Дорогі білоруси! Ми, українці, з тривогою та гордістю спостерігаємо за вашою боротьбою. Вам зараз навіть важче, ніж було нам.

У 2014 році ви прийшли на допомогу нам. Спочатку на Майдан, потім на Схід. Першим загиблим під час Революції Гідності був білорус з Гомеля Михайло Жизневський, націоналіст, герой України посмертно. Зі мною пройшли війну десятки хоробрих хлопців з Білорусі. Багато вже пустили коріння в Україні – не змогли повернутися на Батьківщину, де править бал колгоспний совковий тиран. Деякі наші білоруси повернулись і були схоплені спецслужбами Лукашенка, вони посаджені в тюрми. Тому ми, українці, перед вами в боргу.

Незважаючи на нашу довгу боротьбу, українська держава ще теж не наша. У нас немає свого тирана, але є тиранія олігархату та проросійських політичних проксі. Я не знаю, що може запропонувати вам українська держава, але знаю, що можу запропонувати особисто я і наш рух.

Ми зможемо забезпечити безпеку, в рамках своїх можливостей – житло і юридичну допомогу білоруським патріотам, яким загрожує небезпека на Батьківщині.

Залишу за дужками свої оцінки як білоруської влади, так і опозиції – прихід до влади Тихановської може не менше затиснути Білорусь в російські лещата, аніж Лукашенко.

Але в даний момент мають значення не персоналії. У нинішніх протестах народжується нова Білорусь. Без колгоспної диктатури та нафталінового, очманілого від вседозволеності правителя. Я особисто і весь наш рух виражаємо підтримку новому поколінню білорусів, яке сьогодні загартовується на вулицях повсталих міст!

У вас все вийде! Упевнений, що і у нас теж. Разом ми переможемо і побудуємо нові успішні та вільні країни.

Живе Білорусь!

Звернення білоруською читайте тут.