В опозиції роль депутата дуже відрізняється від ролі депутата, який знаходиться при владі, оскільки він не несе ніякої персональної політичної відповідальності за те, що відбувається в місті або в країні.

Про це сказала нардеп від фракції "Слуга народу" Галина Янченко в програмі "Романенко Бесіди".

“Ключова історія в парламенті полягає в тому, що будь-який закон повинен набрати 226 голосів. І тут починаються моменти. І в цьому плані, до речі, в Київраді я ж була, фактично в опозиції, хочу сказати, що в опозиції роль депутата опозиційного дуже відрізняється від ролі депутата, який знаходиться у коаліції, або у владі. В опозиції депутат може все критикувати, він може розносити всі ініціативи влади і при цьому не нести ніякої персональної політичної відповідальності за те, що відбувається в місті, або в країні. В той час, як депутат, умовно кажучи, з коаліції, або у владі - він мало того, що має придумати, як вирішити якусь кризову ситуацію… Потім ти його маєш прописати, а потім ти під нього має знайти 226 голосів”, - сказала Галина Янченко.

Вона зазначила, що останні півтора року легше порахувати коли не було кризових ситуацій в країні, ніж коли вони були.

За її словами, зібрати 226 голосів не завжди можливо і десь це неможливо через групи впливу і суб’єктивні інтереси. При цьому, на розробку рішення та збір підтримки йдуть тижні.

“З одного боку, ти маєш переговорити з усіма фракціями, зняти їхні страхи, ти маєш домовитися. А інколи інтереси різних фракцій прямо протилежні. Наприклад, коли одна тобі фракція говорить, що якщо в тебе є один запобіжник - це не зняття недоторканності, тому що є один запобіжник. А інша фракція говорить, так ви ж зняли майже все, залишили депутатів в трусах, типу голих. Поставте туди запобіжники, щоб щось було складніше і так далі. І ти маєш їх якось посадити разом за стіл, домовитися, щоб в ключовий момент на табло засвітилося 226 плюс. Робота реально пекельна”, - додала Янченко.

Нагадаємо, як повідомляла Politeka, на думку політолога Загороднія - у політиці виграє той, кого дуже недооцінюють.

Також Politeka повідомляла, що Юрій Романенко в своєму блозі розповів, що, користуючись падінням рейтингів Зеленського, Разумков почав власну політичну гру, щоб підвищити свій рівень суб'єктності і пояснив, чим це може бути небезпечне для національної політичної системи і для самого Разумкова.