Юрій-Богдан Шухевич: політв’язень, націоналіст і депутат

Юрій-Богдан Шухевич: політв’язень, націоналіст і депутат

Герой України провів понад 30 років у радянських таборах. Вся його провина полягала лише в тому, що він син керівника УПА Романа Шухевича

Біографія

Юрій-Богдан Шухевич з’явився на світ 28 березня 1933 року в с. Оглядів Тернопільського воєводства Польщі. Нині це Радехівський район Львівської області. У 1939 році сім’я переїжджає до Кракова, де проживає до 1941 року. У 1941 Шухевичі перебираються до Львова.

У 1938 році два диктатори Гітлер і Сталін, які прагнуть до світового панування, в результаті таємних домовленостей розділили Польщу. У 1939 році територія Західної України була включена до складу СРСР. Так Шухевичі опинилися в країні комунізму.

Сім’я

Батько Юрія – командувач ОУН-УПА Роман Шухевич.  Мати – Наталія Березинська-Шухевич. Крім сина в родині Шухевичів була ще донька Марія (1940 р.н.).

Життєвий шлях

Більша частина життя Юрія Шухевича пов’язана з боротьбою за виживання в умовах радянського тоталітарного режиму. Все почалося в 1944 році, після того, як війська Червоної Армії увійшли до Львова. Мати і дружину керівника УПА з двома дітьми заарештовують органи НКВД і висилають до Сибіру. У 1946 році у Наталі забирають дітей і відправляють їх в дитячий будинок в Чорнобилі.

Наступного року брата і сестру переводять в установу для “дітей ворогів народу”, розташовану в м. Сталіно (нині Донецьк).

13-річному підлітку вдалося звідти втекти. Однак його зловили і повернули назад. Через деякий час хлопчик робить ще одну спробу втечі і добирається таки додому.

У 1948 році Юрій повертається на Донбас, щоб викрасти з дитячого будинку сестру, але потрапляє в руки міліції. Над 15-річним хлопчаком починають судовий процес. У 1949 році, коли Шухевичу виповнюється 16 років, особлива нарада МВС СРСР засуджує його до 10 років виправно-трудових таборів за офіційною версією “за зв’язок з підпіллям ОУН-УПА”. Насправді ж за те, що він син Романа Шухевича. Свій перший термін ув’язнення він відбуває в м. Володимирі.

Про долю своїх родичів Юрій Романович розповів набагато пізніше. Сестра Марія жила в донецькому дитбудинку.  Брата вона пам’ятала смутно, а маму і батька не пам’ятала взагалі. Дівчинці зробили нові документи, в яких написали інше прізвище і змінили дату народження. Місцем появи на світ вказали Донецьк. Марія закінчила Дніпропетровський будівельний технікум. Пізніше її знайшов брат.  Вони почали листуватися. Потім за допомогою Юрія встановила контакти з мамою.

Наталія Шухевич, відсидівши 10 років у ГУЛАГу, повернулася до Львова. Але прописатися в цьому місті можливості не було, і її знову заарештували. Після другої відсидки, дружина лідера Повстанської Армії повернулася на батьківщину де і померла.

У 1950 році в результаті спецоперації МГБ був убитий Роман Шухевич. 17-річного Юрія етапують з Володимира до Львова для впізнання трупа свого батька. Уже в зрілому віці Юрій Романович розповів, що він тоді був задоволений тим, що батько не дався в руки МГБшникам живим.

У 1953 році помирає радянський тиран Сталін. У той же рік заарештований і розстріляний глава МВС Берія. В країні оголошено амністію. З таборів почали випускати в’язнів, засуджених колишньою владою.

У 1954 році, відбувши шість років ув’язнення, потрапляє під амністію і Юрій Шухевич. Однак Генпрокурор СРСР вважав, що випускати “сина ліквідованого зрадника і пособника фашистів” не можна. Суд з думкою прокурора погодився, і хлопець відбув 10-річний термін повністю.

У 1956 році пройшов 20 з’їзд КПРС на якому був засуджений культ особистості Сталіна і незаконні масові репресії. Та тільки-но вийшовши на свободу, Шухевич знову заарештований. На цей раз йому приписують “антирадянську агітацію”. Справа була сфальсифікована на підставі показань тюремних провокаторів і наглядачів. Суд визначає термін покарання в 10 років позбавлення волі у виправно-трудовому таборі в Мордовії.

Як згадував арештант пізніше, харчування там було мізерним, охорона била ув’язнених. Але були і позитивні сторони. У таборі націоналіст прочитав багато книжок, яких не було на волі. Він познайомився з творчістю Мережковського, Гоголя, Достоєвського.

