Зрозуміло, що сторони ні до чого не домовилися. Вашингтон почав говорити з позиції сили. Кремль за жодних умов не може проявити слабкість. Ситуація цілком визначається глухим кутом і рухом по замкнутому колу. З’являються повідомлення про нові хімічні атаки і цілком можливі чергові американські обстріли.

Наскільки довго це триватиме, поки не скаже ніхто. Очевидно, що не дуже довго. Далі повинен відбутися перехід до чогось більш певного. Питання Сирії — це не стільки боротьба з тероризмом, як це хочуть представити в Москві, скільки спроба Росії знову повернутися на Близький Схід і північ Африки. Звісно, Вашингтон цьому всіляко перешкоджатиме.

У московській пресі дедалі частіше пишуть про дипломатичну ізоляцію. Причому тон близький до панічного. Такого не було навіть після запровадження санкцій щодо Криму, Донбасу і збитого літака.

У Раді Безпеки Росію підтримав тільки лівацький режим Болівії, а Китай і начебто союзний Казахстан утрималися. Хоча Іран вважають близьким якщо не союзником, то партнером, але його президент Хасан Роухані після розмови по телефону з Путіним заявив, що американський обстріл це дуже погано, але сирійському лідерові Асаду потрібно активніше діяти в політичному врегулюванні й проводити демократичні реформи. Хоча в іранській столиці лунали чергові прокльони Америки, Тегеран продемонстрував показову стриманість на дипломатичному рівні. І це в розпал президентської виборчої кампанії, коли Роухані зазнає безперервних атак із боку консерваторів.

У протистоянні Росії з Заходом і США не може бути компромісів, навіть тимчасових. Як у холодній війні – хтось переможе, а хтось зазнає поразки. Чи розуміє Путін, що займає стратегічно програшну позицію – невідомо. Однак використають тактику затягування прийняття остаточного рішення в надії на відволікання Трампа проблемами в інших не менш важливих для США регіонах. Одним із таких є Східна Азія, а також складнощі з Північною Кореєю (КНДР).

Популярні новини зараз

Молодий коханець Сєдокової похвалився особистим фото з гарячою зіркою: «нас було троє...»

Харламов після постільних сцен з Асмус зробив зізнання: "Прийшов додому, а там сусід з моєю..."

Роздягнена Волочкова показала свою головну гордість і дико осрамилась: "Шпагатовна, гальмуй"

21-річний онук Пугачової вразив зовнішнім виглядом, фото облетіли мережу: «копія Галкіна»

Показати ще
путин-трамп
фото: forumdaily

Досягнення до свята

Як пише газета The New York Times, супутникові знімки показують підвищену активність біля тунелю, де Пхеньян проводить ядерні випробування.

У Північній Кореї свято шанують комуністичні традиції – радувати підвідомчий народ якимись досягненнями до свят. З економікою якось не виходить. Тому людям демонструють мілітаристські досягнення типу ядерних випробувань або запусків ракет у бік Японії, а потім і США.

Пхеньян запросив багатьох іноземних журналістів для висвітлення Дня сонця. Так називається день народження засновника республіки Кім Ір Сена. Їх попередили, що мають відбутися «важливі події». Неважко здогадатися, з огляду на природу північнокорейського режиму, які саме.

Саме у дні пам’ятних дат або проведення політичних заходів випробовували ядерні заряди або запускали ракети.

Судячи з усього, намір північнокорейського режиму до чергового свята провести ядерне випробування великої потужності не залишився секретом як для найближчих сусідів, так і для Вашингтона. До того ж нещодавно невдачею закінчився запуск так званої міжконтинентальної ракети. По телебаченню показали картинку, як великий Кім Чен Ин намічає в США і Японії цілі для ракетного удару. І тут такий пасаж. Народу й імперіалістам украй необхідно пред’явити такий успіх, який затьмарив би невдалий запуск.

