Андрій Іванчук – близький друг і права рука колишнього прем’єра. За два скликання в парламенті він запам’ятався тим, що частіше за всіх голосував за інших і користувався дорогими чартерними авіарейсами, які, згідно з його декларацією, обходилися б йому у половину річної зарплати.

Біографія

Андрій Володимирович Іванчук народився 16 червня 1973 року в місті Івано-Франківськ.

Освіта

Школу Андрій Іванчук закінчив в місті Коломия. Вищу освіту він здобув у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, де навчався на юридичному факультеті.

Сім’я

Андрій Іванчук розлучений з 2015 року. Колишня дружина Ірина та донька Віталіна проживають у Монако.

Кар’єра

Після закінчення університету в 1996 році Андрій Іванчук протягом двох років викладав в рідному ВНЗ. Потім він став співзасновником і віце-президентом юридичної фірми “ЮРЕК”.

У період з 1999 по 2002 рік Андрій Іванчук працював на керівних посадах у банку “Аваль” в Івано-Франківській області. У 2003-2004 роках він очолював дирекцію ВАТ “Володимирцукор” в місті Володимир-Волинський.

У 2006 році Іванчук став віце-президентом НАК “Енергетична компанія України”. Через два роки він був призначений головою”Укрінтеренерго”. Держпідприємство займається експортом електроенергії.

Ще у віці одинадцяти років Іванчук познайомився з Арсенієм Яценюком. Пізніше вони разом навчались в університеті, створювали разом свій перший бізнес. Друг дитинства привів Іванчука у політику.

З 2009 по 2010 рік він був виконуючим обов’язки голови партії “Фронт змін”. Коли ж в 2010 році Арсеній Яценюк балотувався на посаду Президента, Андрій Іванчук керував його передвиборчим штабом.

Але в 2012 році Андрій Іванчук у парламент пройшов за списками іншої політичної сили. В “Батьківщині” його прізвище значилося під номером сорок один.

На наступних парламентських виборах Іванчук знову був у партії Яценюка. На цей раз його номер у списку Народного фронту був десятим.

В обох скликаннях Верховної Ради був заступником керівників фракцій. У VII скликанні – “Батьківщини”, в VIII – Народного фронту. Також двічі очолював комітет з економічної політики.

Народний депутат є членом груп з міжпарламентських зв’язків з Литвою, Єгиптом і Китаєм.

Компромат

Всім своїм успіхам парламентарій зобов’язаний старому знайомому. Іванчук завжди слідує за Яценюком. Як тільки той став спікером в парламенті, його друг був призначений заступником директора “Енергетичної компанії України”.

Потім Іванчук став людиною номер два у “Фронті змін”. З чуток, Андрій Іванчук один з головних “гаманців” Народного фронту. За це отримав прізвисько “сірого кардинала” партії колишнього прем’єр-міністра.

Але, крім Яценюка, Іванчук має бізнес з одіозними олігархами.

У 2017 році в інтернеті з’явився аудіозапис розмови двох чоловіків, чиї голоси дуже схожі на голоси Ігоря Коломойського і Андрія Іванчука.

Дніпропетровський мільярдер “вичитує” парламентарія за те, що той проголосував за закон про “нафту”.

Далі Коломойський не соромлячись у виразах погрожує через свої засоби масової інформації розповісти про те, що давав гроші на Євромайдан, а також на виборчу кампанію Народного фронту. В кінці розмови мільярдер заявив про бажання вийти зі спільного спиртового бізнесу з Іванчуком.

Крім Коломойського заступник глави фракції Народний фронт співпрацював і з іншими опальними олігархами. Сергій Курченко і Віктор Медведчук, за інформацією журналістів, через підприємство, підконтрольне Іванчуку, налагодили постачання палива з Росії.

