Сподіваюся, всі ми чудово розуміємо, що навколишній світ цинічний і тому за кожною яскравою «кампанією з торжества справедливості» просто стоять гроші. Чому, здавалося б, рутинний фактор – такий як введення формального індикатора на визначення поточної ціни вугілля, відомий у нас як «Роттердам+» – піддався настільки потужній скоординованій медійній атаці? Яка дозволила намертво закарбувати «Роттердам+» в галерею головних сьогоднішніх демонів.
По суті ж, це найбільш яскрава історія про те, як конкретна людська користь витончено маскується під турботу про суспільне благо, збирає під свої викривальні прапори корисних ідіотів і створює ілюзію війни за справедливість.
Формально, все банально і нудно. Для того щоб ринок був прозорий – потрібна якась універсалія. Формула ціноутворення – наріжний базис сировинного ринку (нафта, газ і тепер вугілля). Довідкове. Порівняли? Продали. Крапка. Ніякої змови. Звичайна практика.
Але блискавично виникло три антитези. Перша: кримінальна. Нібито хитруни купують дешево вугілля з сірих копанок, а продають нам за ціною «Роттердам+». Друга: корупційна. Формула дозволяє спочатку генерувати гігантський сірий відсоток і відправляти його в кишеню «смотрящим». Третя: персональна. Відбулося неземне збагачення Ахметова і його партнерів з Кабміну і Адміністрації президента.
Пролітаючи над гніздом зозулі-2Згодом, правда, виявилося, що ТЕЦи купують вугілля нижче «Роттердаму». І взагалі «Роттердам+» – всього лише формальний показник, який позначає межі допустимого. Однак брендування зла вже сталося. «Роттердам+» заявлений головним вбивцею нашого рівня життя і основою для змови між Ахметовим (Рінату Леонідовичу, втім, все одно. Він завжди «винен»), НКРЕ (як головного корупційного держінституту на «утриманні» Ахметова) і компанією ICU, яка скуповувала бонди того ж ДТЕК на зниженні. Саме ICU – ласий об’єкт для атак, так як є прив’язка до держтопів.
Однак скринька відкривається трохи інакше. Повернуся до того, що будь-яка синхронізована кампанія – це великі гроші. Так ось, індикатор «Роттердам+» банально боляче вдарив по інтересах двох олігархів – Коломойського і Пінчука, чий феросплавний бізнес є найбільшим споживачем електроенергії. Зрозуміло, що нові платіжки для них потягнули різко вниз рентабельність цих колись високоприбуткових бізнесів. А що їм вигідніше – модернізувати бізнеси і зменшити прибуток чи затіяти медіа-війну? Пінчук задіяв свою «єврооптимістичну групу», щоб атакувати конкретно ICU за її профільну роботу. Коломойський же зіграв трохи примітивніше і випустив на ринг екса з партнерського «Конкорду» Андрія Геруса, який розповів про захмарне зростання тарифів для кінцевого споживача через паперову формули. В підсумку. Тарифи зросли, але зовсім не через «Роттердам». Коломойський і Пінчук отримали козирі для тіньової торгівлі. ICU ж, яка скуповувала бонди поряд з іншими глобальними інвесторами, виправдовується.
Михайло Подоляк, блогер
