Стало відомо, що було приводом для створення скандального «антибандерівського» закону в Польщі

Про те, що передувало розробці законопроекту розповів польський історик Лукаш Адамський.

«А чому взагалі так сталося – бо у Польщі в січні був показаний репортаж про польських неонацистів, якихось десять людей, які святкували десь у лісі день народження Адольфа Гітлера. Це викликало дискусію, чи держава достатньо сильно бореться проти неонацизму, я думаю, політики вирішили прикрити цю тему, ухвалюючи цей закон. На жаль, вони не усвідомили тих наслідків, які він буде нести для образу Польщі», – заявив він.

За словами історика, так званий «антибандерівський закон» свідчить зовсім не про зростання націоналізму в Польщі

«Якщо чесно, цей закон не слід інтерпретувати як підтвердження росту націоналізму в Польщі, а радше як підтвердження того, що Польща не функціонує так, як би мала», – заявив Адамський.

Додамо, за словами історика, навіть у Польщі не розуміють, чому в законі з’явилося формулювання «українські націоналісти».

«У цьому законі є дві частини. Одна частина викликала величезний конфлікт з Ізраїлем, а друга – з Україною. Є дискусії, чи є сенс Польщі захищати ім’я держави та нації як такої проти несправедливих оскаржень, ця європейська частина закону. Проти визначення «польських таборів смерті». То чому Сейм вирішував додати «українських націоналістів» і переслідування їхніх злочинів? Це – загадка. У Польщі йде дискусія, що це – вплив або польських націоналістів, або російської агентури, чи прояв того, що у Польщі замало контактують з експертами та політики не слухають порад, поспішно ухвалюють закони», – пояснив історик.

Ви не так зрозуміли: в Польщі зробили рокове зізнання щодо “антиукраїнського” закону

За його словами, цей закон спочатку його підтримала більшість політиків. Не було якогось виразного голосу спротиву. А тепер він приніс величезну шкоду образу Польщі за кордоном, зокрема в Україні.

Відзначимо, думка польських політиків з приводу прийняття “антибандерівського” закону про інститут національної пам’яті розділилося радикально. Як стало відомо, лідер найбільшої опозиційної партії країни “Громадянська платформа” Гжегож Схетина назвав закон “дипломатичною катастрофою”.

Джерело: Politeka