Так, доходи бюджету в наступному році заплановані на рівні 913,6 млрд грн (зростання на 18,5% в порівнянні з 2017). При цьому 165,3 млрд грн (майже на 30 млрд грн більше, ніж в 2017-му) вирішили виділити на оборону і безпеку.

Дефіцит бюджету складе 81,8 млрд грн (2,4% ВВП), а державний борг – 1 999,3 млрд грн (60% ВВП проти 63% в 2017).

Також «Бюджет-2018» передбачає підвищення з 1 січня мінімальної зарплати до 3 723 гривень, прожитковий мінімум до 1 700 гривень (з 1 липня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1853 гривень). Зростання реального ВВП закладається на рівні 3%, індекс споживчих цін – 109%, а рівень безробіття – 9,1%.

Варто зауважити, що серед основних пріоритетів – економічне зростання, підвищення доходів населення, посилення обороноздатності, підтримка аграрного сектора, будівництво доріг, децентралізація, енергоефективність, а також розвиток людського капіталу.

Politeka запитала в експертів наскільки «Бюджет-2018» відрізняється від попередніх та яка реалістичність закладених у нього розрахунків.

Борис Кушнірук, економіст:

Бюджет, який ВР ухвалила, є цілком реалістичним. Там немає чогось такого, щоб не відповідало ключовим тенденціям, які ми спостерігаємо цього року. Адже бюджет базується на показниках інфляції, зростанні курсу долара. Ці показники у нас не є завищеними.

Та й за показниками дохідної частини він також виконується.

Державний борг майже в 2 трлн грн – це, звісно, дуже багато, але проблема не лише в його розмірі. Не є чимось надзвичайним. Можна назвати низку країн, де борг значно більший. Річ у тім, що держборг є надто дорогим в обслуговуванні. Дуже високі проценти сплачуємо. Близько 150 млрд грн закладаємо на наступний рік лише на виплату процентів.

В бюджеті не закладене підвищення мінімальної зарплати, яке пропонував президент – на рівні 4100 грн. Там заклали 3700, хоча таке підвищення не є критичним по відношенню до рівня інфляції в цьому році та очікуваної у наступному.

Президент сказав, що за підсумками двох чи трьох кварталів, в залежності від економічних результатів, він пропонує уряду розглянути економічне підвищення. Так що підвищення до такого рівня можливе, хоч там є загроза, що це непрямий тиск на бізнес.

Підвищення зарплати: чому політики обдурюють українців

Одним із ключових пріоритетів бюджетної політики визначено підвищення доходів населення. Логічно, що доходи менш забезпечених верств населення мають зростати. Інша справа, що це має забезпечуватись не бюджетними витратами, а через  забезпечення робочих  місць. Тобто формування такого типу економіки, в якій сама економіка продукту зростання доходів. Тому тут є питання. Але вони не зводяться до бюджету. Це питання загальної економічної політики держави. Можемо мати зростання ВВП, але воно пов’язане із ситуацією на зовнішніх сировинних ринках. Якщо ціни на сировину впадуть, то все впаде за ними.

Помітно доходи людей у 2018 році не зростуть. Та це не так уже й погано. Адже якщо доходи зростають різко, а економіка такими темпами не росте, то це говорить, що відбувається деформація, за яку доведеться розраховуватись, зокрема, зростанням цін тощо.

Віктор Суслов, екс-міністр економіки України:

– Дохідна частина – найважливіша, коли говоримо про реалістичність бюджету. Фінансовий документ, зокрема, базується на прогнозуванні росту ВВП. 3% в наступному році – прогноз, який є більш-менш реальний. Оскільки останнім часом ростуть ціни на сировину. Україна, з її сировинною економікою, в цих умовах може збільшити експорт зерна, металів, руд – те, що в основному експортуємо на зовнішні ринки.

Інфляція стала основним макроекономічним показником. Цього року планувалось 7% річної інфляції, але за підсумками року у нас буде десь в районі 13-14%. Як бачимо, тут помилка майже вдвічі. Уряд та НБУ уже традиційно занижують показники. Хоч для виконання бюджету це не так і погано. Інфляція і в наступному році буде відчутно перевищувати вказану величину. Це забезпечить бюджету додаткові надходження, проте громадяни, відповідно, житимуть бідніше.

