На сайті президента України повідомили, що в цьому році почнеться «всеосяжний перегляд» Угоди про асоціацію України та ЄС.
Про це політолог Руслан Бізяєв розповів в своєму новому блозі на YouTube.
Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом – це об'ємний документ, що включає 486 пунктів і займає понад 120 сторінок, не рахуючи кількох десятків додатків. Воно охоплює всі сторони взаємодії, починаючи від глобальних питань політичного, економічного і фінансового співробітництва та закінчуючи нюансами організації поштових служб і туризму.
Чіткі терміни дії Угоди не встановлені. Однак в ньому є пункт про те, що Угода може переглядатися кожні п'ять років.
Вона була підписана і ратифікована Україною в 2014 році. Однак з ратифікацією усіма європейськими країнами виникла затримка. Тому було вирішено, що Угода тимчасово почне діяти з 1 січня 2016 року, а повністю вона вступила в силу з 1 вересня 2017-го.
Таким чином, 1 січня 2021 року минуло 5 років з моменту тимчасової дії Угоди. І, можна сказати, з'явилися формальні підстави для перегляду цього документа.
Україна вже давно наголошувала на необхідності модернізації цього документа, який, зокрема, визначає квоти, тарифи та інші умови торгівлі з країнами Євросоюзу. Ще на початку 2020 року тодішній прем'єр Олексій Гончарук говорив про те, що Україна починає підготовчу роботу, щоб у 2021 році вийти на підписання оновленої Угоди.
У першу чергу актуалізувати передбачалося торгову частину Угоди. Україна вважає виділені торгові квоти недостатніми. Деякі з них вичерпуються вже за перший тиждень кожного нового року. Зокрема, це стосується ряду квот на сільськогосподарську продукцію.
Ініціюючи перегляд угоди, Україна розраховує на ще більшу лібералізацію умов функціонування зони вільної торгівлі з ЄС (домовленості передбачають, що вона буде створюватися поступово протягом 10 років). Зокрема, Україна хотіла б бачити в такій редакції Угоди, крім розширення квот, зменшення ввізних мит на багато товарів і спрощення процедури перевезення товарів через кордон.
Як одна зі складових зони вільної торгівлі розглядається і «промисловий безвіз» – система, при якій вироблені в Україні товари зможуть потрапляти на ринки ЄС без різних додаткових сертифікацій, дозволів тощо.
Але в листі від президента Європейської ради Шарля Мішеля і президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляйен на ім'я президента України Володимира Зеленського акцентується увага не на квітах і не на промисловому безвізі. Керівники інституцій ЄС відзначають, що планується поглиблення галузевого співробітництва, зокрема:
- в цифровій сфері;
- в області авіасполучення (планується підписання Угоди про спільне авіаційної просторі);
- в сфері екології.
При цьому згадується також, що «розпочато роботу оціночної місії ЄС в контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції».
З цифровий сферою і авіасполученням все більш-менш зрозуміло. А ось «сфера екології» поняття досить широке і на перший погляд невинне. Але тільки на перший погляд.
Раніше Politeka повідомляла, що профспілки закликали переглянути державну політику в енергетичному секторі.
