Світова статистика захворювань на COVID-19 показує різні цифри зростання захворюваних, проте деякі країни вже почали поступово робити кроки по виходу з карантину. Схоже, Україна теж починає процес поступового повернення до нормального життя
Наразі, як відзначають деякі фахівці, пік захворюваності минає, хоча динаміка не має позитивної кривої, Уряд вирішив задіювати механізми виходу з карантину, щоб зменшити негативні наслідки. Карантинні обмеження в Україні, які були встановлені до 11 травня починають спадати. Не дивлячись на те, що Уряд продовжив карантин до 22 травня, по факту, пом’якшення режиму свідчить про перший етап виходу з нього.
Послаблення карантинних заходів
З 11 числа дозволили прогулянки у парках, зонах відпочинку. Крім цього, почався перший етап запуску економіки, яка доволі сильно просіла за час епідемії. Так, дозволили працювати закладам громадського харчування, проте тільки на літніх майданчиках, продавати каву з собою тощо. Крім цього запустили стоматології, магазини непродовольчих товарів, салони краси та перукарні, кабінети адвокатів, психологів, нотаріусів. Звісно, такі послаблення мають позитивно позначитись на економічній динаміці.
Якщо нових спалахів коронавірусу не спостерігатиметься до 22 травня, очевидно, в дію вступлять ще більші пом’якшення режиму.
В першу чергу, влада орієнтується на безпеку та здоров’я громадян, і це головний індикатор, дивлячись на який, можуть зніматись інші обмеження. Треба чітко розуміти, що якщо спостерігатиметься загострення – карантин буде діяти довше. Попри те, що головним пріоритетом для влади лишається життя та здоров’я громадян, бізнес починають реанімувати, що свідчить про позитивну динаміку.
На думку політичного експерта Катерини Одарченко, пандемія чітко показала існуючі прогалини в системі охорони здоров’я. Окрім відсутності достатньої кількості апаратів штучної вентиляції легень, незрозумілі дії Міністерства охорони здоров’я щодо продажу медичних масок, показало, що такий звичайний елемент, які захист персоналу та населення, може спричинити всенародну паніку та паралізувати країну.
Одарченко зазначає, що і до спалаху епідемії, в системі охорони здоров’я була відсутня чітка стратегія, а екстрена ситуація ще більш спричинила хаос і владі довелося, фактично, імпровізувати.
Якщо влада і після цього не візьметься за реорганізацію усією моделі охорони здоров’я, озброївшись досвідом передових країн, подібні ситуації будуть нас спіткати ще не один раз.
Ліквідація наслідків
13 квітня Верховна Рада ухвалила зміни до Бюджету України на 2020 рік, у яких було передбачено створення Фонду боротьби з COVID-19. На це виділили 64,7 млрд грн. Ці кошти передбачаються на допомогу громадянам, в тому числі похилого віку, одноразову допомогу членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, що загинули він епідемії. Крім цього, гроші витрачаються на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів пандемії.
Під час останнього звіту Уряду в парламенті Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль звітував про те, куди і яким чином спрямовуються бюджетні кошти.
За його словами, фінансування здійснюється на підставі звернень головних розпорядників до Кабміну. Після затвердження, остаточне рішення приймає бюджетний комітет парламенту. Зважаючи на це, та на те, що розпорядники мають звітувати про витрачені гроші в кінці кожного місяця, говорити про нецільове використання, сподіваємось, не доведеться. До того ж, Міністерство фінансів моніторить використання цих грошей.
Відомо також куди саме підуть передбачені Фондом гроші. З них: 29,7 млрд – на індексацію пенсій та одноразові виплати пенсіонерам; 6 млрд – на компенсацію людям, які втратили роботу; 1,6 млрд передбачені дітям тих підприємців, які втратили дохід через пандемію. 2 млрд передбачені на закупку обладнання та необхідних засобів лікування для лікарень, решта – 3,1 – на додаткові закупки лікарням та на доплати медичному персоналу.
