У 2016 році крах банку Михайлівський став чи не найгучнішою подією на фінансовому ринку України. При цьому ЗМІ чимало писали про роль тодішньої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової у цьому процесі
Про це пише сайтІнформатор. Публікуємо текст без правок та коментарів.
У 2016 році голова НБУ Валерія Гонтарева оцінили збитки від дій ексвласника банку “Михайлівський” у 23 млрд грн. У тодішньої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової навіть проходили обшуки у справі, внаслідок чого у неї вилучили мобільний телефон. Питання участі Рожкової у долі цього банку, що завдав мільярдних збитків державі і клієнтам, досі залишається дискусійним.
23 травня 2016 року НБУ визнав неплатоспроможним банк “Михайлівський” після ряду проблем з ним. 24 травня до банку ввели тимчасову адміністрацію. Власник і менеджери банку прокрутили цікаву схему, яку чомусь не реагував НБУ. До того ж банк пропонував депозити до 37% річних у гривні при середніх на ринку до 19%.
Клієнтам пропонували депозити на 0,5-1% вище, але якщо їх відкрити не в банку, а в близьких до нього кредитних установах - “КІЦ” (Кредитно-інвестиційний центр) та “ІРЦ” (Інвестиційно-розрахунковий центр), які не були членами Фонду гарантування вкладів, відповідно у разі краху КІЦ та ІРЦ кошти вкладників просто зникли б - а це було понад 1,4 млрд грн.
Після закриття банку так і сталося, а щоб повернути значній кількості обманутих клієнтів кошти, президенту Порошенку довелося пролобіювати спеціальний закон у Верховній Раді, що додало тягаря бюджету. Як зазначили у Фонді гарантування вкладів, з 1,4 млрд грн людям повернули близько 870 млн грн після ухвалення спеціального закону. Багато хто пам’ятає протести кинутих вкладників “Михайлівського” по всій країні - якраз на них відреагував Порошенко, а держава втратила зайвий мільярд, щоб компенсувати вкрадене шахраями.
18 травня 2016 року голова правління банку “Михайлівський” Ігор Дорошенко залишив свою посаду. У той же день він був призначений головним виконавчим директором (CEO) кіпрської компанії PT Platinum Public Ltd, яка володіла “Платинум Банком” - установою, де працювала Рожкова до свого переходу до НБУ влітку 2015-го, а ще у “Платинум Банку” продовжував працювати син Рожкової після її переходу в Нацбанк. Ще до звільнення Дорошенка ходили чутки, що банк можуть віднести до неплатоспроможних. А Дорошенко очолив кіпрську компанію нібито без згоди НБУ.
Також Ігор Дорошенко разом з колегами, які входили до кредитного комітету банку “Михайлівський”, у березні 2015 року за 1 день видали кредити пов’язаним з банком компаніям на 200 млн грн, які банк втратив.
20 травня у банку почали складнощі з проведенням операцій: у роботі ОДБ (операційний банківський день) банку “Михайлівський” стався технічний збій. Наступного дня почали діяти обмеження: клієнти могли провести операції на суму не більше 5 000 грн за картками. Пізніше люди не могли зняти кошти, розплатитися карткою та навіть поповнити рахунок мобільного.
Після відновлення роботи ОДБ куратор від НБУ побачив, що банк за час збою перевів депозити клієнтів, відкриті в ІРЦ та КІЦ (у сторонніх компаніях), на депозитні рахунки у банку - на 1,6 млрд грн. З них на 1,1 млрд грн - до 200 тис. грн, тобто такі, які б гарантувалися до виплати у разі краху банку. Причому зроблено було це за заздалегідь написаними скриптами автоматично. Це збільшило навантаження для державного Фонду гарантування вкладів (ФГВФО) з 1,6 млрд до 2,6 млрд грн. Банк також відмовлявся надавати куратору від НБУ доступ до інформації. Під час збою НБУ заблокував кореспондентський рахунок “Михайлівського”, щоб з банку не вивели кошти.
А 23 травня після 9 вечора банк розіслав пресреліз. У ньому повідомлялося, що власник банку (92,5%) Віктор Поліщук продав свою частку через ТОВ “Екосіпан” третім особам - інвесторам. Така угода не потребувала погодження з НБУ, адже ніхто з інвесторів не отримав істотної участі.
