього угруповання більше не буде операційних баз у Сирії та Іраку, вважає журналіст.

Такий результат дозволить не просто покінчити з ІДІЛ на Близькому Сході; він допоможе закласти фундамент для зниження напруженості в регіоні загалом. США і Росія змогли б припинити свою нещодавно розпочату нову холодну війну, завдяки спільним зусиллям зі знищення джихадистського тероризму.

Колективна перемога над ІДІЛ дасть Саудівської Аравії і Туреччині привід і шанс знайти новий «модус вівенді» з Іраном. Безпека Ізраїлю зміцниться, якщо Іран налагодить партнерські економічні й геополітичні відносини із Заходом. Це, у свою чергу, підвищить шанси на давно очікуване врегулювання з Палестиною в варіанті двох держав.

Підйом ІДІЛ став симптомом помилок у цій західній, в першу чергу американській, стратегії. Захід здатен перемогти ІДІЛ. Питання в тому, чи проведуть США ту стратегічну переоцінку, яка необхідна для досягнення цієї мети, висловлює припущення професор.

Як писала Politeka, в Сирії терористи «Ісламської держави» (ІДІЛ) у присутності дітей позбавили життя п’ятьох людей. Четверо з них були спортсменами. Як уточнюється, полонених бойовики стратили шляхом відсікання голови. Вони їх підозрювали у шпигунстві на користь курдських з’єднань народної самооборони.

Нагадаємо, у четвер, 7 липня, щонайменше п’ятеро бойовиків атакували поліцейських Бангладеш, які охороняли найбільший фестиваль у країні з нагоди закінчення священного місяця Рамадан. Відповідальність на себе взяв ІДІЛ.