У серпні 1968 року Юрій Шухевич звільнився. Жити на батьківщині йому було заборонено, і він поселяється в м. Нальчик (Кабардино-Балкарія) де працює електриком. Тут син лідера УПА зближується з правозахисниками.

В результаті доносу у будинку у Юрія проводять обшук і знаходять брошури антирадянського змісту. Призначено новий тюремний термін – 9 років ув’язнення і 5 років заслання.

У 1973 році, знову перебуваючи в мордовському таборі, Шухевич пише лист в ООН, в якому розповідає про порушення прав людини в СРСР. За це до його терміну додають ще рік. До 1978 року “антисовєтчик” перебуває у Володимирській тюрмі, потім його переводять в Чистопіль в Татарську республіку. Важкі умови перебування в місцях позбавлення волі відбилися на здоров’ї. Юрій Романович осліп.

Після звільнення в 1983 році “ворога народу” направляють на заслання до Сибіру. Його поселяють в будинку інвалідів у Томській області. У 1988 році у віці 55 років у Шухевича закінчується термін покарання і в наступному році він все ж таки повертається до рідного Львова.

19 серпня 2006 року Указом Віктора Ющенка Юрій-Богдан Романович Шухевич удостоєний звання Героя України.

Політична та громадська діяльність

Після прибуття на батьківщину Шухевич починає вести активну політичну діяльність. У липні 1990 року їм засновано Українську Міжпартійну Асамблею, до складу якої увійшли декілька правих партій і громадських організацій. Пізніше УМА перетворена в Українську Національну Асамблею (УНА).

У 1994 році Юрій Романович балотується в депутати Верховної Ради по Золочівському виборчому округу № 227 (Львівська обл.). Але жителі цього райцентру своїм представником у парламенті його не обрали, давши всього 7,4% голосів.

У серпні того ж року через розбіжності з членами організації і за станом здоров’я Шухевич іде з посади голови УНА-УНСО, створює громадську організацію “Галицький вибір” і політичною діяльністю не займається.

У політику Юрій Шухевич мав намір повернутися в 2006 році. На виборах в український парламент він стоїть в списку партії УНА-УНСО під № 1. Однак партія до Верховної Ради не пройшла. У жовтні 2006 його знову обирають головою цієї організації.

У 2014 році Олег Ляшко включає 81-річного Героя України в список Радикальної партії під № 5. Через це у Шухевича знову відбувається конфлікт зі своїми прихильниками і його знову знімають з посади голови УНА-УНСО.

За словами активістів, їх лідер порушив партійну дисципліну, оскільки рада УНСО не давала йому дозволу балотуватися в парламент від партії Ляшка.

Депутатська діяльність

Вже зайнявши місце в будівлі під куполом Юрій-Богдан Шухевич вносить на розгляд законопроект “Про правовий статус і вшанування пам’яті борців за незалежність України в ХХ столітті”. У квітні 2015 року цей закон був прийнятий Верховною Радою, а в травні підписаний президентом Петром Порошенком і вступив в силу.

Цей закон зокрема містив положення щодо вшанування пам’яті бійців ОУН-УПА, що призвело до кризи у дипломатичних відносинах з Польщею (через події т. зв. Волинської різанини) та викликало роздратування частини суспільства всередині країни.

Парламентарій голосував проти обрання першим заступником голови Верховної Ради Ірини Геращенко. Юрій Романович був одним з ініціаторів законопроекту про розрив дипломатичних відносин з Росією. 1 листопада 2018 року його включено до списку санкцій Кремля.

Ще один важливий момент, Шухевич належить до тих нардепів, які з’являються в Раді досить рідко. Часті відсутності можна пояснити похилим віком і слабким здоров’ям.

Скандал

У 2016 році Герой України і найстарший парламентарій виявився втягнутим в міжфракційні інтриги. У Верховній Раді існує чітко визначений регламент виступу представників депутатських фракцій. На одному із засідань підійшла черга виступити представнику партії “Батьківщина”. Однак лідерка політоб’єднання Юлія Тимошенко передала слово “радикалу” Юрію Шухевичу. До трибуни його підвів теж нардеп від “Батьківщини” Сергій Євтушок.

У цей час із залу вибіг глава “радикалів” Олег Ляшко і став умовляти свого однопартійця не виступати з провокаційними заявами. Після довгих сперечань в засіданні була оголошена перерва. Потім, після відновлення роботи, Шухевич сказав загальні слова про боротьбу з корупцією.