Як стверджував один з нардепів, заради того, щоб Іванчук – голова економічного комітету – міг полетіти в новорічні свята на відпочинок, 29 грудня 2014 року в сесійний зал для прийняття бюджету на 2015 рік зігнали всіх депутатів о пів на п’яту ранку. Причому, голосування було “сліпим”, тобто парламентарям не дали можливості ознайомитися з документом.

У період з травня 2015 по грудень 2018 року журналісти сімдесят два рази ловили Андрія Іванчука на кнопкодавстві.

У своїй фракції він голосував за інших парламентаріїв частіше всіх.

Сам політик прокоментував своє кнопкодавство тим, що багато депутатів не ходять на засідання, а у цей час приймаються важливі для країни закони. І він, як справжній патріот, змушений порушувати порядок голосування.

У 2015 році колишній міністр АПК Ігор Швайка заявив, що соратник Яценюка за допомогою контрабанди спирту зміг заробити мільйони гривень. Водночас Яценюк, який на той момент був головою уряду, покривав його.

У 2016 році Андрій Іванчук літав до Ніцци на приватному літаку. В середньому переліт на такому літаку бізнес-класу обходиться в шістсот тисяч гривень.

Згідно з декларацією народного обранця за 2015 рік, на переліт до Франції він витратив більшу частину своєї зарплати. На питання журналістів, на які кошти літав політик, Андрій Іванчук звинуватив їх в замовній статті, спрямованій очорнити його.

На наступний рік за кордон народний обранець літав понад двадцять разів і провів в Європі третю частину року. Для проживання в Ніцці і на Ібіці він вибирав одні з найдорожчих готелів.

У 2018 році Іванчук сімнадцять разів літав на чартерних лайнерах за десятки тисяч євро. Всі ці витрати на перельоти Іванчук не відображав в своїй декларації.

На самому початку 2019 року в одному з мексиканських аеропортів Андрій Іванчук був затриманий разом з одіозним російським олігархом Павлом Фуксом, який знаходився в міжнародному чорному аркуші.

Вони разом прилетіли чартерним авіарейсом, який обійшовся їм у двісті тисяч євро в один кінець.

Українського народного депутата швидко відпустили, оскільки він пред’явив дипломатичний паспорт, хоча користуватися ним в приватних поїздках він не мав право.

На борту літака була і колишня дружина Іванчука – Ірина. Про те, що їх розлучення було липовим, заговорили майже відразу.

Розлучення дозволило політику “викреслити” зі своєї декларації машини, яхту, особняк і земельну ділянку в елітному селищі Київської області, які за документами належали Ірині. Для неї і дочки в Монте-Карло, за чутками, політик придбав нерухомість на півмільярда євро.

Ще однією причиною “розлучення” називали те, що політик готував себе і сім’ю до можливої втечі з України. Задумав покинути межі країни він після того, як почалося розслідування корупційних схем ще одного впливового члена партії Яценюка – Миколи Мартиненка. Іванчук відчув, що його теж “візьмуть в оборот”, тому вирішив влаштувати дружину і дитину якомога далі від України.

Декларація

Згідно з електронною декларацією, у парламентарія немає власної нерухомості. У Києві він знімає апартаменти, площа яких дорівнює ста сімдесяти чотирьом квадратним метрам.

Щомісяця Іванчук платить за оренду по двадцять шість тисяч гривень.

Народний обранець володіє трьома іконами, трьома швейцарськими наручними годинниками і чотирма рушницями.

З 2013 року він пересувається на Toyota Sequoia. Її вартість Андрій Іванчук в декларації не вказав.

Офіційна зарплата в парламенті за рік у політика склала двісті сорок сім тисяч гривень. Відсотки від банківського вкладу склали п’ять з половиною мільйонів гривень, а дивіденди принесли парламентарю дев’ять тисяч. Тридцять вісім тисяч – дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав.

На рахунку в Укргазбанку у народного депутата тридцять мільйонів гривень і шістсот тридцять тисяч євро. Готівкою у Андрія Іванчука два з половиною мільйони гривень.