Фонд гарантування вкладів покрити свої видатки на виплати населенню та управління ліквідованим банком не зміг. Активи банку виявилися переоціненими у десятки разів. “Михайлівський” втратив заставне майно на 2,6 млрд грн, включаючи нерухомість та земельні ділянки - через дії свого менеджменту з фіктивними компаніями.
Зокрема, Фонд гарантування продав колекторам з DG Finance кредити “Михайлівського” на 1,5 млрд грн, видані банком ряду фірм. Продали їх за 25,9 млн грн. Кредити були видані у 2015-2016 роках, але платежів за ними не було з моменту визнання банку неплатоспроможним. У заставі було 257 га землі на Київщині.
У ФГВФО назвали банк “Михайлівський” пірамідою. Там зазначили, що активи банку при їхній вартості на папері у 5 млрд 113,5 млн грн насправді коштували 138,6 млн грн. А з банку незаконно вивели понад 2,6 млрд грн перед визнанням його банкрутом.
До чого тут Катерина Рожкова
У записі телефонних розмов тодішня заступниця голови НБУ, яка займалася банківським наглядом, Катерина Рожкова обговорює, що зняла обмеження з банку “Михайлівський” під своє “чесне слово”, щоб там розв’язали свої проблеми. Пізніше це стало однією з причин виведення астрономічних сум з банку.
Банк “Михайлівський” був створений у 2013 році. Його власником був Віктор Поліщук - власник мережі магазинів електроніки “Ельдорадо”. Різкому зростанню кількості клієнтів сприяла видача споживчих кредитів на техніку. Вперше НБУ відніс “Михайлівський” до проблемних банків у квітні 2015 року - йому залишалося ще працювати трохи більше за рік після цього. У грудні 2015-го НБУ ввів свого куратора до банку та наклав ряд обмежень (які потім послабила Рожкова). НБУ просив у “Михайлівського” докапіталізувати банк живими грошима.
27 квітня 2016 року НБУ знімає деякі обмеження з Михайлівського, дозволяючи операції з коштами клієнтів понад суму, що гарантується Фондом гарантування вкладів. У НБУ це пояснювали, що пішли на такий крок свідомо, щоб допомогти банку “оздоровитися”.
“Ми розраховували, що власник погасить кредити пов'язаних осіб та задекларує банківську групу. Ось усе, що ми від них вимагали”, - прокоментує це Катерина Рожкова. Також вона скаже, що заклики вивести “Михайлівський” з ринку чули раніше, але “повірили” власнику і керівнику.
А ще це надало можливість залучати кошти клієнтів на рахунки фінансової компанії “Плеяда”, яка надалі придбала кредитний портфель фізичних осіб банку обсягом 682 млн грн і вже наступного дня передала іншій компанії - ТОВ “ФК “Фагор”, яку пов’язували з “Платинум банком”. До переходу в НБУ Рожкова працювала заступницею голову правління та виконувала обов’язки керівниці у “Платинум Банку”.
“Звичайно, продав без грошей. Але кредити були переуступлені. Банк перебував у статусі проблемного і не мав права без погодження НБУ щось продавати. І йому було заборонено подрібнення не тільки вкладів фізосіб, а й переведення вкладів з рахунків юридичних осіб на рахунки фізосіб. Те, що вони фактично зробили”, - прокоментувала Рожкова неможливість на щось вплинути.
Рожкова не виключала, що ресурси банку “Михайлівський” Віктор Поліщук використовував для обслуговування своїх боргів в інших банках. Мова про державні Ощадбанк та Укрексімбанк, де компанії Поліщука взяли борги на понад 770 млн дол., ще коли президентом був Янукович.
Ексвласник банку Віктор Поліщук стверджував, що через голову правління банку на нього вийшов бізнесмен Борис Кауфман (тоді - неофіційний власник “Платинум Банку”) та хотів придбати “Михайлівський”. А на 12 фізичних осіб Поліщук продав свою долю, щоб пришвидшити процес (бо тоді згода НБУ не потрібна). Поліщук казав, що НБУ та Рожкова тиснули на нього, щоб змусити продати банк Кауфману та довести його до неплатоспроможності. Зокрема, НБУ заважав банку Поліщука працювати своїми перевірками (за рік їх було 11).
