Зобов’язання подавати декларації антикорупційними ГО та їхніми контрагентами – чудова ідея! Але десь у країнах із розвинутою демократією, збалансованими правоохоронними органами, судовою системою і цим усім. Але не в нас. Бо навіть якщо за цієї Ради чи президента законопроект №6172 не перетвориться на інструмент тиску, то ніхто не поручиться за наступників. Після 2004-го мало хто вірив, що Янукович повернеться, але он як сталось. Який сенс множити закони, що колись зможуть укріпити чергову авторитарну партію при владі? Це той випадок, коли злість затьмарює у частини суспільства раціональне мислення.
Селфі в автозаку і різниця між дітьмиДивно спостерігати, як ті ж самі люди, що топили за лібералізацію/дерегуляцію/спрощення законодавства тощо, зараз так загорілись глянути декларації всіх «антикорупціонерів».
Є побоювання, що деякі з цих ГО фінансують із РФ? Підключайте СБУ, декларування мало чим допоможе у виявленні поплічників ОРДЛО.
Бісові Шабуніни/Шалайські очорнили чесного депутата? Будь ласка – суд, рік-півтора тяганини, але хороші шанси домогтися реваншу й публічних вибачень. Тим паче кожне розслідування по камінчиках розбирають у мережі, журналісти зазнають репутаційних втрат, які з часом відбиваються і на їхньому фінансуванні.
«Суспільство має право побачити декларації так званих антикорупціонерів!» – то у більшості з них декларації давно викладені в мережу. Тоді, певно, справа не у цьому, а в бажанні мати законодавчий інструмент, щоб приструнити ці ГО? Це вже дивно.
Чиновники і держслужбовці заповнюють адові декларації, бо розпоряджаються коштами платників податків і мають підвищену відповідальність перед суспільством. Створювати аналогічну відповідальність для журналістів та суміжних компаній – нелогічно й безпідставно, натомість це несе у собі багато ризиків для нашого і так в’ялого громадянського суспільства.
PS: а суто емоційно мене довели два випадки:
– правки Чорновол (я вже навіть не заїкаюсь щодо авторства) пропхали у законопроект, який мав лише спростити декларування для військовослужбовців у зоні АТО, яким суто технічно тяжко вчасно заповнити декларацію. Але тут хитра депутатка допилює більше ніж 40 правок і законопроект будуть топити на підпис президентом, бо ж «хлопці, війна» й оці всі емоційні аргументи. Лицемірно.
– коли анонім і один із флагманів лобіювання цих поправок почав навчати посла Канади, який посмів написати, що антикорупційні ГО не найбільша проблема України. Анонім пише послу Канади, очевидно не останньої країни за допомогою Україні, що той нічого не шарить. Ну що за цирк? Може, давайте ще й законодавчо зобов’яжемо анонімів у соцмережах відкрити свої персональні данні й подавати декларації? Суспільство ж має право знати. Сарказм.
Роман Кулик, журналіст, лейтенант ЗСУ
