– Хочу з вами почати відразу з двох трендових тем. Перша тема – вихід нового айфона iPhone 8 і 10. Чи дивилися ви вчора презентацію?

Александр Кирш
– Чи не дивився, і вважаю, що кожен наступний – гірший за попередній. Я досі користуюся застарілими звичайними телефонами. Хоча iPhone у мене теж є. Правда, не знаю, навіщо – може, іноді для фотографій. В принципі, мене влаштовує стара, я б сказав, стародавня Nokia. Там дивовижний Т9, яким користуватися набагато зручніше. І я з використанням словника на клавіатурі телефону пишу швидше, ніж вручну. З iPhone такі штучки не вдаються, тому що там більше клавіш.

– То який у вас iPhone?

– Шостий, мені вистачає.

– Ну, це не зовсім старенький. А чому, як ви думаєте, Apple пішов на те, щоб презентувати відразу восьмий і десятий. Чи будуть купувати восьмий, і що з дев’ятим?

– Їм потрібно весь час щось оновлювати. Кожен новий – ворог попереднього. І дуже велика зміна – ворог якості.

– ІPhone Х вони його назвали.

– Я вже не кажу про те, що це ще й досить шкідливо. Я навіть писав з цього приводу – по мобільному телефону і по iPhone. Щоб грамотно говорити, потрібно, щоб голова не була між телефоном і станцією. А якщо не відомо, де знаходиться станція, то тоді оптимально – лежачи, щоб телефон був зверху. Тоді, оскільки станція ще вище, сигнал зі станції до телефону точно не пройде через голову. Це, якщо припустити, що ми не на хмарочосі.

– Ще одна дуже трендова тема – це тема повернення в Україну Михеїла Саакашвілі. Як ви ставитеся до тих подій, які ми спостерігали в неділю? Вже цілий тиждень, як Михеїл Саакашвілі конференції дає, об’єднується з опозиційними силами, з різними молодими партіями. Яке ваше бачення?

Іван Крулько про права Саакашвілі, силу влади та загрозу диктатури

– Справа в тому, що Саакашвілі об’єднується з ким завгодно – хоч з Опозиційним блоком. Він політично всеїдний, йому аби об’єднуватися. Думаю, що його все одно заарештують і відправлять до Грузії.

Проблема тут не стільки в Саакашвілі, а в тому, що купа народних депутатів через нього порушили закон і державний кордон. І тепер, якщо у нас не вибіркове законодавство, а яке діє для всіх, то всіх цих нардепів потрібно приставляти до позбавлення імунітету, для цього потрібно, щоб прокуратура дала відповідні подання.

Тому, що у нас прийнято саджати і за дрібниці набагато нижчого масштабу. Якщо знайшли у депутата в декларації або фактично долари – вважається, раз він не може довести, що купив їх давно, то купив цього року. Раз купив цього року, де взяв гроші при маленькій зарплаті? А якщо купив десять років тому, покажи квитанцію, а її немає. Так ось за це депутатів позбавляють недоторканності. На тлі таких порушень, порушення державного кордону, тим більше має вести до позбавлення імунітету. Подивимося, чого варта наша прокуратура. Чи дійсно вона працює ефективно.

– Якщо це, все таки, станеться і будуть такі подання внесені до Верховної Ради від прокуратури, як ви будете голосувати?

– Я буду голосувати за дотримання закону. Люди порушили закон, вони порушили державний кордон, природно, їх потрібно позбавляти недоторканності, з якої б фракції вони не були. Інакше, чого взагалі варто наше законодавство, якщо воно діє вибірково?

– Добре, тоді зараз повернемося під купол Верховної Ради. Ця осінь, як сказав спікер парламенту, буде проходити під знаком реформ. Є важливі реформи, які необхідно прийняти депутатам. Ви вже почали приймати реформи. У вівторок, на першому пленарному тижні, ви дали старт реформі системи освіти. І ви також проголосували «за». Зрозуміло, що буде передбачена тепер дванадцятирічна система в школі, вчителям обіцяють в чотири рази підвищити зарплату – до дві тисячі двадцять третього року. І, все таки, не зрозуміле  мовне питання. Ніхто, чомусь, не може відповісти. Можливо, ви прокоментуєте?

– Коли йдеться про підвищення зарплати в чотири рази, то навряд чи мова йде про реальну зарплату. Швидше за все, про номінальну. Тобто, передбачається відповідне зростання інфляції, відповідний курс долара і так далі.