Як з’ясувалося пізніше, Юрій Романович мав намір оголосити проект постанови про імпічмент президента Порошенко. За версією Олега Ляшка, цей документ сліпому депутату підсунула Тимошенко.

Більш того, головний “радикал” заявив, що Героя України можуть вбити і використати його смерть для дестабілізації обстановки в країні. Самого Шухевича він закликав до обережності і попросив виділити йому охорону.

Також з’ясувалося, що в кулуарах Ради зайшов якийсь чоловік, який начебто працює помічником Віктора Медведчука.

У свою чергу Юлія Володимирівна заявила, що Шухевич сам попросив у неї права на виступ, а про що він говоритиме, вона не знала. Крім того, за словами лідерки “Батьківщини” провести в будівлю свою людину теж просив Юрій Романович. Свій зв’язок з Медведчуком вона також відкинула.

Висловлювання

Все своє життя син командира УПА ніколи не приховував своїх переконань. Залишився він вірний собі і після повернення в Україну.

У 2010 році націоналіст висловив думку, що такі території Росії як Кубань, Білгородщина і Південний Дон є споконвічно українськими. На його думку, незабаром вони повернуться на батьківщину, а Україна займе територію від Тиси до Кавказу.

У лютому 2014 року керівник УНА-УНСО був одним з представників культурної інтелігенції Львова, які підписали звернення з вимогою не допускати дискредитації людей за мовною і територіальною ознаками. На думку підписантів “не можна нав’язувати донеччанам або кримчанам галицького способу життя, щоб вони не відчували себе чужими в Україні”.

У 2017 році виступаючи у Львівській бібліотеці на круглому столі, присвяченому антисемітизму, народний депутат закликав використовувати слово “жиди” замість прийнятого в радянській Росії “євреї”.

Декларація

У своїй декларації за 2017 рік парламентарій вказав будинок в сел. Брюховичі під Львовом площею 471 кв.м, річну пенсію в сумі 199 146 грн.  і зарплату у Верховній Раді в сумі 247 769 грн. Крім цього у Шухевича більше нічого немає. В Раді політик отримує компенсацію за житло.

матеріали рубрики
Кудрявцев Олексій Віталійович: досьє, кар’єра, освіта і компромат на екс-главу ДАБІ України Досьє
Кудрявцев Олексій Віталійович: досьє, кар’єра, освіта і компромат на екс-главу ДАБІ України
Тарас Кутовий: робота на Сороса, роздача гречки та пресування аграріїв Досьє
Тарас Кутовий: робота на Сороса, роздача гречки та пресування аграріїв
Добрянський Ярослав Вікторович: біографія, кар’єра та компромат на депутата Київської обласної ради Досьє
Добрянський Ярослав Вікторович: біографія, кар’єра та компромат на депутата Київської обласної ради
Єрко Галина Георгіївна: біографія, сім’я та компромат на депутата Київоблради Досьє
Єрко Галина Георгіївна: біографія, сім’я та компромат на депутата Київоблради
Запаскін Максим Романович: біографія, сім’я та компромат на депутата Київради Досьє
Запаскін Максим Романович: біографія, сім’я та компромат на депутата Київради
Андрій Леонідович Прокопенко: біографія та компромат Досьє
Андрій Леонідович Прокопенко: біографія та компромат
Бунін Сергій Валерійович: біографія, зв’язку і компромат на депутата Верховної Ради Досьє
Бунін Сергій Валерійович: біографія, зв’язку і компромат на депутата Верховної Ради
Буковський Роман Володимирович: біографія, сім’я та компромат на ексдепутата Київської облради Досьє
Буковський Роман Володимирович: біографія, сім’я та компромат на ексдепутата Київської облради
Борисенко Денис Валерійович: біографія, зв’язки, компромат на депутата Київоблради Досьє
Борисенко Денис Валерійович: біографія, зв’язки, компромат на депутата Київоблради
Боднар Володимир Михайлович: освіта, сім’я та досьє на депутата Київради Досьє
Боднар Володимир Михайлович: освіта, сім’я та досьє на депутата Київради
Турець Владислав Володимирович: біографія, бізнес і компромат на депутата Київради Досьє
Турець Владислав Володимирович: біографія, бізнес і компромат на депутата Київради
Ярмоленко Юлія Олександрівна: біографія, кар’єра і компромат на депутата Київради Досьє
Ярмоленко Юлія Олександрівна: біографія, кар’єра і компромат на депутата Київради