Дуріть себе
Та не дуріть Бога
Т.Шевченко
Випробувань та перешкод завжди було достатньо в житті нашої країни та українського народу.
В. Путін ухвалив рішення знищити нашу країну та український народ, руйнуючи міста та села України. У парадигмі країни та життя народу беруться ті відміни, які найглибше змушують переживати власний час: свої проблеми, війну з Росією, неправий суд, переслідування патріотів, поневіряння, безнадійність, «вмивання рук» влади від соціальних та життєвих проблем та відповідальності за благополуччя країни та нарда. У владі не вистачає чесних та мудрих кадрів. Бракує керівництву країни і «розумності», здатності ясно усвідомлювати те, що відбувається, не вистачає свідомості та стратегічного мислення.
І що буде далі в країні владі байдуже? Навіщо граєте не свою, а чужу п'єсу?
Чекаючи швидких результатів поліпшення життя, закінчення війни, миру, які відсутність викликає у людей почуття незадоволеності і роздратування. У країні рівень довіри до президента, депутатів, офісу президента дуже низький. Як можна вірити безуглівщині, арахамівщині, гетьманцевим, усім цим корупціонерам, якщо вони навіть протягом одного дня лжесвідчать, йдуть на будь-які угоди, продають країну, армію, народ.
Люди втратили віру у справедливість, навіть думка тьмяніє і зникає. Правління країною «Зеленою владою» принесло для українського народу глибоке розчарування, зазнали краху найкращі надії людей. Країна пливе в безодню, що палає. А ми фантазуємо боротьбу з олігархами, які посадили В.Зеленського в президентське крісло, побудувати університет майбутнього, висадити мільярд дерев, виготовити мільйон дронів, попити каву в Ялті, все це маніловщина людей цікавить, що зроблено вами особисто, панове «Слуги народу». Всі думають тільки про себе, все замикається у своєму боягузливому егоїзмі. І лише воїни-герої, офіцери та генерали Української армії відчинили свої серця на захист країни та народу. У справах державних, часто під приводом користі, роблять дуже багато помилок. Вдивіться в це збіговисько ледарів і балакунів, на цю «моль»,- баламутку, Безуглую, яка вже вдруге у свої труси намочила від злості на військових офіцерів. Народ радить вам – не чіпайте, не смійте, не брудніть, ні імен, ні честі воїнів-героїв, офіцерів та генералів нашої армії. Адже армія – це надія на мир та соціальну справедливість.
Хіба ти не бачиш,
Хіба ти не чуєш людського плачу
Т.Шевченко
Журналіст Павло Іллюша
