З початку року працівники Департаменту захисту економіки Нацполіції викрили 618 посадовців-хабарників
Про це в ексклюзивному коментарі порталу Znaj.ua розповів заступник голови Нацполіції Ігор Купранець.
Затримані чиновники різних ланок органів виконавчої влади: від голів міст до лаборантів. Середня сума хабара складала 60,4 тисячі гривень.
Ледь не щодня правоохоронцям доводиться затримувати корупціонерів. Зовсім свіжий приклад. 24 листопада в Херсонській області на отриманні хабара розміром 35 тисяч гривень спіймали прокурора. Операцію проводили спільними зусиллями оперативників Департаменту захисту економіки та детективів НАБУ.
Кошти прокурор вимагав за перекваліфікацію та направлення кримінального провадження до суду з подальшим його закриттям у зв’язку із примиренням сторін. Відповідно до ст. 368 ККУ, прокурору «світить» позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна.
Загалом, лише за цей рік за вирішення різних питань хабарники отримали від громадян понад 37 млн грн. Серед затриманих голови та депутати рад усіх рівнів, чиновники мерій та облдержадміністрацій, працівники судів, прокуратури, адвокати, керівники підприємств усіх форм власності та інших сфер діяльності. Хабарі вимагають не лише чиновники. Викладачі – за хороші оцінки, складання іспитів, медичні працівники – за фіктивні лікарняні листи, за проведення пологів, за оформлення групи інвалідності.
«Цей вид правопорушення має завуальованіший характер, аніж кілька років тому. Сьогодні досить часто для своєї злочинної діяльності посадовці використовують фірми-одноденки, банківські рахунки, відкриті на підставних осіб, надання послуг різного характеру, посередників тощо», – говорить Ігор Купранець, заступник голови Нацполіції – начальник Департаменту захисту економіки.
За його словами з початку року працівники Департаменту захисту економіки викрили 618 посадовців у хабарництві: 332 – працівники органів влади та управління, 190 – працівники контролюючих органів, 91 – суб’єкти підприємств різних форм власності, 5 – працівники судової гілки влади.
Серед затриманих посадовців велику кількість складають голови та заступники селищних, міських та обласних рад. За свої «послуги» вони вимагали від кількох тисяч гривень до кількох мільйонів. Що стосується чиновників, то хабарі вони отримують головним чином за вирішення земельних питань.
На отриманні хабарів ловлять також і суддів, які отримують «вдячність» за закриття справ. Не рідко оперативникам Департаменту доводиться «полювати» на посадовців з фіскальної служби, митників чи лісників, які сприяють порушникам законів.
Ігор Купранець уточнює, що загальна сума одержаних посадовцями хабарів склала 37,4 мільйона гривень, тобто, в середньому, один посадовець вимагав 60,4 тисячі гривень.
В Департаменті згадують, що був випадок, коли оперативники підрозділу затримали колишнього працівника обленерго на хабарі, суд його відпустив під заставу. Замість того, щоб стати на шлях виправлення, він знову повернувся до корупційної діяльності. Як результат: затримали його вдруге і суд обрав міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щоб затримати хабарника потрібно провести колосальну роботу, часто об’єднавши зусилля оперативників Департаменту захисту економіки та слідчих як Національної поліції, так і прокуратури, а також інших правоохоронних органів. Адже викриття, документування та затримання посадовця-корупціонера – процес, що може займати не один місяць.
«Ми повинні провести всі процесуальні дії, щоб за судовим рішенням особа понесла максимальне покарання. Хоча, як показує практика, незважаючи на безапеляційні докази, судді виносять дуже м’які вироки – штрафні санкції, сума яких, у порівнянні з одержаною, смішна. Наприклад, відносно начальника одного з управлінь об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова, який одержав 71 тисячу гривень хабара, суд виніс вирок – 25,5 тисяч гривень штрафу», – наводить приклад заступник голови Нацполіції.
Попри всі перепони та складнощі, робота по очищенню України від корупціонерів триває. Наразі 190 особам повідомлено про підозру, а до суду скеровано 443 кримінальні провадження.
«У громадян може скластися враження, що ми переслідуємо хабарників виключно на низовому рівні. Насправді для працівників Департаменту нема різниці, яку посаду обіймає чиновник. Але проявляти нульову терпимість до хабарів слід уже на найнижчому рівні. Адже якщо нині «закриємо» очі на дії хабарника-хірурга, то завтра він очолить обласне управління охорони здоров’я, і його «дякую» зросте в кілька разів. Піде він далі по лінії міністерства – змінюватиметься хіба що порядок цифр у розмірах хабарів. Громада має це розуміти і міняти своє сприйняття хабарництва як явища. Щоб люди не лише чекали, коли хабарника потягнуть до суду, а й самі не давали хабарів», – говорить Ігор Купранець.
