І це не першоквітневий жарт від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Саме таким «весняним подарунком» регулятор вирішив потішити українців.

Чому абонплата за газ вдарить по бідних українцях

Навколо запропонованої ідеї одразу ж розгорілись не лише газові, а й політичні баталії. У бік регулятора полетіли звинувачення в корупції, інтригах і черговому обдиранні простих українців. Чи є вагомі підстави для таких звинувачень та яка у цій історії роль вітчизняних олігархів, Politeka спробувала з’ясувати.

Нагадаємо, ще 28 березня НКРЕКП встановила для населення і промислових споживачів тарифи за користування приєднаними газорозподільчими потужностями та транспортування газу.

Пояснили відповідне ноу-хау винятково впровадженням європейських стандартів в енергетичній системі України. До того ж усіх запевнили, що гаманець кінцевих споживачів від такого нововведення не спорожніє.

Щодо самого тарифу, то його запропонували вилучити з чинної ціни на газ для населення, яка відповідно до рішення Кабміну становить 6879 грн за 1 тис. кубометрів (без ПДВ). Так, новий тариф сплачуватиметься щомісячно, окремо від оплати газу як товару.

Популярні новини зараз

Галкін показав Пугачову, яка гуляє під вечірнім снігом: "Снігуронька Аллочка!"

Не стало легендарної співачки, яка була королевою свого жанру: пережила важке випробування

Погода різко погіршиться, українців попередили про небезпеку і назвали дати: «Рекомендується...»

Україна входить в "червону" зону, де введуть додаткові обмеження: "З 24 січня"

Переможець "Мастер Шеф" Шинкарьов розкрив, чого ніколи не показують глядачам: "Це все вибивало з колії"

Показати ще

За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, абонплата за газ не означатиме автоматичного збільшення комунальних платежів для населення.

Не менш позитивно налаштовані і в Нацкомісії. Там запевняють, що виділення абонентської плати за газ – не глобальна катастрофа.

– Жодного збільшення (тарифів для споживачів, – ред.) не відбувається. Відбувається розподіл рахунку. Ця плата складається із ПДВ, а не йде олігархам. Друга позиція – це вартість транспортування газу державною компанією «Укртрансгаз». Загальна протяжність магістральних мереж, які необхідно забезпечувати, – майже 40 тисяч км. І третя позиція – розподільні мережі, яких в Україні 270 тисяч км. Ні про які гроші олігархам не йдеться, – заявив голова НКРЕКП Дмитро Вовк.

Усупереч заспокоєнню Реви та Вовка, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман уже попередив, що українцям таки доведеться за газ платити більше. У середньому, якщо вірити прем’єру, ціна може збільшитись навіть утричі, і особливо це відчують мешканці багатоквартирних будинків.

Юрій Чижмарь: Нацкомісія з енергетики створює корупційні кормушки для олігархів

– Сьогодні немає підстав для підвищення тарифів на газ, – заявив Гройсман, – головне завдання сьогодні – це позбутися енергетичної залежності країни, і ухваливши рішення про встановлення граничної ціни на газ, уряд унеможливив оборудки в газовій сфері тих, хто «грів руки» на різних цінах на газ, і захистив людей системою субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.

В унісон із прем’єром озвучив своє незадоволення і президент України Петро Порошенко. Він заявив, що запровадження абонплати за газ є неприпустимим, а чинність постанови НКРЕКП має бути припинено. Зокрема, звернувся до уряду і НКРЕКП «знайти узгоджене рішення, яке б передбачало не підвищення тарифів і поширення субсидій на всі види платежів для всіх, хто цього потребує».

З огляду на всі ці гарячі дискусії, НКРЕКП скасувала запровадження абонентської плати за газ із 1 квітня. У планах – провести додаткові консультації з Кабміном. Однак ніхто про остаточне скасування рішення не говорить.

За словами юриста, представника України у Венеційській комісії 2013-2017 р. Володимира Пилипенка, запровадження окремої абонплати за користування газом — це лише частинка загального великого газового дерибану.

– На наших очах відбувається газовий дерибан у масштабах усієї країни. Днями з подачі самого уряду на розгляд парламенту внесли  законопроект №6265 «Про ринок природного газу». Уважно його проаналізувавши, стає зрозуміло, що нам пропонують чергову «схему», заради якої відокремили плату за газ від плати за його постачання.

Влада вкотре намагається здерти гроші із простих українців. Їй байдуже – економиш ти на споживанні газу чи взагалі ним не користуєшся. У будь-якому разі – плати більше.

На перший погляд, у законопроекті все законно – пропонують запровадити платне використання газорозподільних труб операторами, аби гроші за це надходили до держбюджету.

Проте за всіма цими намірами криються банальні приватні інтереси. Які саме – можна зрозуміти із раніше відхиленого законопроекту №5558. Там також урядовці пропонували визначити правила передачі труб в оренду. Вочевидь, тоді допустились помилки – дозволили собі доволі відверте формулювання. Тому нині вирішили погратись у «прозору газову реформу» з регулювання грошових потоків.

