Задовго до політичної кар’єри нинішні народні депутати торгували в Польщі, працювали в рекламі і заробляли перші мозолі фізичною працею
Про це журналісту Politeka розповіли самі нардепи.
«Я на четвертому курсі вже працював повний робочий день. Це був інвестиційний банк. До кризи в 1998 році я був партнером у видавничо-рекламному бізнесі. Вся моя робота була в так званому «реальному секторі». Для «Могилянки» це звичайна ситуація», – повідомив народний депутат фракції «Народний фронт» Ігор Луценко.
А ось Сергій Рудик ( «БПП») почав працювати ще будучи школярем.
«Колись я три дні працював у заводській конторі – поливав бочки. Робити це було потрібно для того, щоб вони не розсихалися. Правда, було це ще в шкільні часи. Моя робота полягала в тому, щоб стояти на спеці і постійно поливати бочки. В наш час, для продукції використовують “тетра паках” (картонна упаковка для продуктів і напоїв – ред.), а тоді для цього використовували бочки. У них зберігали як соки, так і соління», – повідомив нардеп, уточнивши, що пропрацювати довго йому не вдалося – захворів на ангіну.
Народний депутат Олег Петренко ( «БПП») теж отримав свій перший заробіток ще в шкільні роки. Майбутній народний обранець працював на пошті маляром.
«Ходив по місту і фарбував поштові скриньки», – повідомив Петренко.
За словами нардепа, в студентські роки він «заробляв як всі».
«Якраз був кінець 80-х – початок 90-х. Заробляв як все: брали баули і їздили в Польщу, Румунію і так далі, і продавали там. Таким чином, заробляв собі на студентське життя», – розповів парламентарій.
Нагадаємо, народний депутат Дмитро Добродомов (позафракційний) розповів, як розвантажував вагони з сіллю.
«Кожен був по 60 тонн. Половина з них була в мішках по 50 кг, а інша – в пакетах по 10 кг. Нас тоді було четверо, і ми справлялися за 6-7 годин. Це було в період 1992-1994 року. За роботу нам платили 30 доларів на всіх. І це було дійсно багато. Також траплялися вагони з ДСП», – розповів журналісту Politeka парламентарій.