Прем’єр також відреагував на затримки виплат винагороди медикам за березень. За його словами, гроші були виділені, але затримки виникли через місцеві органи влади. Шмигаль пообіцяв, що гроші за березень неодмінно будуть виплачені, а також запевнив, що подібного не повториться, оскільки він, разом з Президентом беруть питання під особистий контроль.
Допомога бізнесу
Світова фінансова криза помножилась на карантин, а отже збитки бізнесу, який постраждав від пандемії, досі оцінюється і відчутно вплинуть на економіку. Уряд також передбачив механізми підтримки для підприємців. Зокрема, пільговим кредитуванням малого та середнього бізнесу. Звісно, зважаючи на ту підтримку, яку надають в розвинених країнах, українські підприємці можуть лише зітхати, проте руку допомоги Кабмін, все ж таки, протягує.
Дана програма передбачає державну компенсацію різниці між ринковою відсотковою ставкою кредиту та пільговим відсотком, який сплатить підприємець.
Наприклад, якщо відсоток по кредиту складає 20%, підприємець заплатить всього 5%, а інші 15% - держава компенсує з Фонду підтримки підприємництва.
Програма пільгового кредитування вже працює, але варто розуміти, що вона направлена на підтримку найбільш уразливих видів малого та середнього бізнесу, а отже, претенденти мають відповідати певним вимогам.
Серед цих вимог важливим пунктом є створення, або збереження робочих місць та позитивна кредитна історія. Крім цього, компанії, які можуть претендувати на пільги, мають мати річний дохід до 100 мільйонів гривень.
Не варто плутати цю програму з іншою - «доступні кредити 5-7-9%», які розраховані на пост-карантинний період. Ця програма також передбачає підтримку малого та середнього бізнесу, але її мета полягає не тільки у допомозі постраждалому бізнесу від епідемії, а і в відновлені економіки загалом. Даний проект не тільки передбачає кредити з низькою вартістю, а і дає підприємцям доступ на нові ринки, в тому числі і міжнародні.
Дана ініціатива, під назвою «Нові гроші» вже чекає на голосування у Верховній Раді.
Міжнародний досвід
Пропри те, що всі країни, включаючи розвинені країни Європи та Сполучені Штати Америки, сильно постраждали від епідемії, методика ухвалення рішення полягає у тривалих консультаціях з експертами високого рівня, прораховують стратегічні наслідки і кожен крок моделюють зважаючи на дрібні деталі. Відповідно, Україні, ухвалюючи рішення на самому високому рівні влади, важливо зважати на досвід розвинених країн. Наприклад в США, ряд штатів уже частково зняли обмеження на пересування та роботу деяких компаній. Наприклад в Західній Вірджинії вже працюють перукарні, а в Джорджії навіть Торгівельні Центри, хоча частково – не для усіх магазинів. У Флориді відкрились магазини та ресторани, проте з чітким дистанціюванням і обслуговуванням на відкритих терасах. Школи та театри, як і раніше закриті. Штат Нью-Йорк планує відновлення теж у кілька етапів. Під час першого дозволять працювати промисловим, будівельним компаніям та деяким магазинам. Другий етап передбачає запуск фінансових, адміністративних та рієлторських служб, а от ресторани, готелі і кафе, плануються відкривати лише під час третього етапу, так само як і об’єкти розваг, мистецтва та освіти. В Техасі ж, ресторани, кафе та деякі магазини, частково, з дотриманням санітарних меж, працюють уже з 1 травня.
Ізраїль почав відновлюватись ще з 26 квітня. Там дозволили на виніс працювати ресторанам, кав’ярням, салонам краси та деяким магазинам. До того ж, частина обмежувальних заходів зберігається, а контроль над їх виконанням посилиться. Так, штрафуватимуть громадян за відвідування вулиці без респіраторної маски. Бізнес, який порушить норми карантину теж отримає штрафні санкції.
Підсумовуючи ініціативи Українського уряду, варто відзначити, що наша економіка ще не скоро стане такою як нам хочеться. Зважаючи на те, що до карантину, економіка мала негативну динаміку, а борги по міжнародним кредитам наростають, занадто вірити в дуже оптимістичну риторику українських високопосадовців буде наївно.
Одарченко Катерина - політтехнолог, президент Institute for democracy and development "PolitA"