Я собі не уявляю, щоб просто так реальна заробітна плата вчителя зросла в чотири рази. Ми бачили, як робили зарплату 3200. Це не в чотири рази, і то пішли оформлення людей на півставки, пішли масові звільнення. Тобто, виросли тільки податки. А людей стали відправляти у відпустку за свій рахунок або звільняти. Так що, від зростання зарплати ніхто нічого доброго не чекає. Коли грошей немає, а зарплата формально повинна рости, значить, або відпускають за свій рахунок, або звільняють. Це як гра з наперсточником, розумієте? Його не обдуриш, у нього під наперстками, все одно, одна і та сама монета. Як наперстки не переставляй, а монеток більше не буде. Ось так само і з ростом зарплат, коли на це немає реальних грошей.

З мовами, звичайно, потрібно було діяти інакше. Тому що, ясна річ, що українська мова має бути захищена від російської. Тому що Путін вважає, що там де російська мова – там Росія. І тому, від російської мови українська держава, дійсно, має захищатися. Але заодно, щоб не було дискримінації, що ми тільки проти російської мови, довелося обмежити і застосування всіх інших мов. А це – неправильно. Тому, що порушені права нацменшин. Ми бачимо, як образилися Угорщина і Молдова, й інші країни. Тому, я вважаю, що виходити з цієї ситуації потрібно наступним чином: в закон потрібно обов’язково дописати, що є пріоритет міжнародних договорів над цим законом, в тому числі, і тих договорів, які укладаються після його прийняття, і якщо положення закону суперечить положенням договору, то застосовується договір.


Відповідно, укласти договори з усіма зацікавленими країнами – з Румунією, Молдовою, Угорщиною, Словаччиною про певні права щодо освіти на мовах відповідних народів. І в такому випадку, закон про освіту буде діяти не сам по собі, а разом з цими договорами. Тобто, всі мови будуть захищені, крім мови країни-агресора. А її не можна захищати.


Захищаючи російську мову, Україна сама собі риє могилу. Тому що Росія офіційно вважає, що вона закінчується там, де закінчується російська мова. Тому, освіта повинна вестися, безумовно, на національній мові, але національні меншини повинні бути наділені певними правами. І ці права повинні бути зафіксовані в міжнародних договорах. А в закон повинні бути внесені доповнення.

– Коли цей додаток має бути внесено? Президент же ще не підписав цей закон.

Роман Семенуха про освітній прорив та закони військового часу

– Навіть якщо він його підпише, можна змінювати і вже підписаний закон. Просто для цього потрібно внести відповідний закон – про внесення доповнень до закону про освіту. Тут нічого особливо немає, в Податковому кодексі є така норма, в Митному кодексі є така норма. У дуже багатьох нормативних актах є така норма про пріоритет міжнародних договорів над місцевим законодавством.

А далі – укладати договори з усіма скривдженими країнами, щоб вони не ображалися. І дуже важливо: в цих договорах потрібно передбачити відповідні права українців, що живуть на території цих країн. Щоб це було рівноправно.

– І, все-таки, могли б ви прокоментувати, чому ви голосували за реформу системи освіти, що вас підштовхнуло? Що може змінитися?

– Ми завжди за все голосуємо в цілому. Скажімо, коли приймається бюджет, там завжди рішення комплексне – тобто права одних за рахунок інших. На мене колись нападали чорнобильці, в хорошому сенсі. Атакували запитаннями, мовляв, що ж ви проти наших прав. А я кажу: ну це комплексне рішення, зате легше стало інвалідам. Ясна річ, що їх це не втішить.

Але завжди закони – це комплексні рішення, потрібно їх розглядати при голосуванні в цілому. Звичайно, бажано було і там поправити, і там поправити. Але, оскільки вже всі правки внесені, або проголосовані, «за» або «проти», то вже доводиться приймати щодо закону в цілому. А в цілому, закон необхідний. Тим більше, що те, що сталося з мовами, можна підкоригувати через міжнародні договори. А освітня реформа необхідна, тому що з дна ями завжди будь-який рух буде вгору. Я, правда, таке говорив і при Азарові. Що економіка знаходиться в такому стані, що, куди б ми не рухалися, буде рух вгору. Я не передбачив, що він, як професійний геолог, буде бурити вглиб. Але це Азаров. А так, будь-який рух із дна ями буде вгору. Так само, як з Півдня будь-який рух буде на Північ. Тому, будь-яка зміна сьогоднішньої системи освіти буде в кращу сторону. Її потрібно розворушити.

