Регулярно зустрічаю у ФБ-стрічці проникливі сентенції на кшталт «вірю президенту Зеленському. Він хоче Україні добра. Нам вперше пощастило з президентом".

Скоро такої риторики буде ще більше: офіс президента не приховує, що почав формувати пропагандистську структуру для підтримки влади.

Що мене бентежить в тезі від адептів ВОЗа? Та все!

По-перше, вірити чи не вірити можна в Бога, його існування ірраціональне і недоведене. Президент, який обирається громадянами глава держави, ну ніяк, жодним боком не може розглядатися в якості «вищої іпостасі», яка незалежить від дій і результатів. Таке ставлення до обраного на час національному лідеру є дурість, інфантилізм і безвідповідальність.

По-друге, багато хто з нас хочуть багато чого. Я, наприклад, ну дуже хочу злітати на Марс в Starship Ілона Маска, але здогадуюся, що знайдуться і більш підходящі кандидати. Хотіти не означає вміти. Маніловщина — хронічна панславянская хвороба.

Популярні новини зараз

74-річна мама Корольової труснула старовиною в сукні з екстра-декольте, Тарзану з тещею пощастило: "Я суперзірка!"

Безсоромна Волочкова в кофтині нарозхрист показала особливого чоловіка у себе вдома: "Дорогі друзі, я так..."

Раптово пішла з життя молода актриса-красуня, їй було всього 26 років: розкриті загадкові подробиці

Горе прийшло в сім'ю Насті Каменських і Потапа, перші подробиці і кадри: "Світла пам'ять..."

Закохану Тіну Кароль засікли в компанії бритоголового красеня, особисті кадри: "Роман з цим чуваком..."

Показати ще

По-третє, з президентом не може пощастити або навпаки. Це не рибалка, коли не знаєш, що підчепиться на гачок. У політиці працюють жорсткі закономірності: що посієш, те й пожнеш. Якщо регулярно перебігати дорогу на червоне світло, то напевно потрапиш під машину. Якщо голосувати серцем, а не головою, то доведеться безнадійно сподіватися лише на везіння.

А ось якщо намагатися хоча б слухати тих, хто вміє думати, то стануть очевидними речі, які зараз транзитом пролітають повз суспільну увагу.

Зокрема, що ніколи не приймуть закони, корупції протидіють. Ніколи судді, які прагнуть до багатства, не будуть судити по справедливості. Ніколи несамостійні пристосуванці не зможуть відстояти інтереси країни-ні на війні, ні на переговорах. І так далі. На жаль, до правління Володимира Зеленського безліч подібних "ніколи" повністю застосовні.

До речі, досить масові протести ФОПів-з тієї ж серії, з «вірити, а не розуміти». З " здаватися, а не бути».

Серед протестуючих підприємців вже пішли розмови, що, мовляв, рішення про введення касових апаратів відкладено на рік, а це перемога. Ну так-Зеленський пообіцяв, і Його слово міцніше графена ... Прокиньтеся: на рівні закону скасування драконівських заходів проти ФОПів немає, а відстрочка може бути анульована в будь-який момент-зауважте, як влада маніпулює карантинними обмеженнями!

Або найсвіжіший приклад: у правках до Земельного кодексу, які розглядаються в Раді, разом з розумними нормами про передачу земель в управління місцевим громадам простягають і можливість купівлі землі іноземцями, і спрощену зміну призначення сільгоспземель — тобто, те, чого клятвено обіцяли не робити. Блудливі цинічні виродки, інакше і не скажеш…

Так, влада Зеленського злякалася вуличної активності підприємців. Але перемога-це коли прийняття антифопівських рішень стане неможливим в принципі. Особливо, в ситуації, коли продовжує жирувати великий бізнес, що став тіньовим спонсором «нових облич».

З іншого боку, не менш безглуздою виглядає спроба влади наїхати на ледь виживаючий малий і середній бізнес, а потім різко і рідко передумати. Хлопці, якщо ви всерйоз переконані, що введення РРО врятує бюджет від краху, то домагайтеся виконання свого рішення з усією суворістю. А якщо ви вагаєтеся і не готові до протистояння з незадоволеними, то не варто було і затіватися.

Тому що така поступливість, причому, не тому, що вас переконали, а тому що ви просто струхнули, вбиває авторитет влади швидше, ніж спонтанні карантинні викрутаси гроблять економіку України.

