Двічі українці обирали президента в один тур (в 1991 і 2014 роках), в інших випадках - у два. Тільки на виборах 2004-2005 року довелося проводити фактично третій тур. Яке значення він мав і як позначився на подальшій історії нашої країни?
Про це в програмі «Культ особистості» розповідає історик і політолог Кость Бондаренко.
«Це був перший випадок після прийняття Конституції в 1996 році, коли елітам стало ясно, що волею-неволею доведеться вийти за конституційні рамки. У 2004 році з'явилася теза «Дух закону повинен домінувати над буквою», яку пізніше не раз повторювали наші політики. Еліти прийшли до компромісу: парламентська більшість погоджується на нове голосування, фактично - третій тур виборів, але ставить умовою внесення змін до Конституції, які обмежать можливість нового переможця впливати на ситуацію в країні. З 2005 року президент України позбувся абсолютної влади», - зазначає історик.
До цього, за його словами, влада президента і справді була практично абсолютною. Майже ні в якій іншій країні Європи глава держави не мав таких необмежених повноважень. Виняток становили лише Білорусь, де вже тоді царював Олександр Лукашенко, і якоюсь мірою Франція. Так що у 2005 році в Україні змінилася не тільки влада, а й державний лад.
«Україна до 2005 року була суперпрезидентською республікою. Потім можливості президента впливати на парламент і уряд були обмежені. Це і була конституційна реформа, яка перетворила президентську республіку на парламентсько-президентську», - вважає гість програми.
Раніше, як повідомляє Politeka, Кость Бондаренко дав характеристику Партії Регіонів.
Також він порівняв стилі керівництва Юлії Тимошенко і Віктора Януковича на посаді прем'єр-міністра.