Нібито він отримав від Кауфмана за банк 200 млн грн, за які погасив частину кредитів своїх компаній перед банком. За словами Поліщука, 19 травня 2016 року вся команда “Михайлівського” вже працювала на “Платинум Банк”, відповідно афери за цей час - це вже не його відповідальність. Сам Кауфман спростовував, що хотів купити “Михайлівський” та навіть факт переговорів про це. Поліщук запропонував Рожковій та Кауфману втрьох пройти детектор брехні.
“Про звинувачення. Можу лише сказати, що банк “Михайлівський” потребував суттєвої докапіталізації, тому точно не був привабливим для сторонніх інвестицій”, - так прокоментувала Рожкова слова Поліщука. У банкрутстві банку вона звинуватила Поліщука та Дорошенка.
Доведення банку до банкрутства - це злочин (ст. 218-1 Кримінального кодексу). В Україні він карається 1-5 роками тюрми, штрафом до 170 000 грн та з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років. Звичайно, якщо в суд довів, що це Рожкова довела “Михайлівський” до банкрутства, то її б й звільнили з НБУ раніше. Але справи у неї були позитивні. А за законодавством якщо немає вироку суду - немає і провини.
В інтернеті фігурує інформація, що Рожкова нібито обговорювала з головою правління банку “Михайлівський” Ігорем Дорошенком його звільнення ще за кілька місяців до банкрутства. Хоча офіційно 18 травня він звільнився, а 19 травня був в НБУ як керівник банку. А от про його звільнення всі “дізналися зі ЗМІ” 20 травня. Також пишуть, що буцім-то Рожкова обговорювала з Дорошенком 2 варіанти для “Михайлівського” - продаж “Платинум Банку” або введення тимчасової адміністрації від НБУ.
27 жовтня 2016 року у Рожкової були обшуки у справі банку “Михайлівський”. Правда, для неї це закінчилося тільки конфіскацією мобільного телефону. Тоді народний депутат України Ігор Луценко написав про можливу участь Катерини Рожкової у “розграбуванні банківських активів”.
Слідство вважало, що голова правління банку “Михайлівський” Ігор Дорошенко “вступив у попередню змову з головою наглядової ради Platinum Bank Григорієм Гуртовим, з акціонерами банку Дмитром Зінковим, Борисом Кауфманом, а також в.о. голови правління НБУ Катериною Рожковою, яка також є одним з акціонерів “Платинум Банку”. За даними слідства, Дорошенко спільно із названими вище особами “розробив злочинний план щодо виведення активів банку “Михайлівський” шляхом розтрати та доведення його до неплатоспроможності”. Для Рожкової ця справа нічим не завершилася, а от Дорошенку довелося довго відбиватися у судах.
Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним (ст. 191 Кримінального кодексу України), що згадується в ухвалі суду, карається тюрмою на 7-12 років з позбавленням права займатися певною діяльністю до 3 років та з конфіскацією майна. Риторичне питання: хто ж заволодів майном банку “Михайлівський” та виграв від цього?
У ЗМІ опублікували листування у месенджерах Рожкової з її тодішньою начальницею - головою НБУ Валерією Гонтаревою. Остання нібито у справі їздила на зустрічі з генпрокурором Юрієм Луценком та президентом Петром Порошенком. Як стверджується, повідомлення потрапили в руки блогерів після конфіскації телефону Рожкової.
Банк мав проблеми з кредитами пов’язаним компаніям (інсайдерам). Наприкінці 2015 року банк видав пільгові кредити на 756 млн грн 6 сумнівним компаніям. Хоча Рожкова і стверджувала, що НБУ веде з цим роботу по “Михайлівському”. Однак реальних кроків, спрямованих на закриття цих боргів, не було. А непогашені інсайдерські кредити надалі й стали однією з причин банкрутства банку.
Не можна стверджувати, що саме робота Рожкової призвела до банкрутства банку (тим паче її провину не довів суд у кримінальній справі про змову). Проте невжиття нею певних дій та слабка реакція на порушення врешті призвели до ліквідації “Михайлівського” та понад 2,5 млрд грн збитків державі.
Звичайно, тут не можна не згадати ст. 367 Кримінального кодексу про службову недбалість. За нею могли б відповісти співробітники НБУ, які тривалий час не помічали шахрайство у банку “Михайлівський”, що спричинило мільярдні збитки для економіки. За це передбачено покарання до 2-5 років тюрми, штрафом 12 750 грн та забороню займатися певною діяльністю до 3 років. Нагадуємо, Катерина Рожкова відповідала за банківський нагляд та через зняття нею обмежень з банку, частина афер стала можливою.