Однак наголос у новому законопроекті робиться не так на самій оплаті, як на запровадженні особливих рахунків із спеціальним режимом використання. У цьому і полягає ключова проблема.

Адже цим чітко створюються умови для того, аби зацікавлені компанії могли взяти труби в оренду й заробляти гроші в дуже зручному режимі. Чи навіть більше — для підготовки до приватизації ГТС. Натомість, до держбюджету, як завжди, надходитиме мізер з основних потоків грошей.

За словами експерта з енергетики, президента центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайла Гончара, регулятор зіграв на боці олігархів, а не українських громадян.

Михаил Гончар
– Будь-яке підвищення апріорі несе загрозу гаманцю споживача. Те, що називається абонплатою, насправді є механізмом фінансування споживачами системи дистрибуції газу. Тобто доставки газу до кінцевого споживача.

Магістральний газопровід є у віданні НАК «Нафтогаз України», точніше – нині уже в компанії «Укртрансгаз». Коли газ виходить із магістрального газопроводу і надходить до споживачів, то це уже прерогатива облгазів. Останні здійснюють певну транспортну роботу – доставляють газ від системи до кінцевого споживача. Відповідно, здійснюють через газорозподільні станції його розподіл. Звісно, ця робота має оплачуватись.

Раніше облгази займались одночасно і реалізацією газу, і його доставкою. Відповідно до принципу розділення видів бізнесу – усе це не має поєднуватись. Згідно з європейськими послугами, необхідно розділити – окремо транспортні послуги, окремо – продаж газу як товару.

Це нормальна практика – виокремити платіжку за транспортну послугу із загальної платіжки за газ. Єдина незручність, що замість однієї платіжки довелось би отримувати дві.

Продажем газу як товаром можуть займатись будь-які компанії, які отримали ліцензію. Щодо облгазів, то вони повинні виконувати свою місію – жодного продажу, лише розподілення і доставка кінцевому споживачу. Це як із таксистом – він не має продавати горілку з-під полиці своїм клієнтам, зобов’язаний лише їх доставити до кінцевого пункту.

Що відбулось у ситуації з регулятором? Під маркою реформи європейського взірця в системі дистрибуції та розподілу газу зроблено правильний крок – виокремлено із загальної платіжки, де була не лише вартість газу для споживача, а й вартість транспортних послуг. Тобто транспортні послуги опинилися в окремій платіжці. Це правильно. А от другий крок є незрозумілим. Користуючись виокремленням, тут же підвищили для різних облгазів тарифи. Виходить, що облгази впаяли все, що їм потрібно. І заклали в цей тариф максимум – у залежності від того, який у кого рівень жадібності.

Олександр Опанасенко про енергетичну монополію та гібридну ситуацію (відео)

У нас облгази – приватні структури. 70% із них контролюються структурами Фірташа. Раніше їхній бізнес був зосереджений на продажі газу. Нині вони цього робити не можуть. Хоча в багатьох облгазах зробили нехитру річ – ніби продажем газу не займаються, винятково дистрибуцією. Але тут же заснували в офшорах компанії (трейдери), які формально ніби незалежні, але за фактом мають одного і того ж засновника чи кінцевого бенефіціара. У такий спосіб намагаються обійти законодавство, адже складно знайти кінцевого бенефіціара офшорної компанії. Плюс вирішили отримати максимум зі споживачів. Це породило хвилю суспільного несприйняття.

Влада працює хаотично. Відсутнє спільне бачення щодо реформ. Коли розуміють, що зробили дурницю, то починають перекидати один на одного відповідальність. Олігархат у всій цій грі зіграв через НКРЕКП на свою користь. Уряд ніби збоку, бо регулятор ніби незалежний. Влада б і вухом не повела, якби не почалась соціальна незгода. Адже є ставлениками олігархату.

Чому така гостра реакція? Розуміють, що можуть бути дострокові вибори, тому починають дбати про свої рейтинги. Звідси – критика прем’єра, президента.

Природа влади не змінилась. Як би не змінювали регулятор, він завжди буде кособоким – дихатиме в бік олігархату, ігноруючи інтереси споживачів.

Задля того, аби свого часу провести в парламент закон про незалежний регулятор, пожертвували деякими речами. Нині вони даються у знаки. Керівництво НКРЕКП необхідно не просто вигнати, проти них потрібно кримінальні справи порушити.

Ротація регулятора буде. Абсурдні дії з їхньої подачі свідчать, що розуміють свій кінець. Тому спрацьовує принцип – живемо мов останній день. Зрозуміло, що уже нині після всіх цих перепитій рішення про запровадження абонплати в початковому форматі не пройде. Як то кажуть – жадібність згубила.

Регулятор не хоче давати заднього. Не виключено, що за виконанням цього рішення стояли конкретні бонуси, якщо рішення не просто ухвалять, а ще й імплементують.

Питання не в тім, що у НКРЕКП відстоюють свою честь, а в тім – що хочуть отримати свою винагороду. Так що в цьому контексті буде серйозний розбір польотів.

Романія Горбач