Слово, моя ти єдиная зброє
Ми не повинні загинуть обоє
Л.Українка
З розвитком військової агресії Росії проти України дедалі ясніше розкривається духовний розпад особистості Путіна та його оточення-вбивць українського народу.
Інших сходів на російській ниві при путінській політиці ця сівба і не могла дати інших плодів. Історичне майбутнє Росії – це її остаточне розкладання.
Де поділася російська еліта, вчені, письменники, інтелігенція? Адже вони мають служити не Путіну, а країні, своєму народові. Жити у мирі та злагоді з іншими країнами, будувати демократичну державу, а не розкладати російський народ духовно та морально.
Вважаю, що в головах багатьох росіян, інтелігенції відбувається боротьба добра і зла, життєдайного та смертельного. І якщо у цієї частини росіян, які виступають проти війни з Україною, путінської агресії, тоді навчіть агресора та лідерів партії війни, які сіють горе та смерть на українській землі, руйнівною блискавкою.
Російська інтелігенція завжди була схильна до лінощів душі, але зараз не повинно бути заспокійливого настрою – це прірва, яку створив путінізм між нашими країнами, сповнена мерців. Треба визнати цю війну трагічною помилкою путінізму, піти російській армії з України, інакше російський народ так і залишиться загіпнотизованим «російським світом», своєю ворожнечею до нашого народу та народів демократичних країн, які виступають проти цієї війни. Згадайте, що мріяв російський письменник Ф. Достоєвський? Він мріяв про те нове, чого не було в російському житті, про нове світло, мріяв про духовне воскресіння нової людини.
Де ж це нова людина? На жаль, досі його мрія залишилася нездійсненною. У Росії її діє безідейна, аморальна, агресивна політика, керована інтересом путінського егоїзму. Росія стала країною зла, лиха, смерті для України.
Згадайте передсмертний заповіт пророчого вождя Ізраїлю своєму народові, який визначив його земні долі: «Закликаю до свідків небо та землю: життя і смерть поклав я тобі, прокляття та благословення. Вибери ж життя, хай живеш і насіння твоє! Мудрий заповіт. Живіть і ви, і насіння ваше у світі з іншими народами. Дайте спокій українському народу, почніть щось нове, пізнайте самих себе, свої помилки, інакше залишитеся жити у важкій атмосфері ворожнечі та людиноненависництва.
Рано чи пізно все зміниться. Наша країна пройшла через великі трагедії: війни, голодомор, репресії. Пройшовши через це, ми вистояли, зберегли віру, національну ідею та свободу. Український народ не має іншої альтернативи, крім незалежності.
І сум, і жаль, і висновки повчальні
Л.Костенко
Украинский Журналист Павел Ильюша
