Відмова МВФ в черговому транші кредиту і чергові вимоги про реформи та боротьбу з корупцією є наслідком скандалу навколо Артема Ситника, який продовжує очолювати НАБУ в порушення рішення КС і при наявності вироку за корупцію. Про це йдеться в статті в статті «Корупціонери проти корупції. Чому МВФ «пішов» і хто після Ситника?», Опублікованій виданням Golos.UA.
«Ситник, яким опікується саме Захід з його тягою до фінансової порядності, тепер виявився фігурантом справи щодо узурпації влади і злісним порушником рішень Конституційного суду. В добавок ім'я головантикоррупціонера сяє в реєстрі корупціонерів - лобіювати таку особу не в «європейських манерах». Такої кричущої безсоромності з боку України МВФ не витримав і у видачі траншу відмовив, мовляв, будемо продовжувати діалог, але поки вимоги не виконаєте - грошей не бачити вам - занадто високий рівень корупції для подальшої співпраці», - йдеться в публікації.
Автор зазначає, що в прагненні зберегти за собою Бюро за будь-яку ціну Артем Ситник йде і на нові правопорушення і на скандали, а також продовжує виконувати політичні замовлення.
«Ситник «раптово» виявив, що, мовляв, прихід глави КС Олександра Тупицького, який і виніс нещасливий вердикт про незаконність його призначення, взагалі був незаконний і підпадає під склад злочину. Пізніше стався ще один курйоз: невгамовні «антикорупціонери» почали якось незграбно загрожувати «кримінальною розправою» співробітнику ОПУ Татарову, як виявилося пізніше, в зв'язку з намірами призначити Татарова головою ДБР - Заходу ця ідея не припала до смаку і на нього спустили Ситника. Це пару прикладів того, що діяльність НАБУ в основному зводилася до штампування проваджень з «нерозуміння неугодним про хиткість їх положення», в той час, як реальні справи осідали в архівах НАБУ мертвим вантажем. Ефективність роботи Бюро так не змогло продемонструвати», - підкреслює він.
Разом з тим, Захід відмовляється від підтримки Ситника і шукає йому заміну: «Зараз ситуація загострилася до краю, схоже навіть на Заході готові умити руки. Вже є навіть позиція посольства США щодо його заміни: якщо раніше вони були головними лобістами Ситника, зараз в рядах представництва Штатів підшукують йому альтернативу», - йдеться в статті.
Що стосується дій української влади щодо вирішення цієї конфліктної ситуації, то алгоритми і перспективи поки неясні.
«Ситник офіційно визнаний корупціонер, але очолює головне антикорупційне відомство в порушення рішення суду. Щоб змінити це положення, необхідно внести зміни в законодавство, над чим зараз і б'ються в верхах. У Раді в рекордні скоки - всього за півдня, зібрали 216 підписів під постановою про звільнення глави НАБУ - 19 лютого документ схвалив парламентський комітет із забезпечення правоохоронної діяльності... Ситник, будучи ставлеником США, трохи захопився шпигунськими іграми на два фронти, забувши про посадові обов'язки глави НАБУ і потягнув на дно всю структуру, куди підібрали в цілому дуже навіть хороший особовий склад», - підсумував автор.