Валютний курс – також дуже важливий показник, який визначає для нас вартість імпорту. 29 грн за долар – це показник, який можна вважати реальним, якщо все було б стабільно,  із забезпеченням платіжного балансу.

Не треба забувати, що Україна прийняла кілька важливих рішень, які обов’язково вплинуть на бюджет, зокрема, на зовнішнє фінансування. Йдеться про продовження на рік мораторію на продаж землі. А саме цього, запровадження в Україні ринку землі, вимагав від України МВФ. Це може вплинути на фінансування  на тлі невиконання Україною низки інших зобов’язань.

Та й всіх ці антикорупційні скандали впливатимуть на поведінку МВФ. Вже є відповідні заяви. Отож в наступному році Україна може втратити частину кредитів МВФ. Це позначиться на валютній стабільності, приведе до падіння курсу гривні – до більшого рівня, ніж прогнозувалось. Із зовнішніми боргами загалом ситуація погана.

Україна за рік має погасити приблизно 7 млрд дол. зовнішнього боргу, не маючи таких резервів. Це також один із чинників, який може прогноз по валютному курсу дуже сильно підірвати.

Крім того, ми не прийняли рішення про відміну мораторію на експорт лісу кругляка. Це уже – мінус 600 млн євро від ЄС, і очікуваний від них транш теж не отримаємо. Є чимало пунктів невиконання Україною взятих на себе зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Все це впливатиме на ставлення Європи до нашої держави.  Хоча треба розуміти – якщо влада доведе країну до дефолту, то цей бюджет- 2018 можна буде викинути.

Зауважу, що ВР ухвалила (в угоду ЄС) рішення про підвищення акцизних зборів на тютюнові та алкогольні товари. Там уже досягнули максимуму. Тепер відбудеться тінізація цих сегментів і надходження до бюджету будуть навіть меншими, ніж були. Тому у цій частині доходи бюджету не будуть виконані. Очікуваного приросту акцизних зборів, 12,5 млрд грн, не отримаємо.

Колапс української енергетики: хто і навіщо заблокував ринок

Все це говорить, що бюджет знаходитиметься в зоні ризику його виконання.

Збільшення фінансування оборонного комплексускладне питання. З одного боку, українська армія потребує оновлення. Але на глобальну модернізацію військово-промислового комплексу жодних українських бюджетів не вистачить. Плюс 30 млрд грн – це нічого не означає. Завдання не вирішується. Вочевидь, треба тратити стільки, скільки можемо собі дозволити. Для України на сьогоднішній день – це 5% ВВП. Таким є наш максимум. Знаходимось на 130 місці у світі за обсягом ВВП на душу населення – в одному ряду з африканськими країнами. Тому грошей на ефективне озброєння у нас немає.

Щодо збільшення мінімальної зарплати, то тут треба сказати, що бюджет прийняли із врахуванням пропозиції уряду – 3700 грн заклали на мінімальну зарплату. Пропозицію президента не взяли до уваги, що, швидше за все, викличне різку оцінку з його боку. Але тим самим уряд нагадав президентові, що ми все-таки живемо в парламентсько-президентській республіці. Хоч уже пролунали заяви, що пропозиції президента розглянуть в наступному році, якщо будуть економічні підстави для збільшення мінімалки. Скоріш за все нічого не врахують. Зарплату в 4100, що пропонував Порошенко, не приймуть.

Підвищення мінімалки до 3700 – це краще, аніж нічого не підвищувати. Однак при таки темпах інфляції це дуже мало. При цьому, депутати знайшли гроші, аби підвищити собі зарплати, прирівнявши їх до міністерських. Це негативно сприйметься людьми.

60% населення України знаходиться в дуже скрутному становищі, через що вимушені звертатись за субсидіями. Це свідчить про глибину бідності в країні. Владі треба було знаходити кошти для підвищення доходів малозабезпечених сімей, аби люди переставали потребувати субсидій. Цього не було зроблено.

В країні все більше і більше збільшується розрив між бідними і багатими. І це небезпечно для збереження стабільності в державі. Наступний рік буде роком серйозних соціальних протестів – люди будуть доведені до крайньої межі соціальною політикою.

Романія Горбач