– Ми входимо в передвиборчий рік. Є думка, що альтернативи чинній владі немає, тим паче у країні, що воює. Це так?

– Безумовно, це маніпулятивна теза. Окрім маніпуляцій, інших шансів втриматися при владі у Порошенка немає. Якщо ж говорити про чесну боротьбу, то його шанси вже зараз дуже маленькі, продовжують танути на очах.

За певні тези влада чіплятиметься як за останні рятівні кола. Це риторика про стабільність, не розкачуйте човен, коней на переправі не міняють тощо. Але ж українська історія доволі красномовна. У нас у крові такий підхід до влади загалом.

Кравчук, перший президент, не досидів навіть до кінця першого терміну, бо були дострокові вибори. Ющенко закінчив своє президентство з рейтингом 5%, навіть не вийшов у другий тур. Янукович не досидів до кінця свого першого терміну. Єдиний виняток – Кучма, та й то ми добре пам’ятаємо, що наприкінці його другого терміну було рішення Конституційного суду, щоб він залишався президентом.

Потім був сценарій змінити Конституцію й перейти до парламентської республіки, а Кучма став би прем’єром із необмеженими повноваженнями, але обидва сценарії зруйнувала Помаранчева революція, в результаті якої зміна влади відбулася. Суто механічно так відбувалося.

На сьогодні претензій та звинувачень до нинішньої влади накопичилося більш ніж достатньо, тому, звичайно, шанси залишитися на другий термін тануть. Очевидно, вони будуть дуже серйозно боротися, не розраховуючи на особливу симпатію виборців.

– На що буде розрахунок?

– Передовсім, на переляк людей, різноманітні страшилки. Але основне – це адмінресурс. Це буде намагання домовитися з мерами великих міст, обласних центрів. Зараз у них дуже багато влади, багато чого залежить від того, на кого вони робитимуть ставку – це дуже серйозний фактор.

А також важливі мажоритарники. Вони будуть кровно зацікавлені у збереженні мажоритарної системи. Влада намагатиметься максимально мотивувати мажоритарників, щоб вони давали голоси за Порошенка на президентських виборах, щоб потім отримати гарантії на парламентських.

Це очевидна схема, яка вже вимальовується. Плюс банальні фальсифікації, на жаль, поки що в нашій країні ніхто не скасував, так само як і банальний підкуп.

Давід Сакварелідзе про переслідування, диктатуру та токсичні реформи

З огляду на реальний рівень життя людей, до якого їх довели, сьогодні на будь-яких виборах будуть страшні масштаби підкупу. Правоохоронна система, як і в будь-які часи, повністю на це закриває очі. Я би не скидав із рахунків банальні брудні методи, які можуть використовувати.

– Є й інший бік медалі. Багато людей кажуть, що справді немає гідного кандидата. Чи вважаєте ви Тягнибока таким кандидатом, який має шанси перемогти на виборах?

– Політика цікава своєю абсолютною непередбачуваністю. Ми завжди будуємо прогнози, виходячи з певних речей, які видаються абсолютно логічними, але час усе змінює. І ніхто не може це спрогнозувати.

Хто в жовтні 2013 року міг уявити собі, що вибори президента відбудуться, по-перше, не в 2015 році, а на рік раніше, що Януковича не буде не те що в другому турі, а взагалі серед кандидатів, що президентом у першому турі стане Порошенко?

Напевно, людині, яка озвучила б таку схему, порадили б звернутися за психіатричною допомогою. І, напевно, це правильно, бо тоді таке видавалося абсолютно нереальним. Можна було з таким же відсотком ймовірності спрогнозувати, що інопланетяни прилетять й очолять Україну. Але це сталося, це «чорний лебідь» – неочікувана подія, яка змінює все. Парадокс у тому, що такі «чорні лебеді» стаються весь час, а не раз за історію. Наприклад, хто уявляв, що Трамп стане президентом США? Ніхто навіть у Республіканській партії його серйозно не сприймав. Навіть коли він виграв, усі вважали, що це випадковість. Таких прикладів можна наводити безліч.

Є певні моменти, де ми можемо зробити цілком раціональний аналіз. Наприклад, люди, які описують свої симпатії у соцопитуваннях. Я розумію, що це дуже маніпулятивна історія. Одне із соцопитувань із дуже великою вибіркою свідчить, що серед усіх громадян України лідери перегонів станом на зараз набирають 7-12%. Тобто ми розуміємо, що 10% у цій історії – це фактично вихід у другий тур.

Враховуючи рівень розчарування українською політикою, рівень розгубленості людей, а також конкуренцію, яка весь час стрімко зростає, ми отримаємо ситуацію, коли голоси будуть дуже фрагментуватися.

Навіть кандидат, який може за певних обставин набрати 7-8%, може вийти у другий тур. А у другому турі може бути що завгодно.

Я не став би зараз прогнозувати, чи має реальні шанси на перемогу Олег Тягнибок. Зараз відбуваються доволі серйозні процеси, все може швидко змінитися.

Це характеризує наш політичний час. За часів Януковича була так звана стабільність, нам нав’язували, що все буде більш-менш прогнозовано. Зараз же період абсолютної нестабільності в будь-якій сфері. Краще не прогнозувати, щоб потім через рік не сміятися з власних прогнозів.

– Наскільки ймовірно, що більшість у парламенті зважиться на зменшення прохідного порогу та допущення до виборів до нового парламенту нових партій?

– З одного боку, нинішній владі категорично невигідно змінювати виборчий закон кардинально.

Адміністрація президента вже робить ставку на мажоритарку, вони розуміють, що без неї у них шансів немає ні на президентських, ні на парламентських виборах.

Звісно, при цьому вони говоритимуть інші речі, бо була програма Порошенка, де було написано, що потрібні відкриті списки, була коаліційна угода, яку підписали п’ять партій, де було написано про відкриті списки, що закон має бути вже в І кварталі нового парламенту, тобто ще на початку 2015 року.

Вони завжди знайдуть 150 пояснень, чому не виходить, щоб перекинути відповідальність і нічого не зробити.

Але все – в наших руках. Якщо буде активний суспільний тиск, ми можемо змінити ситуацію та домогтися серйозної зміни виборчого законодавства. Це було одним із завдань акцій під парламентом восени, це лишається одним із ключових пунктів порядку денного парламенту.

Тому шанси є, але невеликі. Технічні зміни мають більше шансів, бо влада не може взагалі проігнорувати цю ситуацію, нічого не змінити. Тоді доведеться постійно виправдовуватися, а їм треба зберегти обличчя. Але це буде маніпуляцією з їхнього боку. Вони скажуть: «Ми змінили закон, як і обіцяли», але зміни будуть несуттєвими.