Верховна Рада та Уряд готові проводити усі необхідні зміни, які пропонують українські підприємці. Таким є підсумок Форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу і влади», що 22 вересня 2020 року відбувся у Києві. Організатори заходу - Українська Рада бізнесу та Національна бізнес коаліція, учасники – представники бізнес-асоціацій, народні депутати України, члени Кабінету міністрів України.

Представники бізнес-асоціацій обговорили із членами Уряду та Парламенту Топ-10 кроків, які більше року тому бізнес визначив як пріоритети. За словами Голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, необхідні дії в напрямку реалізації цих пріоритетів вже зроблені.

Д.Гетманцев зазначив, що вже є розроблений концепт змін, які стосуються зменшення навантаження на фонд оплати праці. Але реалізувати його можна лише у співпраці з виконавчою владою. Також він повідомив, що розраховує на прийняття до кінця жовтня Закону про Бюро економічної безпеки – наразі триває робота над правками до другого читання.

Крім того, Голова комітету заявив, що ніщо не заважає інституційній реформі контролюючих органів, на чому наполягає бізнес, питання виключно у виконанні законів. «Це принциповий для нас напрям. Останній закон, необхідний для цього, ми прийняли в січні цього року. Виконавчій владі потрібно це все запустити. Немає жодних перешкод, потрібна політична воля», - заявив Гетманцев.

При цьому він не погодився з тим, що потрібно ухвалювати новий Податковий кодекс, адже це стане шоком для бізнесу. «Я за те, щоб переглянути три ключові речі: оподаткування доходів, сюди ж входить і виведений капітал, екологічний податок і місцеві податки. Три моменти, які треба істотно доопрацювати, не шокуючи бізнес новою редакцією розділів про інші податки», - підсумував голова комітету.

Про те, що бізнес треба не шокувати, і підтримувати, говорила і заступник Голови Офісу Президента Юлія Ковалів. На її думку - потрібно впроваджувати точкові програми підтримки конкретних галузей або секторів економіки.

«Наприклад, програма підтримки експортерів, інфраструктурних проектів. Точково підтримувати ті сектори, які створюють нові робочі місця, додану вартість або відроджують наш промисловий потенціал», - запропонувала пані Юлія.

На її думку, передумовою для розвитку бізнесу та банківського сектору є прозора судова реформа. Наразі Офіс Президента напрацьовує спільно з фахівцями та міжнародними партнерами проєкт, який, зокрема, передбачає перезавантаження Вищої Ради Правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. За кілька тижнів проєкт має з’явитися у Парламенті.

Під час розмови зачепили і тему податку на виведений капітал. Нагадаємо, у своєму «топ-10» бізнес-асоціації наполягають на заміні податку на прибуток податком на виведений капітал. За словами Голови комітету з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, він є прихильником такого підходу, це буде стимулювати інвестиції та сприяти розвитку бізнесу.

«Зараз точаться гарячі дискусії. Впевнений, що до кінця року він не буде прийнятий як закон, але встигнемо розглянути його в залі у першому читанні», - зазначив пан Наталуха.

Своєю чергою, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко розповів про найближчі плани уряду. За словами урядовця, наступного року передбачається зростання ВВП до 4,6% і відновлення економіки за рахунок продовження і вдосконалення програми «5-7-9», впровадження державних портфельних гарантій, розширення державної підтримки аграрного сектору. Крім того, пан Петрашко пообіцяв, що програма «5-7-9» буде розширена на середні підприємства і на додаткові цілі.

Представники бізнесу висловили свою думку щодо цих питань. Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе нагадав, що при Президентові України є дорадчий консультативний орган Нацрада реформ, до якої входять представники усіх гілок влади. Тому ніщо не заважає їм приймати правильні рішення і домагатися їх втілення у життя.

«Все, що ми на рівні експертного середовища відпрацьовували, це для того, аби допомогти зробити той чи інший законопроєкт більш наближеним до ідеального», - зазначив експерт.

Він зауважив, що для створення ефективного Бюро фінансової безпеки потрібно, аби новостворений орган займався аналітикою, а не лише перевірками. «Якщо ми не внесемо зміни до Кримінального кодексу, не визначимо, що таке аналітика, як вона проводиться, це буде орган з функціями, який просто частіше приходитиме до бізнесу. Важливо, щоб цей орган ми створили на підґрунті ризикоорієнтованих підходів», - підсумував Грігол Катамадзе.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради зазначив, що з гектару сільськогосподарських товарних земель потрібно платити хача б мінімальне податкове навантаження. Повинен бути встановлений той мінімум, нижче якого заплатити не можна. Тому основне питання аграріїв - коли буде прийнято законопроєкт 3131-д.

Своєю чергою, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова зазначила, що великою проблемою як для білого бізнесу, так і для країни в цілому є контрабанда.

«Якщо дивитися динаміку, останній рік – обсяг контрабанди понад 300 млрд, і втрати 96 млрд грн. В такій ситуації попит на товар білого імпортера падає, він стає неконкурентоздатним. Не захищений і споживач. Ринок переповнений нелегальними товарами. Контролю всередині країни немає, що дає змогу діяти конгломератам концентрації псевдоФОПів, обєднаних єдиним бенефіціаром та центром управління. Один з перспективних механізмів протидії – кешбек для споживача, на імплементацію якого ми чекаємо наступного року. Це дозволить таргетувати перевірки на конкретні порушення», - зауважила пані Арасланова. Вона наголосила на необхідності напрацювання змін до законодавства щодо відділення справжніх мікро та малих підприємців від крупного бізнесу, який зловживає спрощенкою та звернула увагу на аналітичне дослідження «Київської школи економіки» за цією тематикою під назвою «Інструменти попередження зловживань спрощеною системою оподаткування в україні. Міжнародний досвід та рекомендації»

Заступник Голови податкового комітету Олександр Ковальчук погодився, зазначивши, що контрабанда у країні процвітає, бо на неї є попит. Особливо це стосується продажів через інтернет, які важко контролювати.

«Ринок онлайн-продажів в Україні сягає 2,5 трильйонів гривень. І недолуга система, якою ми обліковуємо продажи в інтернеті, в тому числі, дає величезний поштовх до збільшення сірого та чорного імпорту. Реалізація продукції без наявності РРО стає набагато простішою. РРО – один з інструментів, який зменшить попит на сіре і чорне», - зазначив Ковальчук.

Також Олександр повідомив, що зараз йде робота по напрацюванню проєкту для підтримки ІТ галузі, спільно із представниками профільних асоціацій, невдовзі проєкт буде зареєстровано.

Юлія Ковалів додала, що з 1 серпня, коли система програмних РРО була впроваджена - було видано вже 20 млн. електронних чеків. І чим більше підприємців будуть залучені до цієї системи, тим прозорішим буде бізнес і вужчими – можливості для зловживань.

Данило Гетманцев підсумував обговорення і повідомив, що новий проєкт закону, який дозволить лібералізувати застосування РРО, а також звільнити від використання РРО тих, кому це економічно недоцільно- буде опубліковано сьогодні до обговорення і закликав представників МСБ взяти участь у обговоренні та внесенні пропозицій до проєкту.

За підсумками Форуму учасники дискусії дійшли спільного бачення майже по всім обговорюваним питанням та домовились про подальшу спільну роботу над реалізацією ТОП-10 пріоритетів. Представники Національної бізнес-коаліції та Української ради бізнесу підписали Резолюцію – звернення до Президента та Верховної Ради України щодо ключових пріоритетів на цей рік.