Що може розповісти президент України генеральній асамблеї ООН і яких результатів очікувати від саміту, які палки в колеса світової дипломатії активно пхають росіяни і що буде з Донбасом, розповів гість Politeka Online Борис Тизенгаузен, експерт з управління репутацією
Про промову Петра Порошенка на Генасамблеї ООН
Наша делегація їде туди з трьома основними тезами. Нагадати, що у Росії велика кількість українських політв’язнів, які перебувають там незаконно та яких необхідно звільняти. Наша делегація розіслала своїм партнерам лист, в якому список політв’язнів, зазначено, чому вони сидять.
Друга тема – це миротворці, тобто формат миротворчої місії, прийнятний для України.
Третя теза – нагадати всім, що Росія агресор, веде війну на сході України, анексувала Крим. Коли ми озвучуємо цю тему серед наших партнерів, ми побічно подовжуємо санкції щодо РФ.
Петро Порошенко розширено пройдеться цими тезами, можливо, представить якісь нові докази. Я думаю, буде доволі жива реакція на його виступ.
Генасамблея виходить доволі скандальною. Люб’язностями обмінялися лідери США та Ірану. Трамп анонсував новий пакет санкцій проти Ірану, Іран сказав, що ніколи не сяде з ними за стіл переговорів.
Не один лідер говорив, що формат ООН у принципі зживає себе, бо він нефункціональний. Є п’ять країн у Раді безпеки ООН, які мають право ексклюзивного вето: Росія, Великобританія, Китай, США і Франція. Чому ці країни мають це право, якщо одна з них є ініціатором конфлікту?
Росія використовує ООН як черговий майданчик для блокування будь-яких ініціатив щодо накладення на неї санкцій, її засудження тощо. Реформа ООН сьогодні як ніколи актуальна.
Про можливості появи іншого формату замість ООН
Зараз лідери багатьох країн незадоволені таким станом справ. Світопорядок інший, а квотність не відповідає тому впливу, який країни мають зараз.
Росія ніколи в житті не зважиться на таку реформу, бо втратить майданчик, де вона може впливати.
Будь-які резолюції ООН мають суто рекомендаційний характер. Тобто це місце, куди можна приїхати поспілкуватися, щось розповісти, не більше. Для актуалізації проблеми наших політв’язнів це непоганий майданчик.
Усе залежить від Росії. Ми можемо скільки завгодно говорити про миротворців, про політв’язнів, але якщо немає політичної волі з боку Росії – ці проблеми не зрушаться з місця.
Чекати, поки Росія позбудеться права вето, ми будемо дуже довго. Але погоджуватися на будь-яких миротворців – теж не вихід. За форматом Росії відбудеться тільки замороження конфлікту. Це саме те, що потрібно Росії.
Для Європи це політична проблема, яка стає економічною. Дональд Трамп однозначно натякнув, що буде запроваджено санкції щодо тих країн, які братимуть участь у проекті “Північний потік 2”. Він зайняв господарсько-протекціоністську позицію.
У Німеччини інша позиція. “Північний потік 2” почали будувати, труби по дну моря вже прокладають. Буде чергове санкційне протистояння між США та європейськими компаніями і державами.
Російський формат не вирішує нічого абсолютно. Росії навіть на її умовах не потрібно віддавати Донбас нам, бо тоді вона все одно втратить цей важіль впливу на Україну. Ставленики РФ “ДНР” і “ЛНР” іноді чинять самовільно і можуть ухвалювати самостійні рішення. Рано чи пізно вони можуть змінити формат і взяти курс на зближення з Україною, наприклад. Росії це не потрібно, їй потрібен повний контроль над Україною.
Конфлікт буде заморожено. Будь-які рухи в один і в інший бік гратимуть на руку чинному президенту.
Якщо Росія піде на поступки – це досягнення Порошенка. Якщо активується там – це чергова провокація, черговий момент, на якому можна ще довго грати.
Нагадаємо, у Константинополі розкрили правду: РПЦ не існує, вона – подоба секти.
Як писала Politeka, Подерев’янський: Українського народу немає, нас треба знищити або асимілювати, іншого шляху немає.
Також Politeka писала, що у Росії захопили в заручники десятки школярів: усе в диму, діти під дулами автоматів.
