Зазнавши нищівних репутаційних ударів, як особисто паном мером, так і всією Пантєлєєвсько-Прокопівською командою, політтехнологами була видумана маленька переможна “війна” – під вже виписане та вигідне забудовнику рішення про “отримання законного обмеження висотності” забудови до 27 метрів на Сінному ринку
Під це рішення була вигадана ціла вистава . Відкриття відбулося 17 березня 2017 року коли агент впливу “Аста Холдінг” – Юлія Нікітіна інсценувала “протестно-музикальний” мітинг на сходах під КМДА.
Продовження дійства відбулося через два тижні – 31 березня вже за участі (окрім організатора Юлії Нікітіної) Ді-Джея дяді Толі (Анатолій Весклярський) та інших дійсно незаангажованих активістів.
До “мітингувальників” вийшов помічник мера, і провів до керманича міста. Це взагалі неординарний крок з боку мера, який взагалі не звертає увагу на мітингарів, які за звичай дуже часто стоять під будинком “Київзради”.
Віталій Володимирович уважно вислухав протестувальників , пожурив чиновників та подзвонив навіть забудовнику. Все це прекрасно, але рішення про скорочення висотності забудови до обмеження у 27 метрів для всіх 14 висоток було вже прийнято.
Якщо уважно подивитись на пост Нікітіної(за якою вже давно стирчать вуха будівельної компанії пана Ахметова) ,який вона розмістила раніше у себе на сторінці в ФБ, то контури “узгодженого” плану “активістів-захисників” Сінного ринку вже було окреслено.
На той час вже було прийнято рішення “Володарів Міста” про “компромісний варіант” про зниження поверховості забудови території колишнього ринка за сприяння самого мера і голови уряду. І це повинно бути подано як впевнену перемогу громади над нахабним забудовником за допомоги окремих (правильних) представників влади.
Але далі стало ще цікавіше.
У процес увійшли вже більш серйозні “гравці” – депутат Комісії по архітектурі, будівництву та землекористуванню Київради Ольга Балицька, та медіа – інтриганка Соня Кошкіна.
Баліцька, яка позиціонує себе як “борець” з будівельним свавіллям, хоча насправді борется з “незаконними” забудовами , так само, як бджоли з медом. Не дотягує на пріму в цій комерційно-соціальній виставі. Тому, щоб у глядачів поза сценою не виникало жодних сумнівів, що Ольга – не якийсь там “борець”, а мать борьби нашої, вирішили її поховати.
Новину про “поховану” Ольгу почав “просувати” в інфопростір ресурс Кошкіної. Але на спробу штучно сформувати епохального лідера протесту громада не купилася. Тому підтвердження, мітинг під стінами Кабміну, де за сценарієм інтереси активістів повинні були розділити сотні довірливих громадян.
Але не спрацювало.
Не вдалася і імітація виходу до народу мера і прем’єра, бо “тисячі не повстали” і наступний акт вистави перенесли до кабінету мера. Про зустріч ТЮСО і мера викладено на сторінці Соні в ФБ.
“На встречу – огромное ему за это спасибо – пришел Виталий Кличко. Принявший весьма активное участие в диалоге. Нынешняя договоренность: сторона застройщика уже на этой неделе предоставляет профильному заму мера, Александру Спасибко, полный пакет документов (которые в КГГА до сих пор отсутствует),также свои предложения относительно урегулирования ситуации. Материалы анализируются”.
Як кажуть – “Спасибо за Спасибко”. Проаналізуємо і ми.
Перше. Мер – намагається вийти з питання, яке стало вже політичним, з огляду на “протиріччя” між командою мера і Банковою, як мінімум зберігши обличчя. Тому “конструктивний” мер “конструктивно” йде на зустріч “контрольованій” “ініціативній групі”, відкриваючи громаді очі на “безпредел” замовників забудови в центрі столиці з Адміністрації Президента. Поважна Ініціативна група вже активно працює над правильним меседжем для громади.
Друге. Важливість питання для багатьох політичних гравців і комерсантів від влади підтверджує присутність у складі Ініціативної групи Кошкіної і Балицької. “Самопоміч” безумовно розраховує як на ПР, так і комерційно-політичні бонуси від своєї присутності в “темі”. Фракція “Самопомочі” вже використала привід з “похованням” для демаршу на сесії “Київзради”. Присутність Кошкіної, за задумом, мала б додати інформаційної ваги для “вистави”. Але всі меседжі Соні наразі виглядають дуже примітивно і повністю викривають її бажання підіграти в “нужном направлении”.
Інфо-операція “поховання” зазнала повного провалу, бо в таку маячню можуть повірити люди тільки з вкрай розвинутою фантазією. Підтримка людей на акціях – нуль. Розрахунок на медійну хвилю, яка підніме аж до пенобурління “кейс”, потішив лише некрофілів. За успіх “режисерів вистави” можна вважати лише прямий контакт Ді Джея Толі і мера. Славетний хіт “Як тебе не любити, Києве мій” у сучасній інтерпретації та за участі вельмишановних виконавців може дійсно надихнути громаду перейматися проблемами міста.