Якщо в будинку немає господаря/господині, то все починається розвалюватися — меблі перекошуватися, крани текти, каналізація навпаки — забиватися, лампочки перегорати, а пил накопичуватися скрізь. У політиці точно також: без підтримуючої порядок сильної влади все в країні починається розповзатися і функціонувати криво. Не на користь, а на шкоду.

Кричущий символ подібної деградації держави - це силовики, що залишилися без нагляду, які починають жити самостійним життям і гризтися між собою, лякаючи суспільство, замість того, щоб його захищати. Саме галасливе "собача весілля" і відбувається зараз в зграї з ГПУ, НАБУ, АКП, ДБР, АКС (ці абревіатури точно стали кличками!) при безсилому потуранні президента Зеленського.

Антикорупційне бюро звинувачує Генпрокуратуру в покриванні топ-корупції, що коїться в офісі президента. Офіс президента, у свою чергу, хоче поміняти керівництво НАБУ за звинуваченням у корупції, але боїться західних лобістів, науськіваемих вітчизняними «активістами», які мріють доїти корупціонерів самостійно. У звалищі цих великих псів беруть участь шавки поменше: гавкіт, Рик і вереск розносяться на весь світ…

Цього ми хотіли, коли затівали масштабну боротьбу з корупцією? Щоб крали ще нахабніше, ніж раніше - у вигляді цілих державних програм типу»великого будівництва"? Щоб антикорупційні структури жерли мільярди з бюджету, але замість повернення вкраденого влаштовували публічні чвари і ганьбили країну?

Ось це-реальні результати правління ВАЗа, і нам, звичайно ж, крупно пощастило, що президент хоче виключно добра. Тільки уявіть, якщо він забажає чогось поганого?

А знаєте, хто всього в осяжному майбутньому напевно вляпається в черговий корупційний скандал? Юрій Гусєв, новий призначенець Зеленського на Укроборонпром, разом Давидом Арахамією, який і прилаштовує свого дружбана на хлібні посади. Спочатку вони шустрили і порохоботили в Міноборони за Петра Порошенка, потім при Володимирі Зеленському Гусєв безславно очолював Херсонську область, а тепер ось виривається на простір оборонних фінансових потоків ... НАБУ вже може чіпляти жучки в його кабінет, заодно почуємо цікаве про фінансування популярних телеграм-каналів.

А тут ще СБУ так кострубато бореться з сепаратизмом на Закарпатті, що шкоди від цієї боротьби явно більше, ніж від самих сепаратистів. Ось СБУ влаштовувала показові обшуки в структурах, пов'язаних з мерією Дніпра, в результаті Борис Філатов переміг з результатів у 80%. Аналогічно обшуки від СБУ в угорських громадах призведуть до посилення там антиукраїнських настроїв.

Профілактувати і припиняти сепаратизм необхідно, але робити це треба по-розумному, професійно! Або я знову про неможливе, як про свій політ на Марс?

З протестних акцій ФОПів, якщо вони і продовжаться, стратегічного толку буде не більше, ніж з демонстрацій в Білорусі. Бо що там, що тут немає виразних політичних вимог, реалізація яких ставить владу під реальний контроль суспільства. А без цього-тільки імітація процесу. Зігрітися, а не домогтися результату.

Тому всім нам слід активно допомогти президенту Зеленському якнайшвидше виконати його історичну місію зі зміни моделі влади в Україні, нехай навіть ця зміна змете з політичної арени і його самого.

Щоб не розтікатися, наведу лише одну ідею, почуту від відомого закулісного політика.

Сьогодні помітним політичним партіям платить бюджет-пропорційно набраним на останніх виборах відсоткам. А треба взяти цю ж суму, але нехай кожен платник податків направляє свої відрахування не в загальний бюджетний котел, а на офіційний рахунок конкретної партії. Тобто, сума, що пішла з наших кишень, не зміниться, але стане адресною: минулого місяця мені сподобався законопроект, який запропонувала така-то партія, і я перерахував гроші їй. А в цьому мене надихнула протестна активність ФОПів, і я підтримаю партію малого та середнього бізнесу, якщо вони зможуть її створити.

І все зробиться прозорим і чесним — і звідки кошти, і хто продовжує користуватися підтримкою виборців, а хто розгубив її після виборів. Знову ж з'являться гроші у перспективних партій, які ще не засвітилися на виборах. Такі підходи, що забезпечують реальне народовладдя без корупційних ризиків, можна знайти для всіх наших суспільних проблем. І закласти їх у нову модель влади на конституційному рівні.

Але все це лише для тих, хто продуктивно думає, а не безоглядно вірить.

Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для "Політеки"