Верховна Рада України вже вдруге з тріском провалила законопроект № 4167 "Про промислове забруднення". І якщо в лютому (при першому голосуванні) не вистачило всього лише 4 голосів, то сьогодні документ підтримало тільки 213 народних обранців
Це можна розцінювати як гучний провал так званих борців за екологію, які всіма правдами і неправдами намагалися «протягнути» документ. Місцями, навіть доходило до абсурду - закликали голосувати за "правильну назву", пише Антикор.
Останнім часом Громадські організації та екоактивісти багато підтримували законопроект №4167 у публічному просторі. Народних депутатів різко розкритикували за те, що не прийняли законопроект вперше. Далі будуть критикувати, що не прийняли і в другій. Головний аргумент-нардепам нібито до лампочки проблеми навколишнього середовища.
Але головне в тому, пані та панове-екоактивісти, що вас обдурили. Адже законопроект зовсім не про екологію, а про бізнес. І ось чому.
Існує одна німецька організація, яка дуже зацікавлена в тому, щоб в Україні впроваджували НДТМ за стандартами ЄС — Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ).
За нашою інформацією, GIZ найняли лобістів для якнайшвидшого прийняття законопроекту №4167 парламентом. У чому ж їх інтерес? Німецькі партнери організації повинні були поставляти в Україну обладнання, для скорочення викидів промисловими установками. А НДТМ, на хвилиночку, коштуватиме $20 млрд тільки для промисловості та енергетики. Гроші, як самі бачимо, немаленькі.
"За дорученням уряду Німеччини GIZ підтримує реалізацію державної політики у сфері промислового забруднення. Створення необхідних правових та інституційних передумов — процес тривалий, передбачає як впровадження вимог Директиви, так і затвердження переліку НДТМ. GIZ і Мінприроди будуть тісно співпрацювати на всіх етапах розробки нормативно-правової бази", - сказано на сайті організації.
Таким чином, чорним по білому написано - За дорученням уряду Німеччини в розробці українського переліку НДТМ буде брати участь GIZ. А адже саме Німеччина є лідером у виробництві обладнання, що зменшує всі види викиди від промислових установок.
Такі речі, як установка дорогого обладнання, часто лобіюють різні асоціації. Як наприклад, німецька Agentur für Wirtschaft&Entwicklung, яка надає " послуги з розширення та інвестицій у сталий розвиток».
Проект закону № 4167 зобов'язує впровадити в Україні європейські норми з управління промисловими викидами та відходами. При цьому все це потрібно робити за дуже короткий термін — 4 роки.
В ЄС такий перехід (за активної державної підтримки) відбувався протягом кількох десятків років. Деякі підприємства досі користуються відстрочкою з виконання екологічних нормативів.
Україна ж у своєму шляху "до Європи" починає сліпо копіювати законодавчі норми ЄС, при цьому зовсім не враховуючи нашу специфіку.
Зараз же прикриваючись турботою про екологію і нібито заради адаптації нашого законодавства до Європейського, українські чиновники хочуть провести норми, які створять для підприємств нездійсненні умови екомодернізації.
Хочеться вірити, що наші депутати в першу чергу думали про екологію, але факти говорять про зворотне. І дуже шкода, що в Україні, як і в усьому світі, дуже часто турбота про навколишнє середовище відходить на другий план, а на перший виходять бізнес інтереси наших європейських партнерів.
Так вже було при спробі захистити вітчизняне машинобудування законом»про локалізацію". Він припускає, щоб у публічних закупівлях хоча б частина товару була проведена в Україні. На жаль, документ "заспамили" правками і до другого читання він так і не дійшов. Через негативну реакцію ЄС президент Володимир Зеленський закликав не приймати законопроект, який нібито порушує домовленості України з ЄС.
Але повертаюся до №4167, адже за фактом, бізнес не проти закону «Про промзабруднення», але тільки на чесних умовах і при реальних термінах. Всі ми хочемо жити в країні з чистими повітрям, річками і лісами. Але якщо добре подумати, то хіба законопроект № 4167 про це? Питання риторичне…
