Іван Гута створив потужний аграрний холдинг, в який вкладали гроші зарубіжні компанії. За свою діяльність Гута удостоєний звання Героя України. Насправді власники підприємства обманом залишили іноземних партнерів без грошей.
Біографія
Іван Гута народився 7 березня 1956 року в селі Васильківці Тернопільської області.
Освіта
Іван Гута здобув економічну освіту в Кам’янець-Подільському аграрному інституті. Після закінчення сільської школи два роки відслужив у лавах радянської армії.
Сім’я
Дружина – Клавдія Гута. З нею Іван познайомився в колгоспі, де вона працювала економістом. У 1992 році подружжя Гута разом створювало компанію “Мрія”.
У шлюбі народилося троє дітей: два сини і одна донька. Синів Миколу та Андрія підприємець ростив, як своїх наступників. Вони обидва спочатку вивчали економіку і менеджмент у Тернопільському економічному університеті, а потім вирушили осягати науку правильного управління сільським господарством у Нідерланди.
У 2002 році обидва сини прийшли на роботу в компанію батька. Через три роки вони обійняли керівні посади в сімейному бізнесі. Микола сів у крісло генерального, а Андрій – виконавчого директора. Про доньку Івана Гути у відкритих джерелах інформації немає.
Кар’єра
Після отримання диплома Іван Гута повернувся в рідну Тернопільську область. Молодого фахівця призначили на посаду головного економіста одного з колгоспів. Тут він пропрацював лише рік, з 1982 по 1983.
Потім Іван Гута став головою села Крогулець, що за п’ять кілометрів від його рідних Васильківців. Тут він також протримався рік. Стільки само був інструктором районного комітету Комуністичної партії в Гусятинському районі. У 1985 році повернувся як голова в той самий колгосп, де починав свою трудову кар’єру.
Із розпадом Радянського Союзу Іван Гута вирішив із колгоспника перекваліфікуватися в фермера. Разом із дружиною він в 1992 році заснував фермерське господарство з поетичною назвою “Мрія”.
Для майбутньої справи Іван Гута в рідному селі орендував п’ятдесят гектарів землі. Спочатку фермер вирощував картоплю і цукровий буряк. Згодом підприємство Гути почало рости і стало великим холдингом, що займався постачаннями в два десятки країн.
Генеральним директором компанії Іван Гута був до 2005 року. Цього року він передав кермо управління “Мрією” своїм синам, а сам перейшов на роботу в Тернопільську обласну державну адміністрацію. Тут він обійняв посаду начальника Головного управління сільського господарства і продовольства. Через рік стає головою наглядової ради “Мрія Агрохолдинг”.
У 2009 році за особистий внесок у розвиток інновацій сільського господарства президент України Віктор Ющенко присвоїв Івану Гуті звання “Героя України”.
З 2010 року Іван Гута вирішив жити подалі від України. Він влаштувався в швейцарській Женеві.
Компромат
Зараз колишні співробітники не люблять згадувати і розповідати про “Мрію”. У багатьох компаніях-інвесторах агрохолдингу на розмови про підприємство Івана Гути накладено табу.
Тривалий час компанія, яка належала Герою України, була чи не єдиною інвестиційно привабливою в українському сільському господарстві. Іван Гута і вся його сім’я користувалися повагою і незаперечним авторитетом.
Обидва сини здавалися дуже вмілими топ-менеджерами. У рік переходу управління компанією в руки Миколи та Андрія “Мрія” збільшила свій земельний фонд на 60 тисяч гектарів. Молодістю й амбітністю молодше покоління привертало увагу західних інвесторів.
У 2008 році “Мрія” виходить на фондовий ринок. Сімейство Гута продає 20% своїх акцій за 90 мільйонів доларів. У 2010 році 75 мільйонів доларів у агрохолдинг інвестував один із найбільш прискіпливих і строгих кредиторів – Міжнародна фінансова корпорація (IFC). Через два роки батько і сини Гута отримали ще кілька мільйонів від корпорації.
Це підняло довіру кредиторів до бізнесу Гути на захмарну висоту. Солідності компанії додавало навіть те, що головний офіс знаходився в одному з найдорожчих бізнес-центрів української столиці – в БЦ “Леонардо”. Ще один офіс відкрили в Німеччині, а в Швейцарії з’явився торговий дім.
Після того як у “Мрію” вклався IFC, інші інвестори, не настільки уважні до деталей, кредитували свої кошти в агрохолдинг. Якщо інші бізнесмени самі намагалися умовити інвесторів вкласти в їхню справу гроші, то у випадку з “Мрією” було навпаки.
