Яка доля чекає на Дональда Трампа в контексті розслідування справи Манафорта, яким чином в ній замішані українські політики та хто з них міг платити гроші Полу Манафорту, розповів гість Politeka Online Ігор Петренко, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.
Щодо розслідування у справі Пола Манафорта
Розслідування проходить не так, як хотів би Мюллер, зокрема через певні поспішні заяви, які звучали. Говорили, що представники Трампа зустрічалися в Чехії та вели якісь перемовини. Зустріч, можливо, й була, але точно не в Чехії. А заяву вже було зроблено. Це нікчемний доказ, який вони не можуть використати. Тож вектор трохи змінюється. Питання недекларування доходів – це фактично економічний злочин. Відслідкувати всі ці зв’язки, з ким він зустрічався, не так уже й просто. Тому цей вектор переключається на економічний злочин.
Американці вміють це робити, навіть Аль Капоне вони посадили за те, що той не платив податки, хоча він вчинив значно більше злочинів.
Справді, вектор переключається. Тут дуже важлива позиція Генеральної прокуратури України: наскільки вона готова співпрацювати та надавати потрібні матеріали. Від самого початку представники БПП заявили про чорну бухгалтерію, знайдену під час Майдану в офісі “Партії регіонів”. Потім ми довго про неї не чули, а під час виборів у США вона знову спливла. Ми можемо говорити про зв’язки цих депутатів більше з демократами, кому вони там підігравали тощо. Потім це розслідування забуксували. Здається, його частину передали до НАБУ, частина залишилася в Генеральній прокуратурі. Якихось особливих результатів немає. Це показовий момент.
Ми розуміємо, що Петро Порошенко намагається налагодити діалог із Трампом. Справа Манафорта є критично важливою, оскільки це загроза імпічменту.
Можливо, непоспіх та затягування є певним підіграванням. Але тут потрібно бути обережними, оскільки це підігравання не просто всередині України, яке розглядатимуть українські суди, це питання розслідує спеціальний прокурор, ФБР, розвідка. Незалежно від того, де перебуває людина, яка заважає розслідуванню, її можуть покарати. У всякому разі Манафорт – це болюча ахіллесова п’ята Трампа у його можливості залишитися при владі.
Щодо можливої співпраці з Віталієм Кличком після Майдану
Нічого особливого не буде, якщо виявиться, що Манафорт співпрацював і з чинною владою. Ми ж розуміємо, що він політтехнолог, із ним може співпрацювати будь-хто. Тим паче він має ім’я, робив не одні вибори не лише в Україні, багатьох людей у різних країнах привів до влади. Наскільки успішно він допомагав Януковичу порадами – це вже така річ. У самому факті співпраці немає нічого поганого.
Якщо виявиться, що йому сплачували певні кошти, а він їх не задекларував – відповідно, матиме за це відповісти. Коли закінчиться розслідування, якщо його визнають невинним, це вже буде скандальний Манафорт, до якого навряд чи хтось звернеться. Зараз навряд це якось може вдарити по Кличку.
Про співпрацю з американськими технологами деяких кандидатів
Це для них абсолютно нормальна практика, оскільки наше законодавство та підтримка з боку влади дає їм можливість заробляти кошти, виводити в офшори й не показувати їх. Це доволі серйозна економія. Їх складно відслідкувати. Якби підняли чорну касу “Партії регіонів” і не було цього розголосу, я сумніваюся, що хтось у США намагався б знайти ці гроші. Це поширена практика.
Майже всі кандидати, які претендують на щонайменше потрапляння до другого туру, співпрацюють з іноземними технологами.
З одного боку, це такий модний тренд, започаткований доволі давно. З другого боку, це намагання долучити певні технології, щоб здобути більшу електоральну підтримку: таргетування, використання соціальних мереж тощо. Разом із тим усе одно працює команда українських спеціалістів, які краще розуміють ґрунт, на якому вони працюють.
Як має діяти Україна, щоб залишити обличчя в справі з Манафортом
Тут справді все складно. Треба дочекатися листопада, коли пройдуть проміжні вибори до конгресу, і залежно від їхнього результату вибудовувати вектор. Республіканці можуть перемогти, в них зараз шанси є, оскільки Трамп демонструє певні перемоги, які сприймаються більшістю суспільства. Проти нього грає доволі потужна частина демократичного істеблішменту і невелика частина республіканців, селебриті теж не дуже його люблять, а це люди, на яких орієнтуються американці. І з медіа, зрозуміло.
Знов-таки, після зустрічі з Путіним було багато негативних заяв, бруду на Трампа вилито, але його рейтинг зріс. У нього є підтримка, оскільки він бере такими речами, які відчуває на собі кожен американець. Робочі місця, мільярдні контракти з озброєння з Саудівською Аравією тощо. Він працює як бізнесмен.
Про відсутність довіри до медіа в Америці
Зараз справді відбувається трансформація медіа. Вони більше не істина в останній інстанції з донесення інформації. Зараз є соціальні мережі, будь-яка людина може відчути себе тією чи іншою мірою журналістом. Стандартні медіа переживають переламний момент, у цьому з Трампом можна приготувати. Але все одно їхній вплив залишається, значна частина людей довіряють медіа.
В Україні за довірою церква на першому місці, потім армія, інститутуції громадянського суспільства, медіа десь не найнижче, бо найнижче у нас влада.
У всякому разі ЗМІ створюють для нього проблеми, оскільки йому та його команді доводиться витрачати багато часу та сил, щоб перебити певні меседжі. Крім того, він емоційна людина, яка схильна до заяв, які потім повинна обігрувати його команда, допомагаючи йому зменшити негатив. Але в нього ще є точки зростання та козирі, які він може використати для того, щоб дати можливість республіканцям отримати перемогу. Також у нього є велика перевага, яка полягає в тому, що у демократів немає кандидата.