Крім того, я особисто довіряю Гриневич. Це дуже порядна людина. Думаю, що, в цілому, толк буде. При тому, що закон потрібно підкоригувати. Це цілком реально, тут нічого немає неможливого. Це не те, через що не варто взагалі не голосувати за цей закон.

– Що стосується пенсійної реформи, то наскільки ймовірним є, що вже наступного тижня вам доведеться голосувати?

– Доведеться голосувати, ось саме – доведеться. Подивимося, яким буде текст. Може бути, я все таки, проголосую проти, якщо текст буде такий же паскудний, яким він є на цю хвилину.

Тому, що я вже сказав, – монетка одна і та ж. Намагаються збільшити пенсії, а монеток в країні більше не стає.


Якщо ми хочемо збільшити пенсії при тій же грошовій масі, яка є, і не друкувати гроші, збільшуючи інфляцію, при цьому, обходитися мінімальними іноземними інвестиціями, тому що великих немає, то зростання пенсій буде або за рахунок того, що ми домальовували гроші, або за рахунок того, що зменшується кількість пенсіонерів. Або вони вмирають, або у них через збільшений стаж фактично збільшується пенсійний вік.


Формально, навіть якщо пенсійний вік не росте, а росте необхідний стаж, то це все одно означає, що фактично зростає пенсійний вік. Так чи інакше, я хочу, щоб всі зрозуміли – коли в країні кількість грошей не збільшується, коли економіка стоїть, будь-яке зростання пенсій може бути тільки за рахунок кількості пенсіонерів. Це і робиться. У той же час, можна було б задіяти зовсім інші важелі. Тим, хто зараз йде на пенсію, вже надпенсія не встановлюється. Але, тим кому вже встигли встановити пенсії по 20-50 тис., вони не зменшуються. Тому що заднім числом не можна зменшувати.

Ми хотіли провести через Раду проект, що перевищення певної суми обкладається за ставкою 90%. Наприклад, 20 тис. – обумовлена сума, а все, що вище – обкладається під 90%. І Верховна Рада не проголосувала, тому що там багато депутатів, яким вже встигли нарахувати за старими законодавчими нормами великі пенсії. І вони себе не хочуть позбавляти грошей.

– Тобто, у них власні інтереси.

Сьома сесія Верховної Ради: якою буде осінь реформ

– Так, хтось отримує 2-3 тис., а хтось – 50-100 тис. Навіть якщо у суддів це називається не пенсія, а довічне утримання. Все одно, по суті, це колосальна пенсія. У той же час, зробити, щоб суддя отримував не 100 тис., а 20, а перевищення обкласти під 90%, тоді буде 28 замість 100, то зекономлених 72 тис. вистачить, щоб роздати по 2 тис. тридцяти шести пенсіонерам. Розумієте? Але це не задіюється. І вони об’їдають, фактично, інших пенсіонерів.

Й інша є фантастична норма – понад визначену суму не нараховується єдиний соціальний внесок. Ця сума зараз десь в районі 40 тис. грн. Тобто, заробив чесно мільйон, перші 40 тис. обклали ЄСВ, інші 96 тис. нічим не обклали. Тобто бомж платить більше, ніж олігарх. У бомжа обкладають все, у олігарха – тільки перші 40 тис. І цим користуються.

Тобто, якщо хтось отримує величезні гроші, на підприємстві всі зарплати оформляють на нього, адже у нього все одно понад 40 тис. А він потім в конверті роздає. Тоді і звільнити будь-якого працівника йому нічого не варто. Не треба чекати третього порушення, просто за скільки розписуєшся, стільки і будеш отримувати. І він сам піде. Тобто, це проти прав людей.

Але люди на це йдуть тому, що колосальна економія. І тоді шеф говорить, що або ці гроші підуть до бюджету, або я з тобою поділюся. А ціна питання – 22%, це багато.

Багато хто готовий отримувати більше, але при цьому втрачаючи трудові права. Це відбувається саме за рахунок того, що у держави абсолютно дика норма. 40 тис. обкладаються, а надприбуток – ні.

– Так, Олександр Вікторович, у нас, як завжди, виходить, що багаті стають багатшими, а бідні тільки біднішими.

– Так, і якщо це реформа не чіпає, тоді яка вона реформа? Зверніть увагу, підприємець, який не те, що дохід не отримав, а навіть не працював, повинен платити 700 грн. А олігарх платить тільки з першої, незначної для нього, суми. І це називають реформою, якщо все це зберегли?

