Світова економічна криза, підсилена пандемією коронавірусу COVID-19 – це вже реальність сьогодення

За оцінками міжнародних експертів своїми масштабами вона в рази перевершить падіння 2008 року. Скорочення ВВП відчув на собі Китай, а згодом і весь світ. Криза сколихнула і світові ринки: обвалилися ціни на нафту, енергетичний ринок, а разом з ними — і фондові ринки, однак Україна, як зазвичай, виявилась не готовою до такого розвитку подій.

Однак, про все по порядку.

Наразі перед владою стоять дуже важливі завдання щодо опанування пандемії коронавірусу, і в той самий час збереження економіки.

Українці, налякані масштабами катастрофи в Італії, Іспанії та США у своєму загалі позитивно віднеслися до введення карантинних обмежень в країні. У опитуванні, опублікованому соціологічною групою Рейтинг 61% респондентів вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними, 17% стверджують, що вони є занадто м’якими, 15% переконані, що заходи є надто жорсткими.

З карантином - зрозуміло, його введення необхідне, суспільство підтримує, однак величезним викликом перед владою стоїть також питання того, як українцям прожити цей період обмежень, адже сотні тисяч втратили свої робочі місця або ж пішли у неоплачувані відпустки.

Картина склалася така, що у більшої половини населення країни коштів вистачає менше ніж на місяць. Тобто, і до кризи люди жили так би мовити «від зарплати до зарплати». Це опитування практично повторює дані вирахувані за методикою ООН, що в Україні бідними є більше 60% населення, а також присутнє таке ганебне для цивілізованого світу явище, як бідність серед працюючих. Кожен п’ятий працюючий бідний! Треба розуміти, що в даних умовах ситуація зміниться лише в гіршу сторону.

У суспільстві постає логічне питання щодо того, коли запрацює економіка?

Вцілому Уряд та частина представників муніципальної влади, судячи з медіа, активно включаються у вирішення даного питання, але треба розуміти, що протистояти пандемії та рятувати економіку від краху – задачі важко співставні, різнопланові в підходах і мірах прийняття рішень, де не працюють стандартні шаблони, а кожен крок необхідно детально продумувати, і при цьому не втрачаючи часу. Цей виклик новий для більшості країн світу, в тому числі і для Кабміну Дениса Шмигаля.

Економічні прогнози з приводу щодо відновлення споживання у світі не втішні, по найскромнішим оцінкам втрати світової економіки сягатимуть 5 трильйонів доларів. Провідні країни світу вливають в свої економіки сотні мільярдів доларів, не дивлячись на захмарний рівень державного боргу, бо головним завданням є збереження економіки на певному рівні, а відтак і попередження соціально-економічного колапсу усієї системи.

Що ж до українських реалій, то нам потрібно розуміти, що наші економічні показники не підлягають порівнянню з вище вказаними, як і рівень допомоги бізнесу та громадянам. Сценарій розвитку подій в Україні на жаль буде не позитивний. Простіше кажучи - споживати немає за що, великі підприємства страждають перед кредиторами, середні та малі - знаходяться у безвиході. Рівень безробіття шалено піднімається, і з кожним днем проблема набуває катастрофічних масштабів, адже в даній статистиці не береться до уваги тіньовий ринок, який наразі теж «впав».

То що далі може запропонувати нам пан Денис Шмигаль? Подивимось.

Як на мене, то конче необхідно здійснити такі кроки:

  • впровадити чіткі інструкції, і якісні законодавчі ініціативи щодо карантину, адже майже всі існуючі документи є скоріше рамковими;

  • чесно і чітко відповісти бізнесу про стан економіки;

  • надати відстрочку платникам ПДВ через коронавірус, щоб пом'якшити удар.

  • надати податкові пільги для інвестицій, підтримки малого і середнього бізнесу

  • створити та реалізувати програму підтримки експортерів

  • реалізувати комплексну програму стимулювання імпортозаміщення, локалізації виробництва імпортованої продукції сьогодні.

  • надати план по виходу з кризи (не презентацію, а чіткі податкові умови, пріоритети і т.д.)

Зрозуміло, що всі сценарії будуть не простими, але тим паче це краще розуміти завчасно, а також створити Антикризовий штаб для боротьби з викликами, які ставить перед нами сьогодення.

Одарченко Катерина - політтехнолог, президент Institute for democracy and development "PolitA"