Гіркий міраж ілюзій і оман.
Л. Костенко
Прес-конференція В. Зеленського з журналістами пройшла напружено − вирували пристрасті, сумбур і палали блискавки і грози в зіткненні з розумом і правдою.
Відповіді президента ускладнювалися в'яззю і обростали конфліктами з журналістами і були недостатньо ясними.
Як сказав поет: "небезпечний отрута його промов, немає жалю у царів, їх ненависть, як їх любов, бідою вічною загрожує".
І природно симпатії людей були на боці журналістів, які більш чітко використовували стиль, мову, факти.
Питання ставилися правдиві, чіткі, точні і осмислені. Питання Юрія Бутусова президенту не тільки були чутні тому, що він не злобствовал, а переводив їх в дію. Говорив стримано, доброзичливо, небагатослівно, виділив головне, як би ударне, питання були конкретні і цікаві для українського народу. Ті журналісти, які були віднесені до розряду негативних, виглядали грамотними, професійними, правдивими і цікавими для людей.
Президент на прес-конференції говорив або натякав на якусь чарівну державну таємницю, державний переворот і сам не розумів свою місію в цій таємниці. Часто ставав перед стоїть питанням в глухий кут. Очі Його то загорялися, то темніли, то знову загорялися. Перед нами був не президент, а актор, що працює над новою роллю.
Завдання політика в. Зеленського полягало в тому, щоб затуманити народ обіцянками, обманом, перспективою поліпшення життя в майбутньому, а люди хочуть жити сьогодні, не ховати надію в похмуре підземелля.
Тільки такою плутаною мовою президент може говорити з людьми. Мова в. Зеленського створена для якихось таємниць, які знає тільки він. Так ухильно, плутано, невиразно відповідав він журналістам. І вся обстановка цієї дії була тьмяна, туманна, безбарвна і він, по суті, був тому причиною. Грудки бруду, що летіли в журналістів не заподіяли їм ран.
Всяке виразне слово, виразну відповідь розкрило б його непрофесіоналізм в його діяльності на відповідальному посту нашої держави.
Дочекалися! Догратися!
Щось зріє, щось наростає.
Що буде далі?
Не треба правду говорить цвітасто,
Вона сьогодні і проста і страшна
Л. Костенко
Український Журналіст Павло Іллюша
