Чи може Петро Порошенко не потрапити до другого туру президентських виборів, які сценарії буде застосовувати чинна влада та хто для неї є найбільш неприємним опонентом, розповів гість Politeka Online Олександр Кочетков, політичний експерт і політтехнолог
Щодо основної інтриги цих виборів
Для мене є дві основних інтриги: в який спосіб чинний президент Петро Порошенко потрапить у другий тур та чи з’явиться якийсь невизначений на сьогодні фактор, який переверне шахову дошку та змінить правила гри. Я не маю сумнівів, що Порошенко потрапить у другий тур, але щось має відбутися, якусь технологію доведеться владі застосувати, бо за рейтингами це якось не проглядається.
Щодо ймовірності повторення сценарію виборів 1999 року Кучма-Симоненко
Як голосувати – будуть визначатися за два-три тижні до виборів безпосередньо. Є люди, які вирішують, ідучи до виборчої дільниці.
Ближче до виборів українці починають думати, хто справді може перемогти, а не хто подобається. Чомусь – мабуть, історичний досвід – українці не хочуть голосувати за тих, хто перемогти не може. Порошенко п’ятий чи шостий у рейтингах, але щодо можливості перемогти – другий чи третій.
Сценарій виборів 1999 року Кучма-Симоненко – основний сюжет, запропонований від початку. Взяли фактично російську кальку Єльцин-Зюганов. Тоді затягнули Симоненка у другий тур, почали репетувати щодо червоного реваншу – і країна проголосувала за Леоніда Кучму, а західні спостерігачі закрили очі на фальсифікації на користь влади, бо всі не хотіли червоного реваншу.
Сьогодні йдеться про регіональний реванш на чолі, наприклад, із Юрієм Бойком або Олександром Вілкулом. Це взяли за модель, а вона не зовсім працює. Симоненка протягти у другий тур значно простіше, ніж Бойка. До того ж Порошенку потрібно і самому пройти.
Щодо потрапляння Тимошенко до другого туру
Безумовно, якщо не буде перевертання шахової дошки.
Щоб розіграти сценарій регіонального реваншу, Порошенко намагається домовитися з регіоналами, до яких долучився Медведчук, приблизно так само, як він домовився у Відні з тими-таки регіоналами, щодо проходження в другий тур, розподілу влади та фінансових потоків до виборів, щоб вибори тільки зафіксували це.
Наскільки технологічно вибудовують свою кампанію ключові кандидати
Основна проблема Юлії Тимошенко – величезний досвід у політиці. Хоча електоральна пам’ять коротка, але все ж таки вона є. Рейтинг недовіри у неї був доволі високим.
Основне її завдання – не підняти електоральний рейтинг, а знизити рівень недовіри, тому вона почала розповідати про майбутнє.
Відкидаємо минуле і все погане, що там було, проголошуємо “Новий курс”, перезаснування країни, нові правила формування влади, життя. Це дало певні результати – рейтинг недовіри почав знижуватися. Зараз є тенденція, але треба довести до кінця: щоб ідеї нового суспільного договору, нового курсу охопили весь електорат. Це важке технологічне завдання, побачимо, що у неї вийде.
Що ж до пана Анатолія Гриценка – він врешті-решт потрапив на телебачення. У нього завжди були проблеми з ТБ, його не пускали напередодні виборів, бо він критичний.
Він каже доволі розумні речі, в нього почали стрімко зростати рейтинги.
Але це зовсім нічого не означає безпосередньо щодо виборів. Треба запропонувати щось більше, ніж просто розмови про жорстку руку та порядок. Який порядок, яким чином, де ця команда, що ви пропонуєте, щоб перемогти не лише на виборах, а й олігархічну владу, яка зараз є? Якщо він це не запропонує – нічого не вийде.
Нагадаємо, Гриценко формує команду, яка створить умови для залучення інвестицій.
Як писала Politeka, нехай моляться: Філарет розповів, що чекає Росію після отримання Томосу.
Також Politeka писала, що Микола Томенко про недопущення у другий тур проросійських кандидатів та заборону фонтанів.