Банки готові були на все, щоб роздобути найбажанішого клієнта. А все тому, що компанія, яка належала Івану Гуті, показувала ідеальні фінансові звіти. Навіть аудитори з Ernst & Young під час перевірки не запідозрили обману.
Прекрасно відгукувалися про Івана Гуту та його синів і орендодавці. “Мрія” в Тернопільській області будувала дороги, ремонтувала школи, дитячі садки та лікарні.
Мало того, керівники агрохолдингу відкрили свою агрошколу, де готували фахівців у галузі сільського господарства. Для пайовиків влаштовували свята, на які запрошували відомих виконавців. Загалом, робили все, щоб ніхто не звертав увагу на реальний стан справ.
Першим дзвіночком про те, що не все гаразд у “Мрії”, стало те, що в 2013 році на підприємстві почалися затримки зарплати.
До речі, як потім виявилося, співробітники отримували “сіру” зарплату. Офіційно вона дорівнювала п’яти тисячам гривень. Але насправді була значно вищою. Того самого року “Мрія” розмістила п’ятирічні єврооблігації на суму в чотириста мільйонів доларів.
Одна з найбільших агропромислових компаній країни чудово працювала до 2014 року. Але в серпні того року сталося те, чого не очікували ні інвестори, ні пайовики. “Мрія” не змогла розрахуватися з боргами.
Агрохолдинг оголосив про дефолт. Почалися переговори керівництва компанії з кредиторами. Микола, старший син Івана Гути, запропонував списати їм майже мільярд доларів. Звісно, на такий крок ніхто не пішов.
Від агрохолдингу вимагали надати фінансовий звіт за останні шість місяців. У “Мрії” заявили, що процес підготовки звіту займе багато часу й обійдеться дуже дорого. Тоді стало очевидно, що компанія Івана Гути займається шахрайством.
Що ж відбувалося насправді? Насправді прибуток, обсяги виробництва і навіть врожайність – не відповідали реальності. Ці показники завищувалися в кілька разів. Крім того, в “Мрії” збирали фейковий урожай буряка і зерна та продавали його своїм же цукровим заводам за завищеними цінами.
Офіційно земельний банк у “Мрії” становив 330 тисяч гектарів. Реально ж виявилося, що агрохолдинг мав на 140 тисяч гектарів менше.
Гути просто банально брали, а потім витрачали гроші інвесторів на себе або виводили кошти з агрохолдингу. До речі, ще одна деталь життя спадкоємця Івана Гути. У Німеччині йому належала найдорожча вілла в країні. Її вартість 13 мільйонів євро.
Протягом останніх чотирьох років перед крахом власники “Мрії” почали працювати з кредиторами за принципом скандально відомої фінансової піраміди “МММ”.
Кредит брався для того, щоб обслужити попередній, або пускався на розвиток бізнесів, які не мали жодного стосунку до холдингу. Своєчасна виплата відсотків за кредитами дозволяла провертати махінації, не викликаючи зайвих підозр.
Через півроку після дефолту активи компанії за рішенням суду перейшли в руки кредиторів. До кінця 2015 року борг перед ними становив один мільярд сто мільйонів доларів.
Уже без сім’ї Гута “Мрія” змогла реструктуризувати борг утричі. У 2018 році кредитори продали компанію аравійській сільськогосподарській та тваринницькій інвесткомпанії The Saudi Agricultural & amp; Livestock Investment Co (Salic). Сума угоди не розголошувалася, але, на думку інвестиційних експертів, вартість “Мрії” в межах 170-300 мільйонів доларів.
Після банкрутства агрохолдингу Микола Гута втік від ошуканих кредиторів і правоохоронних органів за кордон.
Три роки пішло на те, щоб знайти й екстрадувати молодшого Гуту в Україну. Знайшли його у батька в Швейцарії. Миколі загрожує до 12 років в’язниці.
Весь скандал навколо “Мрії” Іван Гута перечікував у Швейцарії. У 2016 році він вирішив повернутися в Україну, щоб створити нову компанію “Аграрна Городниця”.
Вона займатиметься вирощуванням зернових, картоплі, а також виноробством і тваринництвом. Екс-власник “Мрії” навіть обіцяв залучити іноземних інвесторів. Щоправда, навчені гірким досвідом кредитори не дуже поспішають вкладати гроші в підприємство, де керівник має прізвище Гута.
Статок
Іван Гута неодноразово входив до списку найбагатших українців. У період із 2008 по 2014 рік його статки то піднімалися до 918 мільйонів доларів, то опускалися до позначки в 277 мільйонів доларів.
