Протягом менш ніж двох тижнів спокій повсякденного життя Західної Європи неодноразово порушували жорстокі теракти. Вони породжують тривожне відчуття – насильство стає новою нормою. Про це пише The Wall Street Journal.

Різанина в День взяття Бастилії в Ніцці, напад з сокирою на пасажирів потяга і стрілянина в торговому центрі в Німеччини. Лише в неділю список актів насильства збільшився удвічі. Сирійський прохач притулку зарубав жінку мачете на півдні Німеччини. Ще один сирійський прохач притулку трохи пізніше підірвав бомбу неподалік від концерту, убивши себе і поранивши інших.

Сексуальне насильство: що досі об’єднує українок і росіянок

Мотиви та обставини кожної атаки були різними, проте після цих трагедій життя Німеччини змінилося. Якщо раніше терор стосувався загалом сусідів, то тепер криза розрослася всією Західною Європою.

Напад у п’ятницю в Мюнхені скоїв 18-річний Алі Давид Сонболі, який, ймовірно, потребував психіатричної допомоги. Він цікавився випадками масових вбивств, подібних до тих, що вчинив праворадикальний норвезький терорист Брейвік п’ять років тому.

Напад в Мюнхені стане винятком. Раніше ІДІЛ скеровувала або надихала більшість терористичних нападів в Європі. Екстремістська група була причетною до організації масових убивств у Парижі та Брюсселі, також вона надихнула терориста в Ніцці. Угруповання сприяло розвитку особливо жорстокої форми тероризму, метою якого є вбивство якнайбільшої кількості людей. При цьому терористи нерозбірливі в завданнях атак, основне – це кількість убитих.

Це відрізняє сьогоднішнє насильство від терористичних нападів 1970-х і 1980-х років, коли внаслідок діяльності бойових груп, таких як “Червоні бригади” в Італії, Ірландська республіканська армія, Баадер-Майнхоф в Німеччині і баскська сепаратистська угруповання ЕТА в Іспанії, загинули сотні людей. Усі згадані вище організації мали політичну мету.

Сьогодні насильство і є метою, зазначив експерт із питань безпеки в Королівському інституті об’єднаних служб (Лондон) Рафаелло Пантуччі. “Коли вони захоплювали літаки, ідея полягала в тому, щоб обміняти пасажирів на деяких зі своїх заарештованих товаришів. Тепер терористи роблять заяву через кількість людей, яких здатні вбити», – наголошує він.

Експерти зауважують, що є різниця між тероризмом і масовими вбивствами, скоєними окремими людьми з нестабільною психікою, але при цьому визнають, що образи одних гучних нападів можуть спровокувати інші атаки.

Потенційний вбивця ніби поглинає насильство і агресію кривавих подій, вони ведуть його до мети з організації ще більш кривавої бійні, зауважує Брайс Де Райвер, професор кримінології в університеті Гента в Бельгії. “Що особливо лякає всіх, хто живе в цьому суспільстві, так це те, що тепер можливі речі, що здавалися немислимими декілька років тому. Це стосується тероризму, але це також стосується тих окремих людей, які втрачають розум і чинять свої криваві розправи», – зазначає він.

Чому Америка не поспішає покласти край ІДІЛ – альтернативна думка

Співробітники служб безпеки зазначають, що нещодавня низка нападів в Європі і Америці показує важливість збору розвідувальної інформації та обізнаності про потенційно небезпечних людей із проблемами психічного здоров’я.

“Ми живемо у страху або терористів, або психічно хворих людей. Не важливо, чи є вони радикалами, чи в них проблеми із психікою – вони змінюють життя людей назавжди. У нас є дві проблеми, ми повинні зосередитися на обох”, – сказав офіційний представник США в Європі.

Європейські урядовці у сфері безпеки кажуть, що спецслужби є ефективнішими для пошуку терористичних мереж, ніж радикалів-одинаків. Немає жодного способу передбачити і запобігти нападу з боку когось, хто невідомий правоохоронцям.

Існує також інша загроза – праві радикали. Європол минулого тижня виклав доповідь, у якій зазначений не лише різкий спалах арештів ісламістських радикалів минулого року, але і збільшення кількості арештів підозрюваних у тероризмі, які пов’язані з націоналістичними угрупованнями в Європі.

“Загальна тенденція – це радикалізація всіх. Я не знаю, як ми може зупинити цей процес», – констатує європейський урядовець у сфері безпеки.