Останній пленарний тиждень роботи Ради влітку, окрім законопроекту про гральний бізнес, через ухвалення якого спікер парламенту Дмитро Розумков оголошував про проведення позачергової сесії, відзначився ще й ухваленням законопроекту №3658 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії».

Цей законопроект став компромісним варіантом у вирішенні проблеми стрімкого зростання витрат держави на обов’язків викуп «зеленої електроенергії». Так, за прогнозом Мінекоенерго, у 2020 році сума виплат виробникам за «зеленим» тарифом складе понад 52 млрд грн (без ПДВ). При цьому, обсяг додаткової надбавки таким виробникам до ринкової ціни на електричну енергію у 2020 році перевищить 33 млрд грн. Як наслідок, прогнозується поява значного дефіциту ДП «Гарантований покупець», що відповідає за здійснення оплати виробникам за «зеленим» тарифом, в обсязі близько 26 млрд грн залежно від ціни на ринку на добу наперед та курсу євро. Як наслідок, така ситуація вже призводить до затримки із розрахунками з виробниками за «зеленим» тарифом.

Нагадаю, що станом на початок червня 2020 року, поточний обсяг заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед виробниками з ВДЕ за відпущену в 2020 році електричну енергію становив близько 14 млрд грн!!!

Зрозуміло, що збільшувати бюджетні витрати на задоволення забаганок виробників «зеленої електроенергії» в сучасних умовах уряд не міг собі дозволити. І законопроект став певним випробуванням на здатність досягати компромісу в складних питаннях чинного прем’єра Дениса Шмигаля. Випробуванням, яке пройшло «парламентське горнило» і низку складних тарифних перемовин з «інвесторами» в зелену енергетику. Після набуття законом чинності, він дозволить приблизно в два рази знизити бюджетні витрати на підтримку виробників «зеленої електроенергії».

Якщо дехто не вірить у складність такої роботи то, як нагадує експерт у сфері ЖКГ Аліна Логозяк, п’ятірка бенефіциаров у отриманні бюджетних коштів виглядає наступним чином:

  1. ДТЕК Ріната Ахметова. Холдинг оперує самими ВЕС і СЕС не тільки в Україні, але і в Європі. Це Ботієвська, Приморська і Орловська ВЕС в Запорізькій області. Нікопольський і Покровська СЕС в Дніпропетровській області. В 2019 ДТЕК виробив 25% всієї «зеленої електроенергії» в країні і компанія продовжує нарощувати потужності.

  2. Windcraft шведського бізнесмена Карла Стурена. Компанія оперує кількома великими ВЕС в Херсонській області. Бізнесмену приписують зв'язки з колишнім главою СБУ Валерієм Хорошковським.

  3. Китайська урядова компанія CNBM. Вона оперує великими СЕС, які дісталися їй за борги від фірми Activ Solar Андрія Клюєва.

  4. Річард Дейтс, громадянин Великобританії і власник інвестиційного фонду VR Capital Group. Р.Дейтс - партнер Макара Пасенюка, власника компанії «Інвестиційний капітал Україна» (ICU)

  5. Група "Вітряні парки України" (ВПУ) народного депутата і власника "Донбасенерго" Максима Єфімова.

На цю п'ятірку найбільших виробників електроенергії з альтернативних джерел за результатами 2019 доводилося 2,4 ГВт встановленої потужності. Разом вони виробили 2 852 тис. МВт-год, що склало 51% від усього обсягу виробленої "зеленої" електроенергії минулого року.

Загалом, як зазначається у Пояснювальній записці до законопроекту, впродовж останніх років в Україні спостерігається стрімке зростання встановлених потужностей об’єктів відновлюваної енергетики. Так, потужність об’єктів, які використовують відновлювані джерела енергії (далі – ВДЕ) зросла на 30% (+0,3 ГВт) за 2017 рік, на 66% (+0,9 ГВт) за 2018 рік, та майже втричі впродовж 2019 року (+4,3 ГВт). Станом на початок червня травня встановлена потужність об’єктів відновлюваної енергетики, що приєднані до об’єднаної електроенергетичної системи (далі – ОЕС) України, становить 7 ГВт, не враховуючи великі ГЕС, об’єкти з ВДЕ на окупованих територіях (637 МВт) та малі сонячні електростанції приватних домогосподарств (>618 МВт). За 2019 рік частка виробленої з використанням ВДЕ, включно з великими гідроелектростанціями, електричної енергії у загальному енергетичному балансі країни склала 8,7%, що значно перевищує закладений в Енергетичній стратегії України показник – 7% у 2020 році. Причому, обсяг відпуску електричної енергії об’єктами відновлюваної енергетики (без великих ГЕС) становив 5,8 млрд кВт*год, що вдвічі більше, ніж в позаминулому 2018 році (2,8 млрд. кВт*год) та досягнув 3,6% від загального обсягу споживання електричної енергії. А ось ціна, точніше «зелений» тариф на вироблену з альтернативних джерел електричну енергію в обсязі становив 9,2 – 46 євроцентів/кВт*год (залежно від типу енергооб’єкту та дати уведення його в експлуатацію) і приблизно в 5 разів перевищував аналогічні показники в середньому по Європейському союзу!!!

Нарешті, сьогодні, 28 липня, голова Верховної Ради України Дмитро Разумков підписав цей законопроект і він переданий на підпис президенту. Сподіваюсь, незабаром він набуде чинності і ми станемо менше сплачувати за «інвестиції» і так досить заможних осіб. Чому «інвестиції» в лапках? – тому що все, що потребує постійного додаткового фінансування з державного бюджету – це витрати, а інвестиції, це те, що дає додаткове наповнення бюджету через податки від прибуткової діяльності вдало вкладених коштів бізнесу. Відповідно, не існує жодних «зелених інвесторів», а є чергові бюджетні паразити.

Гаврилечко Юрій, к.н.з держ.упр., експерт «Української фабрики думки»