В українському суспільстві завжди були великі очікування щодо боротьби з корупцією. Так само великим є і розчарування через недостатню ефективність багатьох антикорупційних структур. Але, насправді, більшість громадян не часто задумується над питанням: хто краще бореться з корупцією, а хто тільки імітує діяльність?

Звісно, відповідь на це питання мала б давати статистика. Однак не все так просто. На сприйняття суспільством успішності зусиль різних держорганів у боротьбі з корупцією значний вплив справляли і продовжують справляти так звані «антикорупціонери» – грантові громадські організації. І, як показує практика, їхня оцінка ефективності роботи тієї чи іншої служби часто буває необ’єктивною. Тому і виходить, що, наприклад, НАБУ, обласкане увагою та підтримкою західних партнерів, але малопродуктивне з точки зору реальних справ і викритих корупціонерів.  Тим не менше, у сприйнятті багатьох людей НАБУ виглядає краще, ніж служби, які давали і дають реальний результат, але постійно знаходяться під інформаційними атаками з боку «громадських діячів».

Яскравий приклад такого заангажованого ставлення з боку антикорупціонерів – це їхне несприйняття Головного управління по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю СБУ (Управління «К»). Питання ліквідації управління вони неодноразово намагалася просунути в інформаційний раціон країни. Однак, попри постійний інформаційний тиск, зі зміною керівництва української спецслужби, її підрозділ з протидії корупції та оргзлочинності продовжує свою діяльність в структурі СБУ. Більше того, управління «К» наростило кількість та об’єми вдалих операцій у всіх напрямках своєї діяльності: у боротьбі з корупцією, організованою злочинністю, контрабандою, незаконною міграцією та торгівлею людьми, незаконним обігом зброї та міжнародним наркобізнесом.

Призначений на посаду першого заступника начальника Головного управління «К» генерал-майор Анатолій Калюжняк, незважаючи на неоднозначні оцінки в ЗМІ, абсолютно не стишив темпи роботи спецпідрозділу, який було задано його попереднім керівництвом. Навіть навпаки, прибравши деякі політичні бар’єри, інтенсифікував боротьбу з контрабандою, корупцією та організованою злочинністю. Наприклад, після безпрецедентної спецоперації СБУ по знешкодженню потужного каналу контрабанди тютюнових виробів вартістю близько 70 мільйонів гривень, представники посольства Великобританії відзначили роботу української спецслужби в напрямку боротьби з контрабандою контрафактних цигарок та запевнили, що Великобританія продовжить зміцнення співпраці між правоохоронними органами обох країн.

Затримання корупціонерів відбуваються чи не щодня в усіх без винятку регіонах країни: на Закарпатті і в Луганській області, Чернігові та Херсоні. Протидія системній корупції полягає в щоденному виявленні корупційних схем в фіскальній та митній службах, викритті конвертаційних центрів, загальний обіг яких склав більш, ніж півмільярда гривень. Максимальний розмір виявленої співробітниками ГУ «К» СБУ неправомірної вигоди, яку намагалися отримати від представника комерційної структури посадові особи місцевого самоврядування та Нацполіції, становить 500 тисяч доларів США.

За останній місяць співробітниками спецпідрозділів СБУ виявлено 5 міжнародних каналів контрабанди наркотичних та сильнодіючих лікарських засобів, в тому числі через тісну співпрацю з правоохоронними органами західних держав-партнерів. Службою безпеки України ліквідовано більше 10 організованих злочинних угруповань, які спеціалізувалися на вимаганні грошей у представників бізнес-середовища, виготовленні та збуті наркотиків, зброї, нелегальній міграції.

Не зважаючи на очевидні успіхи, керівництво та Головне управління «К» СБУ часто піддаються публічній критиці в медіа. Саме тому одним з першочергових завдань, які ставить перед собою нове керівницвто спецпідрозділу, є повернення довіри суспільства до Головного управління «К» і СБУ в цілому. Бо вже зрозуміло, що безвідносно до реальних результатів роботи, повереннення довіри до СБУ – це, насамперед, питання стратегічної комунікації. З громадянами, ЗМІ та активістами. А з цим в Служби безпеки поки що, на жаль, великі проблеми.

Так, дослідження медіа-ситуації в південних та східних областях України, яке було проведене в 2017 році Інститутом масової інформації та GFK на замовлення USAID, показало, що в регіональних ЗМІ практично відсутня інформація про протидію корупції. В середньому на цю тему припадає 1% від загальної кількості матеріалів. А кожний п’ятий з опитаних (21%) заявив, що йому не вистачало інформації про боротьбу з корупцією на місцевому рівні. Сьогоднішні показники не сильно відрізняються від показників 2017 року. Тож незважаючи на те, що сьогодні, як нещодавно заявив радник Голови СБУ Ярослав Антоняк, Головне управління «К» є однією з найефективніших структур, які боряться в Україні з корупцією, про результати його діяльності практично нічого не відомо громадянам України в регіонах.

Це пов’язано, перш за все, з абсолютною непоінформованістю населення про результати такої боротьби. Якщо під час соціологічних опитувань респонденти досить часто висловлюють думку про те, що у сфері боротьби зі шпигунами СБУ «працює добре, особливо у прифронтових областях», то в сфері боротьби з корупцією «результатів немає, оскільки дана організація сама її очолює». Така тенденція, в тому числі, існує через те, що центральні канали постійно висвітлюють діяльність СБУ, пов’язану з контррозвідувальною діяльністю, і практично не приділяють уваги затриманням корупціонерів та ліквідації тіньових схем, які перешкоджають веденню бізнесу в Україні. Водночас інформаційних ударів по репутації спецслужби завдають представники табору антикорупціонерів, яких з великим завзяттям транслюють центральні телеканали. Втім, існує також досить велика частка респондентів, які висловлюють думку про те, що СБУ має займатися боротьбою з топ-корупціонерами. Але вона побутує серед людей, які читають центральні ЗМІ та є активними користувачами соціальних мереж. Так, серед опитаних мешканців Львова 36% підтримують таку ідею.

Спецпідрозділи Служби безпеки України, без сумніву, вміють і повинні боротися з корупцією, оргзлочинністю та контрабандою. Але сьогодні основну оцінку їхній роботі дають не топ-чиновники чи експертні середовища, а звичайні громадяни. Які часто-густо не дуже розбираються в тонкощах кримінального процесу і в тому, хто затримує, а хто саджає корупціонерів за грати. Саме тому питання комунікації національної спецслужби з українським суспільством дуже на часі. І ця комунікація точно не повинна обмежуватися брифінгами керівництва СБУ та інформуванням громадськості про результати діяльності на сторінці в соціальній мережі. Потрібні прямі репортажі з місця подій та проведення спецоперацій, регулярні брифінги керівників не лише центрального, а й регіонального рівня, підготовка розширених інформаційних повідомлень для ЗМІ, як в столиці, так і в регіонах, наявність пулу спікерів серед представників громадянського суспільства та обмін інформацією з суспільством через різноманітні комунікативні майданчики. Одним з таких майданчиків могла б стати Громадська рада при СБУ, яку з незрозумілих причин було ліквідовано в 2017 році.

Українське суспільство зможе гідно оцінити зусилля спецслужби в сфері боротьби з корупцією лише тоді, коли знатиме про хід цієї боротьби та її результати. Бо хто б там що не казав, але сьогодні боротьба без відповідного інформаційного супроводу або грамотного піару – це не боротьба…