В Києві озеленення стало способом незаконно збагатитися для певних осіб

Про це пише Роман Головін, експерт з державного управління на своїй сторінці у мережі Facebook, передає «Знай».

Далі наводимо слова автора без коментарів.

Озолотитись на будь-чому чи на комусь – це в же в минулому, це вже не відповідає сучасним високим стандартам збагачення.

Озеленення – це саме воно. «Зелені» (бакси, доляри) правлять світом. І чому б не робити озеленення в Києві саме для цього.

Популярные статьи сейчас

Потрепанный "любовник" Ани Лорак Лазарев огорошил откровением: "В моей жизни были..."

Беда случилась с невесткой Кернеса: "находится под присмотром..."

Разгоряченная Кароль в прозрачных колготках показала главное: "Офигеть не встать"

Располневшая Каменских обтянула попу леопардовыми лосинами и спела под фанеру: "Черти-NK-что"

Показать еще

Як не крути, в Києві зеленими мають бути тільки дерева, трава, листя у квітів, а озеленюватися повинні парки, сквери, вулиці, а не чиновники міської влади та керівники комунальних підприємств.

Таке враження, що поле чудес таки існує й працює, а Буратино-Пінокіо зовсім не був жертвою хитрих лисиці (Аліси) і кота (Базіліо): закопати гроші в землю й отримати їх «в кишеню» через озеленення з багатократним збагаченням - це реальність. Тож треба просто самовіддано читати казки й вірити в них буквально – поле чудес є, і Буратино-Пінокіо ніхто не дурив. Дитячі мрії збуваються за рахунок киян.

Не дивно, але охочих озеленитися достатньо. Сумна статистика про кількість кримінальних справ на озелененні шокує.

Якось спеціально вишукувати цю статистику не потрібно, адже ця статистика є у відкритому доступі:

Цю статистику можна продовжувати. Але необхідно припинити можливість її збільшення.

На жаль, Кличко не може припинити озеленення його підлеглих. І причини цього можуть бути різні.

Якщо відкинути думку, що Кличко сам організатор чи покровитель схем озеленення в кишеню і, як наслідок, обкрадання киян на сотні мільйонів гривень, то залишається нездатність ефективного управління міським господарством – вірніше, відсутність поняття про це.

Якщо переглянути матеріали журналістських розслідувань, то вся система розкрадання працює на оутсорсерах. Оутсорсери – це підрядники, а правильніше назвати прокладки, через які ефективно крадуться гроші, а от управління містом не є неефективним.

«Київзеоенбуд» як комунальне підприємство, власником якого є кияни, повинно мати й має повний цикл виробничої діяльності: виробництво насіння та саджанців до організації; самостійне виконання робіт з озеленення (посадкою) і доглядом за насадженнями; самостійне створення ландшафтів. І для цього є всі можливості – багатомільйонні витрати на організацію й утримання зелених зон дають всі економічні підстави мати у власності підприємства всі засоби праці – тобто ніяких підрядників!

На жаль, реальна ситуація дещо інакша. Озеленення в кишеню затьмарює підлеглим Кличка очі, і ніхто не хоче думати про власність киян, бюджет киян і його ефективне використання – все заради швидкої наживи певного кола осіб.

Тепер, йдучи парком, киянин повинен розуміти, що кожен листочок з озеленення парку чи скверу – це зелень у чиюсь кишеню. Якщо «зробили» парк, то озеленилися й «друзі» Кличка, які без всяких веселих ЗЕлених уже давно «роблять» киян разом.

У Києві мало б бути більше парків, скверів, зелених зон, але це якби не крали, якби не барижили у владі з простим міркуванням жити (грабувати) зараз.

Вирішити ці проблемні питання в озелененні міста, а не кишень, можливо лише в здійсненні комунальної стратегії міста, яка сама по собі унеможливлює розкрадання бюджетних коштів, майна та ресурсів киян

Стратегій може бути багато. Стратегія – це загальний план. План продовження грабунку киян чи план примноження спільної власності киян через суспільне управління, співволодіння та усуспільнення результатів управління. Бездумне чи злочинне розпорядження власністю киян в інтересах певних осіб необхідно припиняти через зміну системи управління.

Києву потрібна комуналізація – консолідація власності киян. Києву необхідна нова київська комунальна стратегія.

Нова комунальна стратегія Києва виходить з логіки вирішення накопичених проблем, існуючих викликів та викликів майбутніх. Головною проблемою і головним викликом для Києва є втрата цілісності управління контролю в місті як агломерації.

Перш за все, Нова київська комунальна стратегія Києва - це:

  • нова якість суспільного (комунального) управління: міський голова – ефективний управлінець, а не аутсорсер, як і всі виконавчі органи;
  • зосередження процесів розвитку інфраструктури Києва під контролем і оперативним управлінням громади;
  • зосередження природних та економічних монополій на рівні Києва під контролем і оперативним управлінням громади;
  • реалізація самостійного оперативного управління власністю громади, особливо стратегічних її напрямів, через комунальні підприємства.

Комунальна стратегія Києва повинна сформувати у киян бачення плану позитивних структурних змін в управлінні столицею за рахунок формування потужної комунальної матеріальної бази для прискореного самостійного забезпечення будівництва, утримання та обслуговування міської інфраструктури інших об’єктів комунальної власності в інтересах громади.

Ті, хто хоче замінити діючого голову і його команду, повинні ставити за мету не заміну в кріслі, а заміну в управлінні, точніше - його відновлення й розвиток. Діючому міському голові необхідно терміново не тільки змінити і тактику, і стратегію управління Києвом, а й почати виправляти помилки.

Будь-якій особі, яка вирішить боротися за право отримати довіру громади, буде необхідно сформувати та подати на розгляд громаді бачення щодо самостійного оптимально ефективного управління головним об’єднуючим фактором громади – її майном, коштами, природними та економічними монополіями в інтересах киян. Це, в першу чергу, комуналізація Києва, його об’єднання в управлінні й життєдіяльності.

За рахунок Київської комунальної стратегії не тільки можливе, а й необхідне вирішення наявних проблем, в тому числі інфраструктурних, більшість з яких може бути переведена з соціальної категорії в економічну.

Києву необхідна свобода, Київ необхідно рятувати – звільнити від некомпетентного управління.

Я чекаю на компетентну програму порятунку-розвитку Києва, а не «джинсу» на три слова про «створю комфорт киянам», «подолаю корупцію», «відкоркую пробки» та іншу дешевизну від спікерів-райтерів кандидатів у мери.

Підказку кандидатам я зробив. А там, може, і Кличко осиниться від озеленення.