У нас відсутні політичні партії, вони замінені політичними проектами
Дуже часто говорять про олігархічну систему. Це частково є правдою, бо в основному всі політичні проекти так чи інакше лобіюють, у парламенті та уряді є групи впливу, – про це розповів політтехнолог Олександр Антонюк.
Відсутність внутрішнього соціального ліфту, заточеність постійно на лідерів. Але час бере своє, тому мусить бути внутрішня конкуренція, коли починає розвиватися питання не персоналій, а ідей.
У дискурсі виборів президента ми постійно говоримо про персоналії. Я дуже рідко чую, щоб обговорювали виклики, перед якими стоїть держава, способи й інструменти, щоб їх відбити, які в нас є перспективи, як їх просувати. Коли почнемо будувати з пазлів цієї риторики, цього суспільного запиту – тоді ми зможемо вибудовувати своєрідне технічне завдання, під яке вимальовується кандидат.
Із соціологічних опитувань випали низка цікавих, на моє переконання, політиків, зокрема Оксана Сироїд. Вона ще як політик не сформована, але обіймає одну з головних комунікаційних стартових посад, яка дозволила б починати якщо не переможну виборчу кампанію, то таку, яка почала б дещо впливати на загальну риторику і дискусію.
Заступник голови Верховної Ради відкриває двері будь-яких державних установ, міжнародних організацій, майданчиків, платформ, тобто вона може себе презентувати. Якщо комунікацію та інформаційну лінію буде правильно вибудувано з участю її команди, то позиції кращі, ніж у Андрія Садового. Це дещо повпливало б на результати виборів з огляду на те, що, можливо, люди ліберального спрямування прийшли б на дільниці та почали голосувати. Тоді завдяки підняттю явки на вибори всі результати почали б по-іншому грати щодо Тимошенко чи Порошенка.
Нагадаємо, як передавала Politeka, враховуючи історію становлення Тимошенко і Порошенка, кожен з них може стати президентом, але з’явився новий вектор, багато людей готові підтримати Вакарчука на посаді президента.
З повним текстом матеріалу можна ознайомитися тут.
Джерело: Politeka