Для північнокорейського режиму виникла ситуація всім знайомого велосипеда. Щоб не впасти, необхідно сильніше крутити педалі. Пхеньяну до ізоляції не звикати, але його погрози і постійні провокації починають решті світу не просто набридати, а відверто дратувати. І в цих умовах Кім Чен Ин не бачить іншого для себе виходу, крім нарощування військової напруги і залякування світу своєю удаваною непередбачуваністю.

Гол у власні ворота: Путін шукає відповідь Трампу

У Москві та Пхеньяні все міряють по собі. Російським і північнокорейським лідерам незрозумілий принцип поділу влади, як законодавча і судова влада можуть бути повністю незалежними від виконавчої влади. Там вважали, що крутий бізнесмен Трамп поводитиметься в Білому будинку як авторитарний власник і керівник великій корпорації під назвою США. Ось тут і крилася найбільша помилка і найбільше розчарування.

Виявилося, що при величезній владі та великих повноваження американський президент обмежений передовсім конгресом і, навіть смішно для московських правителів, громадянським суспільством та суспільною думкою. От і змушений Трамп, можливо, і проти власної волі, провадити політику, що відрізняється від обіцянок передвиборчої кампанії.

Азіатсько-Тихоокеанський регіон для США не менш значущий, ніж Близький Схід і Європа. Тут накопичилося досить багато протиріч, найперше з Китаєм. І в цьому сенсі мілітаристська політика Північної Кореї видається детонатором, що загострює виниклі за тривалі роки складнощі.

Управа на Кіма

Проблема Північної Кореї була однією з центральних на переговорах президента Трампа та китайського лідера Сі Цзіньпіна. Очевидно, що сторони дійшли якогось рішення, оскільки одразу після повернення Сі в Піднебесну політика Пекіна відносно Пхеньяна істотно змінилася.

Проте буквально днями Трамп попросив Сі проінформувати Кім Чен Ина про те, що на озброєнні США є не лише авіаносці, а й атомні підводні човни.

На підтвердження своїх слів американський президент спрямував у Східно-Китайське море загін кораблів на чолі з авіаносцем Carl Vinson для патрулювання біля берегів Північної Кореї.

І це ще не все, що має 7 флот США, до зони відповідальності якого входить західна частина Тихого океану й східна частина Індійського.

На допомогу Carl Vinson підійде аналогічний авіаносець George Washington, крейсери й есмінці. На борту кожного з авіаносців  не менше ніж 70 літаків, зокрема 24 палубних винищувача-бомбардувальника F/A-18. До угрупування на чолі з Carl Vinson входить ракетний крейсер Lake Champlain, есмінці Michael Murphy та Wayne E. Meyer, оснащені системами раннього виявлення Aegis.

Крейсер має 122 пристрої для вертикального пуску (УВП) крилатих ракет морського базування типу «Томагавк». Есмінці мають до 74 таких УВП. Як вони стріляють, наочно показав обстріл сирійської авіабази Аш-Шайрат.

Близькосхідна пастка для Путіна: Ізраїль знімає рукавички

До угрупування можуть залучити, і це зроблять, судячи з розмови Трампа з Сі, атомні підводні човни типу Ohio, Michigan, Florida, Georgia. Ці атомні підводні човни, колишні ракетні підводні крейсери стратегічного призначення, переобладнані на носії крилатих ракет морського базування. На борту кожного з них є по 154 ракети ВGM-109 Tomahawk. До регіону можуть спрямувати кораблі з інших флотів США. Крім того, у разі необхідності можуть залучити сили ВПС США. Зокрема, 5 армію з Японії, 7 — з Південної Кореї, 11 — з Аляски, 13 — з Гавайських островів, а також стратегічні бомбардувальники 8-ої повітряної армії Глобального ударного командування.

Ця величезна військова армада може кілька разів поспіль стерти з лиця землі пункти вищих ланок управління, вузли зв’язку, об’єкти протиповітряної оборони, ядерні полігони і позиційні райони ракетних військ КНДР. З огляду на скорострільність корабельних установок, продемонстрованих у Середземному морі, це станеться дуже швидко. При першому масованому ударі мінімально буде застосовано 2-2,5 тис. крилатих ракет морського і повітряного базування. Тут Кім Чен Ину буде не до атомних бомбардувань.

