Я все шукаю добра –знаходжу лише зло
А. Фет
Часто маленька деталь, невеликий штрих прояснює суть навіть краще ніж найпереконливіші міркування.
Згадайте депутата М. Томенка, якого Порошенко виключив зі своєї фракції і забрав мандат. Це виглядало дивним і безглуздим: адже цей мандат дали йому виборці.
П. Порошенко не потрібні були вільні люди, думаючі люди. Думати і робити повинен тільки він. Тому що тільки він знає, як це робити. Тому що він мудрий і досвідчений, він є початок і кінець. Амінь! А люди навколо нього повинні радіти, дякувати за те, що він робить, і співати в його славу Алілуя. Або ти йдеш з ним, або ти його ворог.
Життя показало, що М. Томенко був прав, виступаючи проти політики Порошенка, який йдучи на вибори, проголошував одні ідеї і гасла, а прийшовши до влади, пішов по похилій площині, корупції та обману своїх виборців. І про головне: щоб ця правда, яку говорив Томенко, була почута, мало вимовити її вголос. Потрібно ще, щоб люди хотіли її чути. І не тільки в коридорах влади, але і в межах своїх квартир. На президентських виборах люди цю правду почули і сказали «Порошенко-ні більше брехні, страху, зла і обману!». Погано, коли цілі народи обманюються щодо того, що вони роблять і що з того може вийти. Сумно дивитися назад, якщо бачити там: люди хочуть звести храм, а закінчивши роботу, раптом виявляють, що замість храму побудували казарму. Сумно, але приблизно так за останні роки політичне життя в нашій країні і розвивалося. Ідеали не ставали дійсністю. Так, нам не вдалося уникнути трагічного самообману. Викорчовували пні, але храм не побудували. Після того, як стихли постріли, розвіявся пороховий дим і з вулиць були виметені сліди кривавої розправи над людьми під час Революції Гідності. Розслідування за вбивство людей за довгих п’ять років так і не послідувало. Прийдешнє життя по-новому розчарувало своїми разючими розбіжностями з ідеалами майдану і гаслами, закликами Порошенка, Гройсмана, Кличка, Парубія, та інших. Про них влада, яка прийшла на крові Героїв Майдану, скоро забула, принаймні, до наступного спалаху.
Що це було? Ці знаки питання ще довго будуть турбувати наш розум і уяву. Тому знову і знову виникають запитання, чому людей вдалося обдурити? І знову і знову: тому і тільки тому, то вони готові були обманутися. Не усі. Але тих, хто був готовий, виявилося достатньо.
Чому знову до влади повертаються ті, проти яких виступив Майдан, загинули герої «Небесної сотні». Вони знову на своїх телевізійних каналах «квакають», що скоро прийдуть до влади і наведуть порядок. Який порядок? Той, який сповідував Янукович? Це вже було. Це ми проходили. І хто після президентських виборів буде керувати партією Бойка, ті люди які знаходяться в Москві, або ті, які в Києві? Знову ці поводирі нам підставляють старі граблі. Невже ми знову готові обманутися на старі заклики і дешеві гасла?
Слухайте, але і думайте. Ці обіцянки не для вільних людей. Вільна людина має вільно мислити.
Ми не хочемо думати. Це наша моральні лінощі, а політики цим прекрасно користуються і маніпулюють. Йдучи на парламентські вибори, слухайте всіх, думайте, але не голосуйте, а обирайте.
Чи ми хочемо, щоб і надалі тривала супрунизація країни, знищувалися наші люди і діти, медичні кадри та інститути, наша наука і культура. Хто стоїть за Супрун? Порошенко, Гройсман, Кличко, фракція «Самопоміч»? Думайте і вирішуйте самі!
Від прийдешнього до влади, президента В. Зеленського не хотілося б, щоб країна знову розвивалася за сценарієм Януковича, Порошенка, Гройсмана, Кличка. Чи приходили у владу такі як М. Радуцький. Вважаю, що в країні багато будівельників для розчищення грунту від старого мотлоху.
Вони зможуть змити з парламенту, уряду, країни болотну гниль і бруд. Вважаю, що і президент буде вірно служити Україні. Згадайте, скільки у нас було гетьманів, які вірою і правдою служили Москві. Брюховецький, Многогоришній, Самойлович, Янукович і де вони ? Закінчували вірну службу в Сибіру? Президент, парламент, уряд, чиновники, всі громадяни України повинні стати на захист України. Кожен як може і де може. Живемо в тривожні дні в зоні посиленого ризику в плані широкому і вузькому. Тільки підвищивши свою духовність, ми захистимо нашу свободу і незалежність рідної землі!
Але є й Божий Суд,
Наперсники розпусти!
Є грізний суд: він чекає;
Він не доступний дзвону злата,
І думки, і справи він знає наперед.
Лермонтов М.
Журналіст Павло Ільюша
