У нас як? Будь-яка катастрофічна подія, яка гідна десятки обов’язкових відставок ВІПів, включаючи міністрів, лише привід… провести гарну та пафосну нараду. На якій запропонувати перелік «крутих» стандартних заходів, поставити галочку «про виконання», похвалити один одного (нас підтримає Гройсман) і… забити на реалії.
Ціла низка маршрутних ДТП із масовими смертями – прямий наслідок багаторічного існування, знову ж таки, збоченої «індустрії».
Тієї самої, де ти знаходиш вантажний автохлам, трошки його рихтуєш і «перешиваєш», щільно пакуєш пасажирськими сидіннями, начорно купуєш «ліцензію», наймаєш водіїв без спецпідготовки та навіть без загальної культури водіння і починаєш «бізнес». Черговий такий бізнес на потенційній крові.
І ця «індустрія» існує не рік-два, а десятиліття. І ось трапляється відразу поспіль кілька резонансних катастроф із маршрутками і двома десятками смертей. І що ти робиш?
Ні, звичайно. Ти не проводиш рейд маршрутниками з покупними ліцензіями і не затримуєш покупців, а головне – продавців (чиновників) цих ліцензій. Не називаєш конкретні прізвища тих, хто роками сидить на криваво-чорних потоках. Не відправляєш у відставку начальників Укртрансбеспеки або галузевого міністерства.
А чому до 21 липня все було пущено на самоплив? «У разі відсутності ліцензії при комерційному перевезенні пасажирів – конфіскація».
Серйозно? Тобто десяток відомств, що спеціалізуються на регулюванні ринку пассперевозок і тоннами жеруть бюджетне фінансування, не знають, хто і що там робить?
І обов’язковий підсумковий треш: «якщо є ліцензія, але автобус перероблений із вантажного – штраф 17 тисяч». А чому взагалі є ліцензія у такого перевізника?
Ну й епічне: «всі платять податки, з 1 серпня вводиться… електронний кабінет перевізника, де буде зібрано інформацію про його ліцензії і маршрути (а зараз це складно перевірити?), з 1 січня – gps tracker і Е-квиток.
Дивно. Але чому вчора – до трагедій – не було регламентовано вимоги для тих, хто возить людей? І чому сьогодні ми знову повинні споглядати олігофренічні посмішки Омеляна та Гройсмана, які вже наводили «крутий» порядок серед авіаперевізників і на залізничному транспорті, та вірити в їхню дієздатність?
Бенкет стерв’ятниківНе треба бути великим провісником, щоб передбачити підсумок усієї цієї чергової кампанійщини. Нічого не зміниться. Ніколи. За цих хлопців. Бо їхня доля – писати правильні папірці і тільки.
Бо в них зовсім немає реальних важелів впливу на круті мафіозні індустрії. Бо їх ніхто не боїться, але всі знають, що їх запросто можна купити за кілька м’ятих доларів.
Михайло Подоляк, політтехнолог