Не вийде сховатися північнокорейським вождям у бункерах на великій глибині. У 2011 році ВПС США взяли на озброєння нову бомбу GBU-57. Маса її бойової частини становить 2,5 т. Вона здатна пробити майже 70 м армованого бетону. Є в розпорядженні американських ВПС бомба GBU-43/B — важкий боєприпас фугасної дії. Вона отримала назву «матір усіх бомб», її наводити за супутником, а бойові можливості зрозумілі з параметрів: маса 9,5 т, несе 8,4 т вибухівки. Є в американців аналогічні бомби і мешні, але північнокорейським мілітаристам від цього не легше.

Пекін починає діяти

Можливі військові дії на Корейському півострові Китаю зовсім не посміхаються. До того ж економічний стан країни такий, що загострення з США і можливі адміністративні обмеження китайського експорту з їхнього боку вкрай згубно позначаться на внутрішньополітичній ситуації країни.

Сі Цзіньпін готується продовжити своє перебування на посаді голови КНР і генерального секретаря партії. За таких умов зовнішньополітичні проблеми вкрай протипоказані. Ось чому звична підтримка північнокорейського режиму, незважаючи на невдоволення китайського керівництва його свавіллям, тривала.

Тепер терпіння Пекіна закінчилося. Під тиском США довелося щось робити. Для початку урезонити Кіма відносно простими діями.

До Сеула поїхав спеціальний представник уряду КНР у справах Корейського півострова У Давей. Як пише південнокорейська газета «Чосон ільбо», дипломат повідомив, що у разі проведення Пхеньяном ядерного випробування «серед заходів впливу розглядають призупинення поставок паливно-мастильних матеріалів та низки інших товарів, а також депортація громадян Північної Кореї, які працюють в Китаї».

Про те, що це не просто слова, свідчать цілком певні превентивні дії.

Як передає Reuters, китайським компаніям надійшла вказівка повернути замовлене раніше вугілля північнокорейцям. У результаті ціла флотилія вантажних суден Північної Кореї, завантажена вугіллям, повертається в порт Нампхо. В її портах, за даними компанії Даньдун Чентай, накопичилося 600 тис. т вугілля і ще 2 млн т застрягло в китайських портах.

Врахуємо, що коксівне вугілля є одним з основних експортних товарів Північної Кореї, гальмування його постачання до Китаю чи можливе припинення завдасть серйозного удару по північнокорейської економіці.

Синхронний збій і тісні черевики

Китай же для компенсації дефіциту коксівного вугілля збільшує його закупівлю в США.

Говорити, що Пекін зливає Північну Корею, буде перебільшенням. Крах режиму там і можливі військові дії загрожують появою величезної кількості біженців у прикордонні райони Китаю. Там ситуація і зараз із цієї причини не цілком благополучна, її подальшого загострення в Пекіні не хочуть. Проте певне приборкання Кім Чен Ина цілком допускають, навіть вживають певні заходи в цьому напрямку.

Можна припустити, що, незважаючи на таку зовнішню непередбачуваність, північнокорейський лідер не самогубець. Свої обмежені порівняно з американськими і південнокорейськими військові можливості він цілком усвідомлює. З огляду на позицію Пекіна, на якісь круті кроки, крім словесних погроз, він не зважиться. Звідси випливає, що Трамп виграє наступний раунд.

Не слід думати, що Ближній Схід такий далекий від Дального. Надії Москви, що Вашингтон зав’язне в Східній Азії, не виправдаються. І це ще одне вкрай неприємне ехо ракетного обстрілу Сирії.

Кремлю доведеться вживати дуже непопулярні рішення і щодо Сирії, і щодо України. Тягнути час можна, але від цього вузол проблем лише затягується.

Юрій Райхель