– А ви якусь альтернативу пропонували?

– Звичайно, пропонував. Вона була опублікована і на сайтах отримала високий відсоток голосів. Але нікому це не потрібно, ніхто цим не займався. Рева зробив свою реформу, тобто Реві зробили. Хто це йому писав – складно сказати. Президент підтримав. Тепер це читається, прем’єр підтримав.

– Я так розумію, що МВФ підтримує саме цю реформу?

М’ясний фарс: хто і чому спекулює на цінах

– У МВФ логіка не в тому, щоб підтримувати саме цю реформу. Там логіка, щоб не було надто багато грошей у витратах на пенсіонерів. Оскільки ця реформа великі витрати на пенсіонерів не передбачає, і зростання пенсій досягається за рахунок зменшення кількості пенсіонерів, стаж по-іншому рахується і потрібно більший стаж, щоб отримувати пенсію. Ті, хто отримували особливі пенсії, отримуватимуть звичайні. Ті, хто отримував звичайні, багато хто з них, тепер будуть отримувати пенсії, які є соціальними, тобто, значно менше. Тому, МВФ не проти.

– Ще наступного пленарного тижні має розпочатися непростий бюджетний процес. У цьому році будуть зміни. Як обіцяє Володимир Гройсман, Кабмін не відкликатиме головний фінансовий документ країни для доопрацювання, як це було раніше. Тобто, ми можемо розраховувати, що бюджет буде прийнятий вчасно, без якогось політичного підґрунтя?

– Ну, як таке може бути? У минулому році теж бюджет зробили рано, а потім в грудні все поміняли під зарплату 3200. І гріш ціна була того бюджету, який був зроблений влітку, якщо вже в грудні все поміняли. Тоді ж з’ясувалося, що країна бере на себе колосальні борги ПриватБанку. Тобто, бюджет живе якимсь своїм віртуальним життям.

Від того, що в країні відбулися серйозні події, пов’язані з ПриватБанком, бюджет навіть не поворухнувся, жодна цифра в ньому не змінилася. Ну що це за бюджет? Якщо держава приймає на себе колосальні зобов’язання ПриватБанку, а він на це ніяк не реагує?


Що це за бюджет, якщо в липні він був один, а в грудні – зовсім інший? Хоча формально це називалося «зміни і доповнення до бюджету». Але зміни через зарплату 3200 були настільки принципові, що, по суті, це був новий бюджет.


– На наступний рік – 3723 грн передбачається мінімальна зарплата. Прожитковий мінімум – 1700 грн. А ось курс долара – 29,3.

– Значить, будуть продовжувати тримати курс долара зубами. Було б добре, що в Україні курс долара не росте, було б добре, що не опускається гривня. Якби при цьому не росли ціни. Але, оскільки ціни все одно зростають, гріш ціна цьому курсу, який тримають зубами.


Більше того, народ не задоволений. Раніше можна було хоча б захиститися від інфляції тим, що поміняли гривні на долари і вже легше переносити інфляцію. Зараз долар не рятує. Ціни ростуть, а долар не росте. Тобто, народ навіть не може втекти від інфляції через долари.


А тепер макроекономічно: яку користь має держава від того, що в країні ростуть ціни, а долар стабільний? Це означає, що гривня незаслужено має курс, якого вона за економічними параметрами не повинна мати. А раз так, виходить, що долар свідомо тримають, щоб він не був занадто високий. Таким чином, підтримують штучно гривню. А це ускладнює український експорт. Експортерам набагато складніше просунути свою продукцію за кордон, коли у нас всередині країни нереальний курс. Зате це полегшує імпорт, зацікавлює країну в імпорті. І замість того, щоб експортувати, продавати продукцію і давати роботу своїм людям, ми, умовно кажучи, даємо роботу китайцям. Тоді нам вигідний не експорт, який при такому курсі стає неможливим, а імпорт. Ось – вся ціна цієї економічної стабілізації, що ми тримаємо долар.

Був би сенс в цьому, якби в економіці, що дійсно рухається, де не ростуть ціни, був стабільний курс. А ця стабільність, коли ціни ростуть і ми рубаємо експорт – тут нічого хвалитися. Коли курс довго тримають зубами, то він, рано чи пізно, не витримує і в таких випадках завжди зростає в півтора рази. Я згадав: був п’ять, став вісім, був вісім – став дванадцять і так далі. Наступна зупинка, по ідеї, – сорок. Можливо, у них зуби міцні, я не знаю. Але бонусів країні від цього немає.